Етап контролю: орієнтований на результат контроль за реалізацією продукції

Контрольні розрахунки необхідні для доповнення орієнтованих на результат планових розрахунків. Періодичні контрольні розрахунки після закінчення кожного планового періоду й після вирахування обсягу фактично реалізованої продукції дозволяють визначити відхиленняміж плановими й фактичними результатами в тій мірі, у який ці відхилення пов’язані зі змінами в запланованій і реалізованій програмах або наскільки вони пов'язані зі змінами ситуації ухвалення рішення при плануванні виробничої програми. Інтерес представляють також очікувані відхилення, одержувані шляхом порівняння планових й очікуваних результатів.

Результати короткострокових контрольних розрахунків дозволяють провести аналіз причин відхилень.У центрі уваги при цьому перебувають відхилення від плану сум покриття по окремих продуктах і продуктових групах. Результати такого аналізу дають керівництву підприємства подання про надійність використаних у планових розрахунках внутрішніх і зовнішніх даних, а також про можливих факторів, які вплинули на реалізацію запланованої програми реалізації, які можуть виявитися знову.

Завдяки аналізу причин відхилень можна проводити аналіз наслідківі розробляти необхідні коригувальні заходи, наприклад по скороченню непродуктивних матеріальних витрат, розробці більше точних нормативів витрат або поліпшенню обліку сезонних коливань попиту для оцінки обсягів збуту. Такий аналіз дозволяє підвищити якість планування реалізації продукції в майбутньому.

Контрольні розрахунки дають можливість розкласти загальне відхилення між плановими й фактичними сумами покриття реалізованої продукції на компоненти й аналізувати їх окремо.

Однак загальне відхилення фактичних сум покриття за період від планових не можна однозначно розкласти на складові, оскільки це загальне відхилення обумовлене багатьма причинами.

Доцільно розділити загальне відхилення на наступні приватні величини:

а) зміна результату внаслідок зміни встановлених програмою обсягів (відхилення за структурою програми);

б) зміна результату внаслідок зміни заданих цін (відхилення за цінами),

в) зміна результату внаслідок зміни заданих витрат (відхилення по витратах).

Різні приватні відхилення визначаються як для окремої продукції, так і для програми в цілому. Визначення приватних відхилень по окремих продуктах дозволяє виявити негативні впливи, які у відхиленнях програми в цілому компенсуються позитивними факторами й тому не можуть бути розкриті. Розкладання загального відхилення по видах продукції дає можливість цілеспрямовано аналізувати причини відхилень у тих підрозділах, де вони відбулися.

За допомогою методу розрахунку потоку сум покриття можна підвищити інформаційну цінність контрольних розрахунків.

Ціль застосування цього методу полягає в тому, щоб виявити кількісні причини змін сум покриття протягом періоду шляхом прямого обліку кількісних обсягів (реалізованих виробів), вартісних (ціни продажів, нормативи витрат) і структурних (агрегированні кількісні компоненти) змін. Особливе значення на практиці мають саме структурні зрушення в рамках програми реалізації.

Тому при розрахунку сум покриття враховують не тільки відхилення фактичних показників від планових, але й дані за минулі періоди.

Перший крок у розрахунку потоку сум покриття визначення впливу змін обсягів реалізації, цін і нормативів витрат на величину сум покриття кожного виду продукту. На другому кроці впливу змін агрегируют по групах продуктів і програмі реалізації в цілому з урахуванням структурних зрушень. Для найпростішого випадку програми із двох видів продукції визначають, які частки мають по обсягах продукція в період tj, який умовний обсяг збуту при такій структурі реалізації міг би бути отриманий у період tj й яка сума покриття відповідає структурним зрушенням (різниця між фактичним й умовним обсягами збуту в період Т).

Описаний вище метод підходить і для планування програми реалізації. З одного боку, через ретроспективний розрахунок сум покриття за кілька періодів виявляються тенденції й причини, які можуть служити базою для планування. З іншого боку, за допомогою комп'ютерного моделювання можна виявити наслідки впливу різних факторів на результат.

