ВИСНОВКИ. 1. Стратегія - це генеральна довгострокова програма дій з визначенням пріоритетів і ресурсів для досягнення цілей бізнесу

1. Стратегія - це генеральна довгострокова програма дій з визначенням пріоритетів і ресурсів для досягнення цілей бізнесу. Процес розробки стратегії називається стратегічним плануванням.

2. Процес стратегічного планування на підготовчій стадії розробки бізнес-плану має передбачати:

─ оцінку загального стану за допомогою проведення зовнішнього та внутрішнього аналізу, тобто виявлення сприятливих можливостей і загроз для бізнесу; його переваг і недоліків;

─ визначення основних напрямів діяльності фірми;

─ аналіз стратегічних альтернатив і вибір стратегії;

─ опрацювання плану дій для досягнення цілей

3. Зовнішній аналіз має подвійну мету: з одного боку - визначити сприятливі можливості та загрози для бізнесу, а з іншого - ідентифікувати ключові фактори успіху. При цьому слід визначити не тільки загальноекономічні (ВВП, доходи населення, інфляція, оподаткування тощо), а й галузеві фактори (технології, постачальники, обсяги виробництва, споживачі, конкуренти тощо.

4. Для оцінки конкурентної позиції фірми доцільно скласти матрицю конкурентного профілю. Така матриця розраховується на основі виокремлення ключових факторів успіху у відповідній сфері бізнесу, надання кожному із них вагового коефіцієнта (сума таких коефіцієнтів дорівнює одиниці), визначення рейтингу кожного конкурента. Визначення конкурентної позиції фірми у порівнянні з головними конкурентами здійснюється на підставі загальної оцінки сукупності ключових факторів успіху (якість і ціна товару, канали збуту, технічне обслуговування, реклама й стиму­лювання попиту). загальна оцінка в умовних одиницях визначається множенням вагового коефіцієнта на встановлений рейтинг.

5. Оцінка сильних і слабких сторін здійснюється у процесі внут­рішнього аналізу за видами діяльності й ресурсів, а саме: маркетинг, виробництво, персонал, дослідження і розробки, фінанси. Елементами маркетингу є: техніко-експлуатаційні й споживчі характеристики товарів; прогнозна ціна товару; способи просування на ринок і міс­це реалізації товару. Аналітична оцінка виробничого і трудового потенціалу фірми включає оцінку виробничо-технічної бази та персоналу за основними показниками їх формування, відповідності сучасним вимогам, рівня використання. Для оцінки досліджень і розробок використовуються показники: патентний захист, наявність товарного знака та ліцензій, плани щодо освоєння нових технологій і видів продукції. У процесі фінансового аналізу визначають: прибутковість, рівень витрат і можливість їх скорочення, ліквідність активів, кредитоспроможність тощо.

6. Завершальним етапом оцінки ринкового положення фірми є SWOT-аналіз. Сутність SWOT-аналізу полягає в порівнянні сильних і слабких сторін фірми з потенційними сприятливими обставинами та загрозами для бізнесу. Мета SWOT-аналізу – це пошук позитивної синергії (сильні сторони/сприятливі обставини) та подолання негативної синергії (слабкі сторони/зовнішні загрози).

7. До важливих елементів стратегічного планування належить формулювання місії та цілей фірми. Місія фірми характеризує головне її призначення з окресленням основних напрямів діяльності та конкурентних переваг. мета фірми завжди пов’язується з кінцевим станом, якого фірма планує досягти у майбутньому. Як правило, формулюються кілька альтернативних цілей діяльності. правильно сформульовані цілі мають бути конкретними й кількісно вимірюваними; зорієнтованими в часі; реалістичними й досяжними; узгодженими й взаємозв’язаними; сформульованими письмово. Для їх формулювання використовується показники, які стосуються характеристик ринку, виробничої потужності, персоналу, прибутковості, продуктивності тощо.

8.Багатоваріантність стратегій зумовлює необхідність аналізу стратегічних альтернатив і вибору кращої з них. При цьому можна брати за основу одну з типових стратегій: контролювання витрат, диференціації, фокусування. Стратегія контролювання витрат базується на ідеї скорочення власних витрат порівняно з витратами конкурентів. існує кілька способів її побудови (нарощування обсягів виробництва, зменшення накладних витрат, впровадження нових технологій). Дана стратегія ефективно спрацьовує, коли споживачі є чутливими до коливань цін, конкуренти продають на ринку товари-аналоги, фірма регулює обсяги виробництва і продажу продукції. Стратегія диференціації передбачає просування на ринок товарів, що є привабливішими за властивостями для споживачів порівняно з продукцією конкурентів (якістю, новизною, рівнем обслуговування тощо). Імовірні ризики цієї стратегії зумовлені недооцінкою споживачами унікаль­них властивостей продукту або неконкурентоспроможністю через зростання ціни. Стратегія фокусування спрямовується на: вибір одного або кількох сегментів ринку, ідентифікацію потреб споживачів у визначеному сегменті та на пошуки досконаліших способів задоволення запитів споживачів. Це можна здійснити через контролювання витрат або диференціацію з використанням двох варіантів (фокусу витрат і фокусу диференціації).

РОЗДІЛ 3. СТРУКТУРА ТА ЛОГІКА РОЗРОБКИ БІЗНЕС-ПЛАНУ

3.1. Структура бізнес-плану

3.2. Логіка розробки бізнес-плану

3.3. Стиль написання та оформлення бізнес-плану

Лошадь никуда не доберется, если она не запряжена. Пар или газ

ничего не приведут в действие, пока они не подвергнутся давлению.

Ниагара не превратится в свет или энергию до тех пор, пока она

не будет заключена в тоннель. Жизнь не станет великой, если она

не является сосредоточенной, нацеленной, дисциплинированной.