Виробнича програма підприємства, її зміст та основні завдання

Найважливішим у процесі планування діяльності підприємств є розроблення

виробничої програми, тобто обґрунтування обсягу виготовлення продукції,

конкретної номенклатури й асортименту відповідно до потреб ринку.

За результатами дослідження потреб ринку в продукції підприємства

визначають обсяг виробництва кожного виду продукції, при цьому досягається

рівновага попиту та пропозиції.

Планування виробництва продукції на підприємствах – це процес розроблення

та виконання основних показників з обсягів виробництва.

У процесі планування виробництва продукції досягають забезпечення

збалансованості виробничої програми й виробничої потужності, конкретизації

обсягів та термінів виконання робіт і послуг, також виконують розрахунки потреб в

усіх видах ресурсів і визначають можливості забезпечення ними процесу

виробництва.

Вирішуючи, яку продукцію виробляти на підприємстві та в якій кількості,

варто виходити з:

Ø попиту на продукцію, рівня й динаміки цін, наявності конкурентів і цін

на їхню продукцію, тобто взагалі кон’юнктури ринку;

Ø власних можливостей, тобто наявності виробничої потужності та площі,

трудових і матеріальних ресурсів, а також, у разі потреби, інвестиційних ресурсів.

Визначаючи виробничі можливості, виконують розрахунки наявних і

потрібних виробничих потужностей, кількості працівників, матеріальних ресурсів.

Важливим чинником виробничих можливостей підприємства є виробнича

потужність.

Важливим розподілом поточного плану підприємства є виробнича програма

або план виробництва та реалізації продукції.

Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції у

плановий період, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам

плану продажу.

Виробнича програма підприємств визначає склад, кількість і обсяг продукції,

яка повинна бути виготовлена у плановий період і поставлена споживачам. Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб

споживачів у високоякісній продукції, яка випускається підприємствами при

найкращому використанні їхніх ресурсів та отриманні максимального прибутку.

Вимоги до розробки виробничої програми:

Ø правильне визначення потреби в продукції, що випускається, і

обґрунтування обсягу її виробництва попитом споживача;

Ø повне узгодження натуральних і вартісних показників обсягів

виробництва і реалізації продукції;

Ø обґрунтування виробництва продукції ресурсами, і в першу чергу,

виробничою потужністю.

Виробнича програма складається з 2-х розділів:

Ø план виробництва продукції в натуральному вигляді

Ø план виробництва продукції у вартісному вигляді.

При плануванні виробничої програми необхідно використовувати наступні

матеріали:

Ø перспективний план виробництва продукції і послуг;

Ø прогноз потреби у продукції підприємства

Ø державний контракт та державними замовлення на продукцію

підприємства;

Ø результати вивчення поточного попиту і пропозиції;

Ø договори на виробництво та постачання продукції, які укладені в

результаті вільного продажу на гуртових ярмарках;

Ø заходи щодо спеціалізації та кооперування виробництва;

Ø заходи щодо збільшення виробничих потужностей підприємства;

Ø дані про залишки нереалізованої продукції у попередньому періоді.

За принципом формування виробничої програми можна виокремити три групи

номенклатурних позицій:

1) номенклатура продукції, установлена в державному контракті та

замовленні;

2) номенклатура продукції, яка визначається на основі ринкового попиту,

замовлень споживачів, торгових і посередницьких організацій;

3) номенклатура виробів і послуг, які використовуються підприємством на

внутрішні виробничі потреби й визначаються планом виробництва продукції та

послуг, які будуть реалізовані в плановому періоді.

Номенклатура продукції є переліком найменувань виробів, послуг, завдання

з випуску яких передбачається планом виробництва продукції.

Асортимент – різновиди продукції кожного найменування, що відрізняються

певними техніко-економічними показниками Одним із найважливіших етапів розробки виробничої програми є визначення

потреби в ресурсах.

