Застосування права як форма його реалізації

Застосування правових норм - це здійснювана компетентними державними органами або уповноваженими на те громадськими об"єднаннями організаційно-правова діяльність, яка полягає у встановленні формально обов’язкових правил поведінки індивідуального характеру з метою забезпечення необхідних умов для належної реалізації юридичних норм.

Застосування норм права являється однією з форм реалізації права.

Випадки, коли виникає необхідність у застосуванні норм права: для реалізації права на освіту необхідно видати наказ ректора про зарахування конкретної особи на навчання; для реалізації обов'язку громадянина на проходження дійсної військової служби в Збройних Силах також потрібен наказ про призов його на службу;приватизація житла громадянином, видача посвідчення водія тощо;поділ майна між подружжям у випадку розлучення, вирішення спорів між учасниками цивільного договору; установлення факту батьківства, смерті, розірвання шлюбу;

Застосування норм права має особливі ознаки:

- державно-владний характер означає, що застосування норм права здійснюється за одностороннім волевиявленням уповноважених суб'єктів, а не за згодою сторін. Правозастосовні акти, що видаються в процесі застосування, є обов'язковими для виконання та забезпечуються державою;

- визначеність суб'єктів цієї діяльності. (застосуванням громадяни займатися не мають права. Вони лише можуть або ініціювати застосування права, або надавати допомогу компетентним особам у цій діяльності)

- здійснюється в межах повноважень компетентного суб'єкта а також у встановленому процедурному порядку, що регламентує цей процес;

- здійснюється на підставі норм права, носить творчий, інтелектуальний характер;

- завершується виданням правозастосовного акта, що має державно-владний характер і породжує, змінює або припиняє конкретні правові відносини;

Форми застосування норм права:

оперативно-виконавча - не пов'язана з правопорушеннями. Наприклад, наказ ректора Національної академії внутрішніх справ про зарахування конкретної особи на навчання;

правоохоронна -спрямована на попередження, припинення правопорушень, відновлення порушених прав, покарання винуватих осіб.

Застосування норм права складається з трьох стадій:

1. Встановлення фактичних обставин справи. Наприклад, слідчий прибуває на місце вчинення злочину та організовує роботу слідчо-оперативної групи з метою встановлення фактичних обставин

2. Вибір і аналіз норми права. Наприклад, після збору фактичних обставин справи слідчий повинен здійснити юридичну кваліфікацію.(в якій статті (чи її частині), якого закону міститься норма права, що визначає вчинене діяння як заборонене; чи діє ця норма права на конкретній території, в даний момент).

3. Вирішення справи, що закінчується прийняттям правозастосовного акта. (прийняття слідчим рішення про необхідність порушення кримінального провадження за конкретною статтею Кримінального кодексу та видання відповідної постанови, що і буде правозастосовним актом.

Вимоги до застосування норм права:

- законність - при цьому суб'єкт правозастосування повинен діяти за принципом - дозволено робити лише те, що прямо передбачено в законі.

- обґрунтованість - означає, що правозастосовні акти повинні бути мотивованими.

- доцільність - це співвідношення між метою, що міститься р нормі права і діяльністю суб'єкта щодо реалізації цієї норми.

- справедливість передбачає застосування рівної міри за юридично однакові діяння.