Вплив державних інституційних структур і зовнішніх чинників на рівень ефективності фірм

Ефективність дії ринкового механізму багато у чому залежить від бажань і волі людей. У сучасному суспільстві вольові відносини його членів закріплюються у структурі прав, морально-етичних норм, економічних стимулів і т.п., що в цілому визначає поведінку кожної людини. Ці передумови ефективності ринкової економіки, з одного боку, а з другого – її наслідки, регулюються здебільшого державою. В цілому, завжди існує система інституційно-формальних і неформальних норм і правил поведінки, що розробляється та встановлюється державою, суспільством і дають змогу індивідам структурувати та координувати свою діяльність.

Інституціональне середовище функціонування економічних суб’єктів багато в чому визначається правами власності. У рамках теорії прав власності під фірмою, як економічною організацією, розуміють коаліцію власників, скооперованих факторів виробництва, які пов’язані між собою контрактними зобов’язаннями з метою мінімізації трансакційних витрат.

Трансакційні витрати – це витрати у сфері обміну, пов’язані з передачею прав власності пов’язані з передачею прав власності. Вирізняють п’ять основних форм трансакційних витрат:

витрати, пов’язані із пошуком, збиранням, обробкою та аналізом ринкової інформації;

витрати, пов’язані із пошуком партнерів, веденням переговорів та укладанням контрактів;

витрати, пов’язані із стандартизацією та забезпеченням і контролем виконання вимог стандартів;

витрати, пов’язані із захистом прав власності;

витрати, пов’язані із захистом прав власності;

витрати, обумовлені опортуністичною поведінкою партнерів, тобто невиконанням ними конкретних зобов’язань.

На зміст інституціональної системи суттєво впливає існування зовнішніх ефектів, тобто витрат або вигод від ринкових операцій, що не отримали відображення в цінах. В арсеналі економічної політики є різні засоби щодо усунення небажаних зовнішніх ефектів. Механізм державного регулювання приходить на допомогу ринку і при розв’язанні проблем суспільних благ, споживання яких неможливо обмежити лише для осіб, що платять за них. Основною властивістю суспільних благ є можливість використання цих благ усіма особами без урахування наявності та розмірів індивідуальної оплати.