Та їх класифікація

Територіально-виробничі утворення характеризуються виключною різноманітністю і кожне окреме має властиві йому особливості структури, просторову конфігурацію, соціально-економічні функції.

Приймаючи у якості ведучої ознаки кількісний критерій – масштабність (число підприємств, чисельність працюючих, розмір території) зазвичай виділяють такі види територіально-виробничих утворень:

- промисловий пункт;

- промисловий центр;

- промисловий вузол;

- промислова агломерація;

- виробнича територіальна інтеграція.

Промисловим пунктом вважають населений пункт, в якому розміщається одне або декілька невеликих підприємств. Частіше всього це селище міського типу з одним або декількома невеликими підприємствами, а також села, в яких розташовані цехи по переробці сільськогосподарської, лісової, мінеральної сировини або невеликі філіали обробної промисловості (швацькі цехи, цехи по виготовленню сувенірних виробів тощо).

Промисловим центром називають населений пункт, в якому розташована група підприємств. До промислових центрів відносіть селища міського типу та малі міста.

Промисловий вузол зазвичай розуміють як виробничий комплекс підприємств різних галузей, що розміщені в одному крупному (або середньому) місті, або в декількох містах, які знаходяться в територіальній близькості і які об’єднані спільністю використання транспортно-географічного положення, систем інфраструктури, природних, матеріальних та трудових ресурсів.

Промисловий вузол відрізняється від промислового центру не тільки своєю масштабністю. Основою вузла є не проста група підприємств, а виробничий комплекс, підприємства якого можуть бути розташовані не в одному, а в декількох територіально-суміжних містах.

Промислова агломерація – це зосередження промислових центрів та промислових вузлів на компактній території. В зрівнянні з промисловим вузлом агломерація характеризується більшим масштабом, більшим виробничим потенціалом, більш складною структурою і більш широкою зоною тяжіння.

Виробничою територіальною інтеграцією можна назвати сукупність промислових пунктів, центрів, вузлів а іноді і агломерацій на обмеженій території.

У більшості випадків формування та розвиток виробничо-територіальних утворень є основою утворення та розвитку міських поселень відповідної категорії людності. Тому можна скласти класифікацію, в якій види територіально-виробничих утворень поєднані з категорійністю міських поселень.

Так, у відповідності з цією класифікацією промисловому пункту відповідає міське поселення до 3-х тис. осіб, дрібному промисловому центру – селище міського типу або мале місто людністю від 3 до 10 тис. осіб, малому промисловому центру – мале місто з чисельністю населення від 10 до 50 тис. осіб, середньому промисловому вузлу – середнє місто або декілька територіально-суміжних міст загальною чисельністю від 500 до 100 тис. осіб і т.д. (табл. 1).

Таблиця 1

Класифікація

територіально-виробничих утворень, яка

пов’язана з класифікацією міських поселень