Запаси і регулювання їх розмірів

Створення запасів матеріальних ресурсів – основне питання планування МТЗ,

тому перебуває під постійним контролем працівників постачання.

Управління запасами є проблемою, загальною для підприємств і фірм будь-

якого сектору системи господарювання. Запаси – це оборотний капітал; чим їх менше, тим ефективніше виробництво.

Критерієм оптимізації запасів слугують витрати зберігання закупівель; Перспективним методом управління запасами є управління запасами „точно в

строк”.

„Точно в строк” – тобто всі небажані запаси потрібно довести до мінімуму.

Принцип „точно в строк” застосовують для скорочення або ліквідації запасів.

Передбачається наявність потрібного матеріалу у відповідному товарно-розподільчому

центрі в потрібний час та доставка його на наступний день після замовлення, причому

в належному стані й без втрат.

Принцип „точно в строк” передбачає наявність кількох надійних

постачальників на тривалий термін з гарантією високої якості обслуговування.

Під час управління запасами будь-якого товару потрібно відповісти на два

запитання – коли поповнювати запас та який повинен бути розмір замовлення на

поповнення?

Для вирішення цих питань існують певні системи управління запасами:

Ø з фіксованим розміром замовлення;

Ø фіксованим інтервалом між замовленнями

Витрати виконання замовлення - це накладні витрати, які пов’язані з

реалізацією замовлення й залежать від розміру замовлення.

Витрати зберігання запасів охоплюють витрати, пов’язані з фізичним

зберіганням товарів на складі, та можливі відсотки на капітал, укладений у запаси. Витрати зберігання визначаються середнім рівнем запасів. Важливе значення при плануванні матеріально-технічного забезпечення має

аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів.

Ефективність використання ресурсів підприємства визначається за допомогою

показників використання матеріальних ресурсів, які можна умовно поділити на дві

групи: загальні і конкретні.

До загальних показників належать матеріаловідлача та матеріаломісткість.

До конкретних показників належать: коефіцієнт використання сировини та

матеріалів, коефіцієнт розкрою, коефіцієнт вилучення, витратний коефіцієнт тощо.