За допомогою контрольних розрахунків показників виробничої програми на базі неповних витрат можна додатково проводити на базі показників покриття постійних витрат за періодконтрольні розрахунки, щоб використати їх потім як базу прийняття рішень або щонайменше одержувати сигнальну інформацію для інвестиційного планування. У такі контрольні розрахунки включаються не тільки змінні, але й постійні витрати, наскільки вони можуть бути рознесені по окремих видах продукції і перебувають під впливом довгострокових рішень (постійні витрати по видах і групам продуктів). Зіставлення показників виторгу й витрат у формі східчастих розрахунків сум покриття дозволяє судити про те, який внесок вносять окремі види або групи продукції понад покриття своїх змінних витрат у покриття обумовлених ними постійних витрат й у прибуток

Інформація про розрахунок величин покриття постійних витрат може бути представлена графічно як діаграма беззбитковості (крапка беззбитковості, або критична крапка).

Основна ідея аналізу крапки беззбитковості складається в з'ясуванні впливу змін рівня завантаження (обсягів випуску) на пов'язані з ним зміни функцій витрат і виторгу. У такий спосіб досягається наочність впливу змін збутових цін й витрат на положення крапки або зони беззбитковості. Використовувані показники можуть бути як плановими, так і фактичними, тому аналіз значень у критичній крапці може служити інструментом планування й контролю. Модель для визначення критичної крапки може бути модифікована за рахунок, наприклад, обліку податку на прибуток. Точно так само в моделі можна розкласти витрати по їхніх видах або рівням постійних витрат.

При оцінці планових і фактичних показників й аналізі продуктивних (корисних) і непродуктивних витрат по видах устаткування можна одержати важливі дані про резерви потужностей. При порівнянні очікуваних і планових витрат можна одержати інформацію про те, яка продукція повинна бути виведена із програми в довгостроковому періоді, оскільки її внесок у результат занадто малий, а виробництво яких видів продукції у силу їхньої більшої частки в загальній сумі покриття потрібно розширити.

У зв'язку із плануванням і контролем збуту по окремих видах продукціїможлива розробка попередньої, проміжної й заключної калькуляції на базі неповних витрат(по неповній собівартості). Якщо ж є абсолютні значення або нормативи рознесення витрат по місцях їхнього виникнення, то вищезгадані калькуляції розробляються на базі повних витрат(по повній собівартості). На підприємствах з масовим виробництвом такі калькуляції формують за допомогою простих методів (калькуляція розподілом), на підприємствах із серійним виробництвом за допомогою методу диференційованої калькуляції розподілом, постатейної (непрямої) або комбінованої калькуляції, а на підприємствах з одиничним виробництвом тільки за допомогою методу постатейної (непрямої) калькуляції. При використанні методу непрямої калькуляції часто рекомендується інтегрований розрахунок ставок у машиночасах. Оскільки рознести накладні витрати по окремих видах продукції точно неможливо, калькулювання на базі повних витрат служить тільки в якості інформаційного допоміжного засобу при плануванні цін

На базі оперативного планування й контролю виробничої програми проводиться планування й контроль діяльності підрозділів підприємства.

Література.

1.Алексеева М.Л. Планирование деятельности фирмы. Учебно- методическое пособие.-М.:Финансы и статистика, 1997.

2.Егоров Ю.Н., Варакута С.А. Планирование на предприятии.-М.:ИНФРА-М,2001.

3.Економіка підприємства:Підручник/За заг. ред. С.Ф. Покропивного.-Вид2-ге, перероб. та доп.-К.:КНЕУ,2001.

4.Организация, планирование и управление деятельностью промышленного предпрятия/Под ред. Бухало С.М.-К.: Вища школа, 1989.

5.Планування діяльності підприємства: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц./ М.А. Бєлов, Н.М. Євдокимова, В.Є. Москалюк та інш.; За заг. ред. В.Є. Москалюка.-К.:КНЕУ,2002.

6. Хан Д. Планирование и контроль: концепция контролинга: пер с нем./Под ред. и предисл. Турчака А.А., Головача Л.Г., Лукашевича М.Л.- М.:Финансы и статистика,1997.