Додаток в

Табл. В.2

Припустимі ухили i paдiycu вертикальних кривих при проектуванні проектних ліній повздовжнього профілю вулиць

ДОДАТОК Д

ЕЛЕМЕНТАРНІ ЗАДАЧІ ВЕРТИКАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ

Проектування рельєфу території, яка забудовується навіть у дуже складних умовах можна уявити у виді комплексу послідовно розв'язуваних елементарних задач вертикального планування.

Задача 1. Вишукування позначки кута кварталу при заданому висотному положенні пересічних вулиць.

Завдання полягає в вишукуванні перебуванні позначки куту кварталу (точка А) при відомих: позначці перетинання вісей вулиць; повздовжніх ухилах ділянок, що примикають до перехрестя; типових поперечних профілях вулиць (мал. Д.1), що дозволяють установити розміри типових перевищень червоної лінії над віссю проїжджої частини (h₁ i h₂).

Розв'язок. Визначають позначку точки А виходячи з типових профілів обох вулиць. Потім на основі зіставлення двох значень позначки куту кварталу знаходять трете, яке забезпечує припустимі ухили на тротуарних смугах.

Позначки на вісі вулиці I у створі червоних ліній:

H_і = 65,20 + 0,035 x 12,5 = 65,64. Те ж на вісі вулиці II:

Н₂ = 65,20 - 0,022 х 17,5 = 64,82.

Позначки позначених на малюнку точок (3 - 6) визначені з урахуванням їх перевищень щодо вісей вулиці, показаних на профілях.

Використовуючи ці ж перевищення, знаходимо оцінку куту А. 3 профілю вулиці I:

H^І_А = H₁ + h₁ = 65,64 + 0,15 = 65,79; із профілю вулиці II:

H^ІІ_А = H₂+h₂= 64,82 + 0,22 = 65,04.

Якщо приймаємо велику позначку, поперечний ухил тротуару вулиць у перетині вулиць ІІ - ,що перевищує його припустиме значення (0,060). Тому позначку точки А варто визначати з умови, що в перетині вулиці II проти куту А поперечний ухил тротуару буде максимальним:

H_А = 64,90+0,060 х 9,0 = 65,44.

Поперечний ухил тротуару в перетині вулиці I, спрямований убік точки A,

, є припустимим як по розміру, так і по напрямку, тому що в даному випадку в межах перехрестя подовжній ухил змінюється на 90˚.

Дана задача зустрічається при розробці проектов детального планування районів міста.

Задача 2. Проектування проектних горизонталей на майданчику при відомих проектних позначках точок по її контуру (мал. Д.2).

Задано контур майданчика з відомими позначками вершин i довжинами сторін.

Розв'язок. Горизонталі проводять з'еднуючи точки на прямих з однаковими позначками. Позначки на лініях, які обмежують окремі майданчики, визначають на основі проектування профілів або аналітично виходячи з конкретних умов.

Даний зaciб побудови горизонталей може виявитися зручним при проектуванні площ, окремих майданчиків внутршньоквартальних територій, а також широких вулиць при різноманітних повздовжних i перемінних поперечних схилах окремих елементів їx поперечного профілю.

Задача 3. Побудова проектних горизонталей на майданчику, який має ухили в повздовжньому i поперечному напрямках.

Розв'язок. Суть проектування горизонталей складаеться в тому, що в межах ділянки з незмінними ухилами будують одну горизонталь (21,60 на малюнку), а інші проводять паралельно побудованої через заздалегідь знайдені точки на однієї з повздовжшх сторін. Розміp відхилення і_l горизонталі від перпендикуляра до повздовжньої сторони визначається у формулі:

де В - ширина площі, м; і_поп, і_повзд, - значення поперечного i повздовжнього ухилів.

У приведеному на малюнку прикладі -

Такий зaciб побудови горизонталей застосовуеться при вертикальному плануванні міських вулиць, де проїжджої частини i тротуарним смугам надаються повздовжні i поперечні ухили. Але варто мати на увазі, що розрахункова формула справедлива лише при незмінних у межах ділянки значениях ухилів.

Задача 4. Визначення місця виходу горизонталі на верх бортового каменю.

Розв'язок. Відстань від горизонталі в лотку у бортового каменю до місця iї виходу нагору (l₂ на мал. Д.З) при ухилі лотка і_л і висоті борта h_б знаходять за формулою

У приведеному прикладі ухил по лотку дорівнює ухилу вici, тому і_повзд = і_л = 0,033. При висоті бортового каменю 0,15 м маемо:

Задача 5. Побудова закладень укосів (мал. Д.4). На межі планувальних робіт сполучення спланованої поверхні з юнуючою забезпечуеться частіше усього устроєм укосів. Розмір закладення укосів залежить від їx висоти i крутизни. Крутизна укосів виїмок глибиною до 12 i насипів до 6 м у глинах, суглинках, супісях i пісках звичайно приймається 1:1,5.

Розв'язок. Для побудови укосу на плані необхідно визначити різницю позначок точок (А - В на малюнку) на лінії стикування поверхонь різного рівня, тобто висоту укосу. Закладення укосу в кожній точці визначають множенням його висоти на крутизну.

Відрізки закладень у масштабі плану відкладають від лінії розділу у перпендикулярному напрямку. З'єднуючи лініями їх кінці, одержують межу укосу.

Проектні горизонталі в межах yкociв не показують. Якщо сполучення майданчиків здійснюється підпірною стіною, по лінії поділу двома лініями показують ії планове рішнення i виносять позначки верха i підошви стіни в характерних точках по ії трасі. Різниця позначок визначае висоту стіни в даній точці.