Застосування методу трансформацій у перекладі

Перекладацькі трансформації і їхні класифікації
Головна позначка перекладу - досягнення адекватності. Адекватний, або як його ще називають, еквівалентний переклад - це такий переклад, що здійснюється на рівні, необхідному й достатньому для передачі незмінного плану змісту при дотриманні відповідного плану вираження, тобто норм мови, що перекладає.
По визначенню А. В. Федорова, адекватність – це "вичерпна передача значеннєвого змісту оригіналу й повна функціонально-стилістична відповідність йому" 67;156.
Основне завдання перекладача при досягненні адекватності - уміли зробити різні перекладацькі трансформації, для того, щоб текст перекладу як можна більш точно передавав всю інформацію, укладену в тексті оригіналу, при дотриманні відповідних норм мови, що перекладає.
"Трансформація – основа більшості прийомів перекладу. Полягає в зміні формальних (лексичні або граматичні трансформації) або семантичних (семантичні трансформації) компонентів вихідного тексту при збереженні інформації, призначеної для передачі".
Я. И. Рецкер визначає трансформації як "прийоми логічного мислення, за допомогою яких мі розкриваємо значення іншомовного слова в контексті й знаходимо йому російська відповідність, що не збігається зі словниковим" 53;38
У цей година існує безліч класифікацій перекладацьких трансформацій (далі ПТ) запропонованих різними авторами.
Розглянемо деякі з їх.
Л. К. Латишев 33;.131-137 дає класифікацію ПТ по характері відхилення від міжмовних відповідностей, у якій усі ПТ підрозділяються на:
1) Морфологічні – заміна однієї категоріальної форми інший або декількома;
2) Синтаксичні – зміна синтаксичної функції слів і словосполучень;
3) Стилістичні – зміна стилістичного фарбування відрізка тексту;
4) Семантичні – зміна не тільки форми вираження змісту, алі й самого змісту, а саме, тихнув ознак, за допомогою яких описана ситуація;
5) Змішані – лексико -семантичні й синтактико-морфологічні.
У класифікації Л.З Бархударова ПТ розрізняються по формальних ознаках: перестановки, додавання, заміни, опущення 5;190-231.
При цьому Л. С. Бархударов підкреслює, що подібний розподіл є значною мірою приблизним і умовним.
Перестановами називаються зміни розташування (порядку проходження) язикових елементів у тексті перекладу в порівнянні з текстом оригіналу. Під замінами маються на увазі як зміни при перекладі слів, частин мови, членів речення, типів синтаксичного зв'язку, так і лексичні заміни (конкретизація, генералізація, антонімичний переклад, компенсація).
Додавання мають на увазі використання в перекладі додаткових слів, що не мають відповідностей в оригіналі.
Під опущенням мається на увазі опущення тихнув або інших слів при перекладі.
Я. И. Рецкер (22;.38) пише, що "хоча не завжди можна класифікувати кожний приклад перекладу через переплетення категорій, у загальному можна виділити 7 різновидів лексичних трансформацій:
- диференціація значень;
- конкретизація значень;
- генералізація значень;
- значеннєвий розвиток;
- антонімічний переклад;
- цілісне перетворення;
- компенсація втрат у процесі перекладу.
Л. С. Бархударов (1973), Л. К. Латишев (1988), Т. Р. Левицька, А. М. Фітерман (1973), В. Н. Комісарів (1994), Я. И. Рецкер (1974) підрозділяють ПТ на лексичні, граматичні, стилістичні.
Трансформації можуть сполучатися один з одним, приймаючи характер складних комплексних трансформацій.
Наприклад, З. Д. Львівська (1985) уважає, що між різними типами трансформацій немає глухої стіни, ті самі трансформації можуть іноді являти собою спірний випадок, їх можна віднести до різних типів.
До речі, метод трансформації в перекладі має своєю метою підготувати вихідний текст до операцій на формально-знаковому рівні. Для цього передбачаються:
• лексичні трансформації з пошуком мовних одиниць, включених у семантичні системи, сформовані в перекладача;
• граматичні трансформації, що враховують найпоширеніші й нескладні синтаксичні конструкції мови перекладу;
• мовна компресія, що досягається шляхом використання всіх можливих видів трансформації – поєднання лексичних і граматичних трансформації. 64;58
У даній роботі зроблений аналіз лексичних і граматичних трансформацій на прикладі перекладу окремих глав із книги Дж. Селінджера "Над прірвою в житі" (J.D. Salinger "The Catcher in the Rye"), зробленого Р. Райт-Ковалевой.

РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ
Лексичні трансформації застосовуються при перекладі в тому випадку, якщо у вихідному тексті зустрічається нестандартна мовна одиниця на рівні слова, наприклад, яке-небудь власне ім'я, властивій вихідній язиковій культурі й відсутнє в мові, що перекладає; термін у тієї або іншій професійній області; слова, що позначають предмети, явища й поняття, характерні для вихідної культури або для традиційного іменування елементів третьої культури, алі відсутні або що мають іншу структурно-функціональну впорядкованість у культурі, що перекладає.
Говорячи про лексичні трансформації, необхідно відзначити, що словниковий склад мови представляє не просто сукупність слів, а систему, що допускає нескінченно різноманітні, але не будь-якого сполучення слів у контексті: окремі елементи словника зв'язані один з одним певними значеннєвими й стилістичними відносинами. Ця обставина дається взнаки при перекладі.
При передачі значення слова в перекладі лексичним трансформаціям звичайно доводиться зробити вибір між декількома можливостями, що представляють, перекладу.
Тут варто виділити три найбільш характерні випадки:
1. У мові немає словникової відповідності тому або іншому слову оригіналу;
2. Відповідність є неповним, тобто лише частково покриває значення іноземного слова;
3. Різним значенням багатозначного слова оригіналу відповідають різні слова в мові перекладу, у тім або іншому ступені передавальні їх.
Лексичні трансформації готують текст до знакового способу перекладу. Тут є через не лаконічність позначень, а пошук лексичних одиниць.
Лексичні трансформації не обов'язково перетворюють слово в словосполучення, вони можуть приводити до зворотних результатів, а також залишати кількість сторінок незмінним.
Суть перекладу лексичних трансформацій залишається при перекладі незмінної: перекладач шукає не іншомовне позначення до денотата, а нові номінації до того ж денотату вихідною мовою, для того, щоб перейти до мови перекладу на формально- знаковому рівні.
Такі слова займають дуже важливе місце в процесі перекладу, тому що, будучи порівняно незалежними від контексту, смороду, проте надають перекладному тексту різну спрямованість, залежно від вибору перекладача.
До лексичних прийомів перекладу прийнято відносити наступні:
• транскрипція й транслітерація,
• калькування,
• лексико-семантичні заміни,
• конкретизація, генералізація,
• модуляція або значеннєвий розвиток;
• образність
Кожний з цих прийомів лексичного перекладу мі розглянемо нижче.
Говорячи про трансформації загалом, необхідно відзначити, що більшість слів усякої мови більш-менш багатозначна. У зв'язку із цим коштує й множинність словникових відповідностей і трансформацій.
Фактично переклад ніколи не обмежується вибором із числа тих елементів, які зафіксовані в словниках.
У практиці перекладацької роботи зустрічається багато випадків, коли використаються слова, безпосередньо не передбачені словником, тому що він не має сил передбачити всі конкретні сполучення й трансформації.