Політика і економіка. Діалектика і еклектицизм

Дивно, що доводиться ставити знову таке елементарне, азбучне питання.

... Політика є концентрований вираз економіки — повторив я у своїй промові, бо раніше вже чув цей безглуздий, в устах марксиста зовсім неприпустимий, докір за мій «політичний» підхід. Політика не може не мати першості над економікою. Міркувати інакше, значить забувати азбуку марксизму....

Держава, це — область примусу. Божевіллям було б відрікатися від примусу, особливо в епоху диктатури пролетаріату. «Адміністрування» і адміністраторський підхід до справи тут обов'язкові. Партія, це — безпосередньо правлячий авангард пролетаріату, це — керівник. Виключення з партії, а не примус — ось специфічний засіб впливу, засіб очищення і загартування авангарду. Профспілки — резервуар державної влади, школа комунізму, школа господарювання. В цій області специфічне і головне є не управління, а «зв 'язок» «між центральним» (і місцевим, звичайно, теж) «державним управлінням, народним господарством і широкими масами трудящих»

Поки ми, Цека партії і вся партія, будемо адмініструвати, тобто управляти державою, ми ніколи не відмовимось і не можемо відмовитися від «перетрушування», тобто усування, переміщення, призначення, звільнення та ін....

Тут вирішення може бути одно і тільки одно.

Правильно вирішити політичне питання про «тенденції в галузі профруху», про співвідношення класів, про співвідношення політики і економіки, про специфічні ролі держави, партії, профспілок,— «школи» і апарату і т. п.

Про завдання Наркомюсту в умовах нової економічної політики (1922 p.) [251]

лист Д. I. Курському

... З особливим проханням: не розмножувати, тільки показувати під розписку, не дати розголосити, не розбазікати ворогам.

20/11. 1922.

т. Курський!

Діяльність Наркомюсту, як видно, зовсім ще не пристосована до нової економічної політики.

Раніше бойовими органами Радвлади були головним чином Наркомвійськ і ВЧК. Тепер особливо бойова роль припадає НКЮ-стові; розуміння цього, на жаль, з боку керівників і головних діячів НКЮсту не видно.

Посилення репресії проти політичних ворогів Радвлади і агентів буржуазії (особливо меншовиків і есерів); проведення цієї репресії ревтрибуналами і нарсудами в найбільш швидкому і революційно-доцільному порядку; обов'язкове проведення ряду показових (щодо швидкості й сили репресії; щодо роз 'яснення народним масам, через суд і через пресу, значення їх) процесів у Москві, Пітері, Харкові та кількох інших найважливіших центрах; вплив па нар-суддів та членів ревтрибуналів через партію в розумінні поліпшення діяльності судів і посилення репресії; — все це треба проводити систематично, уперто, наполегливо, з обов'язковою звітністю.

Виховне значення судів величезне. До у нас дбають про це? Де облік реальних результатів? Цього нема, а це азбука всієї юридичної роботи.

Така сама азбука — потрійна кара комуністам проти кари безпартійним. І така сама безтурботність НКЮсту.

За царя прокурорів ганяли і підвищували, зважаючи на процент виграних ними справ. Ми перейняли від царської Росії найгірше, бюрократизм і обломовщину, від чого ми буквально задихаємось, а розумного перейняти не зуміли. Кожного члена колегії НКЮсту, кожного діяча цього відомства треба було б оцінювати за послужним списком, після перевірки: скількох комуністів ти запроторив у тюрму втричі суворіше, ніж безпартійних за ті самі провини? скількох бюрократів ти запроторив у тюрму за бюрократизм і тяганину? скількох купців за зловживання непо ти підвів під розстріл або під інше, не дрібне (як у Москві, під носом у НКЮсту звичайно буває) покарання? Не можеш відповісти на це питання? — значить ти шалопут, якого треба гнати з партії за «ком-базіканпя»\та за «комчванство».

Іде підготовка нового цивільного законодавства. НКЮст «пливе за течією»; я це бачу. А він повинен боротися протії течії. Не переймати (вірніше, не дати себе одурювати тупоумним і буржуазним старим юристам, які переймають) старе, буржуазне поняття про цивільне право, а створювати нове. Не піддаватись Нарком-заксправ, який «через службове становище» веде лінію «пристосування до Європи», а боротися з цією лінією, виробляти нове цивільне прдво, нове ставлення до «приватних» договорів і т. п. Ми нічого «приватного» не визнаємо, для нас усе в галузі господарства є публічно-правове, а не приватне. Ми допускаємо капіталізм тільки державний, а держава, це — ми, як сказано вище. Звідси — розширити застосування державного втручання у «приватноправові» відносини; розширити право держави скасовувати «приватні» договори; застосовувати не corpus juris romani до «цивільних правовідносин», а нашу революційну правосвідомість; показувати систематично, уперто, наполегливо на кількох показових процесах, як це треба робити з розумом і енергією; через партію шельмувати і виганяти тих членів ревтрибуналів і нар-суддів, які не вчаться цього і не хочуть зрозуміти цього....

Пропоную Вам

1) прочитати мій лист усім членам колегії НКЮсту;

2) те саме — на зборах чоловік із 100—200 виключно комуністів, які практично працюють у сфері права цивільного, кримінального і державного;

3) заборонити під страхом партійної відповідальності вести балачки про нього (про цей лист), бо ворогам показувати нашу стратегію — безглуздо;

4) добитися того, щоб кілька цілком згодних з духом цього листа комуністів, працівників суду і НКЮсту, виступило на ці теми з статтями у пресі та з публічними рефератами;

5) розподілити між усіма членами колегії (а по змозі також між іншими визначними комуністами, які працюють по відомству НКЮсту) відповідальність: менш злободенне

(а) за відділи нового цивільного законодавства (особливо і найбільш важливе)

(б) також кримінального

(в) також державного -....

(г) за організацію і проведення в зазначених вище центрах показових, гучних, виховних процесів

(д) за діловий, а не паперовий контроль за нарсудами і ревтрибуналами, щоб вони зуміли наділі посилити репресію і проти політворогів Радвлади (НКЮст буде першим винним, якщо ця репресія не носилиться) і проти зловживань н є п о....