Застосування запобіжних поясів та страхувальних канатів

7.2.47. Під час виконання робіт на висоті повинні застосовуватись запобіжні пояси та страхувальні канати.

Запобіжні пояси повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.089 та ДНАОП 1.1.10-1.07-01 "Правила експлуатації електрозахисних засобів" або технічним умовам на конкретні конструкції поясів та забезпечувати обхват талії від 640 до 1500 мм.

7.2.48. На запобіжних поясах повинні бути бирки з інвентарним номером та датою проведення наступного випробування.

Забороняється використовувати запобіжні пояси у разі відсутності відмітки про випробування їх, простроченого терміну випробування, а також пояси, у яких під час огляду виявлені дефекти.

7.2.49. Карабін запобіжного пояса повинен забезпечувати швидке і надійне закріплювання та відкріплювання однією рукою в утепленій рукавиці. Такий карабін повинен бути оснащений запобіжним пристроєм, — щоб запобігти його випадковому розкриванню.

Запобіжні пояси у разі виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт повинні мати строп із синтетичних матеріалів, а у разі виконання вогневих робіт (електрозварювання, газорізання та ін.) — із сталевого каната або ланцюга.

7.2.50. Під час експлуатації запобіжні пояси необхідно періодично, не рідше 1 разу на 6 міс., випробовувати статичним навантаженням 4000 Н (400 кгс) згідно з ГОСТ 12.4.089.

7.2.51. У разі неможливості закріплення стропа запобіжного пояса за елементи конструкцій або обладнання необхідно застосовувати страхувальні канати, що призначені для закріплювання одного або більшої кількості працівників карабіном запобіжного пояса.

7.2.52. Страхувальний канат повинен мати пристрій для закріплення його до елементів будівель та споруд, а також для натягування. Цей пристрій повинен забезпечувати зручність установлювання, знімання, переставляння та можливість змінювання довжини каната залежно від відстані між точками кріплення.

Конструкція деталей страхувального каната повинна унеможливлювати травмування рук працівника. Деталі каната не повинні мати надривів, задирок, гострих кромок, тріщин та раковин.

7.2.53. Страхувальний канат необхідно установлювати вище рівня площини опори для ступень ніг або на цьому рівні. Якщо довжина каната між точками закріплення більше 12 м, необхідно установлювати проміжні опори, відстань між якими не повинна перевищувати 12 м. Проміжні опори та вузли кріплення цих опор повинні розраховуватись на вертикальне статичне навантаження не менше 5000 Н (500 кгс).

7.2.54. Установлений у робоче положення страхувальний канат перед початком експлуатації, а також під час експлуатації, але не рідше 1 разу на 6 міс., необхідно випробувати статичним навантаженням і всередині прольоту — вантажем масою 4000 Н (400 кгс), використовуючи для випробування гнучкі канати або сталевий стрижень.

7.2.55. Результати випробувань запобіжних поясів та страхувальних канатів повинен записувати працівник, відповідальний за облік та зберігання їх у справному стані, в "Журнал обліку та огляду такелажних засобів, механізмів та пристроїв" за формою, наведеною в додатку 5 до цих Правил.