Основним методом визначення цієї потреби є метод прямого розрахунку

відповідно до питомих норм її витрат.

Кожне підприємство розробляє свою виробничу програму самостійно,

включаючи державний контракт та державні замовлення.

Державний контракт і держзамовлення формується на основі пропозицій

міністерств і відомств – державних замовників. Система державного замовлення розповсюджена в усіх країнах з розвинутою

ринковою економікою та не суперечить її принципам. Виробнича програма з номенклатури й обсягу випуску має забезпечувати

повне завантаження всіх робочих місць (устаткування) і персоналу (операторів).

Крім цього, розробляючи річну виробничу програму, необхідно забезпечити

максимальний дохід, високу фінансову стійкість і платоспроможність кожного

підприємства. Продукція, яка виготовляється на підприємствах, відтворюється в натуральній і

вартісній формах. Вимірниками обсягу продукції в натуральному вираженні є конкретні фізичні

одиниці – штуки, метри, кілограми, тонни тощо. Обсяг продукції у вартісному вираженні на підприємствах різних галузей

виробничої сфери визначається показниками товарної, валової, чистої та

реалізованої продукції.

Плановий обсяг виготовлення кожного виробу розподіляється за

календарними періодами року. Розподіляючи виробництво продукції, ураховують:

Ø кількість робочих днів у кожному плановому періоді;

Ø змінність роботи підприємства та його підрозділів;

Ø планову зупинку устаткування на ремонт;

Ø стан технічної підготовки виробництва тощо.

Планування обсягів виробництва продукції у вартісному виразі

Розрахунки обсягів виробництва продукції у вартісному вираженні дають

змогу на єдиній ціновій основі зіставляти, аналізувати й визначати сумарний обсяг

випуску різнорідної продукції.

У вартісному вираженні планують обсяги виробництва й реалізації: товарна,

валова та реалізована продукція, а також визначають чисту продукцію.

Товарна продукція – це загальна вартість усіх видів готової продукції,

напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру, призначених для продажу

або реалізації різним споживачам.

Товарна продукція підприємства охоплює:

Ø готові вироби;

Ø запасні частини для продажу;

Ø напівфабрикати виробництва підприємства;

Ø нестандартне технологічне устаткування, виготовлене як для власних

потреб, так і для реалізації;

Ø частину продукції допоміжних підрозділів, яка реалізується іншим

споживачам (технологічне оснащення, енергія тощо);

Ø інші роботи й послуги виробничого характеру.

Роботи й послуги невиробничого характеру не включають у товарну

продукцію (наприклад, капітальний ремонт будівель, послуги транспорту

підприємства, науково-дослідні та проектні роботи стороннім споживачам)

Готова продукція – це продукція, яка відповідає стандартам, технічним

умовам та вимогам щодо якості, виробництво якої повністю завершене на даному

підприємстві і яку здано на склад готової продукції.

Реалізованою продукцією вважається продукція (роботи, послуги), повністю

виготовлена на підприємстві, відвантажена замовникові та оплачена ним Для визначення виробничої програми по кожному виробу, а потім обсягу всієї

товарної продукції виходять із планового обсягу продажу, необхідного запасу

готової продукції на кінець та початок планового періоду. Залишки нереалізованої продукції охоплюють:

Ø запаси готової продукції на складі виробника;

Ø продукцію, відвантажену споживачеві, але не оплачену ним.

Чиста продукція – це заново створена на підприємстві вартість, що

характеризує результати використання власного трудового потенціалу. Валова продукція – це вартість усієї виробленої в плановому періоді

продукції, незалежно від ступеня її виготовлення.

Валовий оборот підприємства (ВО) – це обсяг валової продукції незалежно

від того, де вона буде використовуватись, в межах підприємства, чи поза ним.

Внутрішньозаводський оборот підприємства (ВЗО) – це та вартість продукції,

яка використовується всередині підприємства для подальшої переробки.