Економічна оцінка виробництва кормових культур

Комплексна порівняльна оцінка ефективності виробництва кормових культур дається в балах. Кожна кормова культура у межах своєї групи культур характеризується певним балом. При цьому найвищий бал отримує та культура, яка має найкращий показник ефективності. Для інших культур бали розраховуються по співвідношенню показника ефективності цієї культури і показника культури, що отримала найвищий бал.

Наприклад, найнижчу собівартість 1ц КПО серед зернофуражних, має горох -

21 грн. Горох отримує 100 балів. Собівартість 1ц КПО вівса - 22,6 грн. Тоді бал

вівса буде становити 93,4 (21,0:22,6)×100. Найвищий вихід КПО з 1га - 26,78ц теж має горох, тому і по цьому показнику він отримує 100 балів. У цьому випадку бал вівса становитиме: 24,01×100: 6,78=90 балів.

Бали, які отримала та чи інша культура по усіх показниках ефективності її вирощування, додаються. По значенню отриманих результатів визначається рейтингове місце конкретної культури серед інших кормових культур. Культури, які знаходяться на перших порядкових місцях, є пріоритетними для господарства, їм слід приділяти першочергову увагу.

Щодо оптимізації добових раціонів годівлі корів. Раціони годівлі мусять повністю задовольняти потребу тварин в поживних речовинах і бути максимально дешевими. Такі раціони можна скласти за допомогою математичних методів і обчислювальної техніки (ПК).

Задача оптимізації раціонів формулюється наступним чином: з наявних кормів, що містять відому кількість поживних речовин, необхідно скласти такий раціон годівлі, який цілком задовольнив би вимоги тварин по вмісту в ньому поживних речовин і співвідношенню окремих видів кормів у натурі і при цьому був би самим дешевим.

У даних методичних вказівках не розглядаються питання формалізованого відображення економіко-математичної моделі задачі оптимізації раціонів годівлі тварин, оскільки це є предметом дисципліни «Методи оптимізації в економіці». Тут, основна увага звертається на особливості проведення розрахунків техніко-економічних коефіцієнтів і побудову числової матриці моделі.

Приклад (ум.).Перш за все слід визначитися, на який період утримання корів буде складатися раціон. Це може бути раціон на певну декаду, місяць, квартал, стійловий або пасовищний період, рік тощо. Визначають молочну продуктивність корів на цей період і на її підставі та з урахуванням існуючих норм годівлі встановлюють, скільки і яких поживних речовин мусить містити раціон.

Далі встановлюють, які види кормів виробляє господарство, а які передбачається купувати, які необхідні мінеральні і хімічні добавки до раціону.

За довідниками, або шляхом проведення спеціальних аналізів у лабораторіях, визначають вміст поживних речовин, насамперед кормових одиниць та перетравного протеїну в різних видах кормів. Розраховують вартість одиниці (1кг) кожного виду кормів і кормових добавок. Прийнято, що корми, які виробляються безпосередньо у господарстві оцінюються по їх собівартості, а корми, що надходять зі сторони - по цінах придбання, включаючи витрати, пов’язані з їх доставкою в господарство.

Критерієм оптимальності, як правило, обирають мінімум вартості раціону.

Послідовність підготовки вхідної інформації і розробки економіко-математичної задачі розглянемо на прикладі складання оптимального раціону годівлі дійних корів на стійловий період.

Жива вага корів – 480-500кг. Добова продуктивність на стійловий період -10,6кг молока. Для забезпечення такої продуктивності у раціоні мусить бути поживних речовин не менше: кормових одиниць - 9,6; перетравного протеїну - 940г; сухих речовин - 13,2кг (не більше); кальцію - 65г; фосфору - 45г; каротину - 410 мг. (Деталізовані норми годівлі сільськогосподарських тварин. Довідник / М.Т. Ноздрін, М.М. Карпусь, В.Ф. Каравашенко та ін.; За ред.. М.Т. Ноздріна.- К.: Урожай, 1991., стор.18, табл. 21).

У відповідності до зоотехнічних вимог окремі групи кормів у раціоні можуть коливатися (у % до загальної кількості кормових одиниць): концентрати від 9 до 25; грубі від 20 до 35; соковиті від 39 до 56; коренебульбоплоди від 6 до 15.

Важливо, щоб сума відсотків по нижній межі була меншою 100, а по верхній - більше 100%. Такі відхилення рекомендуються у межах ±20%, звичайно, при дотриманні усіх зоотехнічних вимог до складання раціону.

У задачу можуть вводитися і додаткові обмеження. У нашому випадку це вимога по картоплі, кількість якої не мусить перевищувати 10% від загальної кількості коренебульбоплодів, соломи не більше 50% від грубих, купованих кормів (комбікорм, макуха) не більше 20% від загальної потреби концентратів. Також ставиться умова, що карбамідом можна замінити до 25% протеїну, який міститься у раціоні.

Перелік видів кормів, їх поживність та вартість наведені в таблиці 17.

Таблиця 17