Організація освоєння нового продукту

Необхідним етапом підготовки виробництва є освоєння нової продукції, що

являє собою сукупність різноманітних процесів і робіт, в процесі яких здійснюється

перевірка і відпрацювання конструкції і технології до встановлених технічних

вимог, освоєння нових форм організації виробництва.

Період освоєння нової продукції починається з виготовлення дослідного

зразка і завершується серійним виробництвом продукції.

Періоди освоєння промислового виробництва нової продукції:

Ø вивірка нової конструкції являє собою сукупність робіт по перевірці,

відладці і доведенню конструкції виробу і технології її виготовлення з внесенням

необхідних уточнень і змін з метою досягнення вимог, зафіксованій в технічній

документації на виріб;

Ø налагодження виробництва передбачає перехід від дослідного

виробництва до серійного

Ø У період досягнення проектних економічних показників виконуються

роботи, пов’язані з доведенням норм витрати матеріальних ресурсів, трудомісткості,

собівартості і інших економічних показників до проектного рівня за рахунок

зростання кваліфікації робітників, підвищення рівня оснащеності, зниження втрат

від браку.

У процесі освоєння випуску нових видів продукції виділяють технічне,

виробниче і економічне освоєння.

Початком технічного освоєння вважається отримання виробничим

підрозділом технічної документації і дослідного зразка виробу одночасно із

завданням приступити до його промислового виготовлення, а закінченням –

досягнення технічних параметрів конструкції, визначених стандартом або

технічними умовами.

Виробниче освоєння здійснюється в процесі налагодження виробництва і

завершується в умовах, коли всі виробничі ланки підприємства забезпечують

виконання встановлених обсягів випуску продукції.

Економічне освоєння виробництва нової продукції передбачає досягнення

основних проектних економічних показників випуску виробів.

Існують дві основні форми переходу на випуск виробів: із зупинкою і без

зупинки виробництва.

У кожній з цих форм виділяються послідовний, паралельний і паралельно-

послідовний методи.

На вибір методу переходу впливають наступні чинники:

Ø технічний рівень продукції, що освоюється, її відмінність від тієї, що

знімається з виробництва;

Ø організаційно-технічні умови виробництва: наявність резервних

виробничих потужностей і площ;; використання стандартних рішень в проектних

роботах;

Ø організація і планування технічної підготовки виробництва.

Послідовний метод переходу характеризується тим, що виробництво нової

продукції починається після повного припинення випуску продукції, що знімається

з виробництва.

Паралельний метод переходу характеризується тим, що одночасно з

скороченням обсягів виробництва старої продукції відбувається наростання випуску

нового.

В умовах масового виробництва широко застосовуються паралельно-

поетапний варіант паралельного методу.