Навчання в Мюнхені та перші успіхи

Деякий час Ярослав змушений був сам заробляти собі на життя.

1895 року за допомогою меценатів талановитий юнак потрапив у Мюнхен до академії мистецтв. Вступивши до академії, Пстрак із запалом береться за навчання. Захопившись пастельним живописом, він незабаром оволодіває цією складною технікою.

Молодий художник особливо цікавиться портретним жанром.

Закінчивши 1899 року Мюнхенську академію мистецтв, художник повернувся до Львова. У цей час у Львові Пстрака знають як портретиста й ілюстратора журналів і гумористично-сатиричних видань.

Співробітництво в сатиричній пресі було поштовхом до систематичних натурних зарисовок різних сцен і типажів, які художник робив на вулицях, ринках, кафе, театрах. Творчість цього періоду не обмужується тільки роботою в гумористичних виданнях. Він працює і як живописець, малює чимало портретів і жанрових сцен.

Організація уваги.

Гуцульщина

1901 року художник здійснив подорож по Західній Європі, де ознайомився з мистецькими досягненнями того часу.

Повернувшись на Батьківщину, Пстрак остаточно поселяється у Львові. Тут він виконав чимало портретів на замовлення місцевої інтелігенції. Тоді ж художник розписав кілька церков на Гуцульщині (села Розтоки, Ільці та Верховина). У селі Ільці розписав церкву спільно з художником Осипом Куриласом. Розписи ці збереглися до нашого часу.

Після повернення з Мюнхена Пстрак подовгу жив у селі Корничі, що біля Коломиї. Тут він писав портрети селян, побутові сцени, місцеві краєвиди.

1903 року художник удруге їде на Гуцульщину, де працює над рядом картин з народного життя, робить багато зарисовок і ескізів. З цього періоду (1903–1907) збереглось чимало картин і рисунків.

Гуцулка

На Гуцульщині Пстрак не залишав улюбленого жанру — ілюстрації. Він робив рисунки до журналів, що виходили в Коломиї. 1907 року Пстрак повернувся до Львова.

Крім роботи в гумористично-сатиричних журналах, художник виконував ілюстрації до літературних творів, зокрема проілюстрував читанку західноукраїнського письменника Антона Крушельницького, зробив ілюстрації до повістей Миколи Гоголя, Івана Франка та інших письменників.

Упродовж усієї творчої діяльності Пстрак працював над пейзажами рідного Прикарпаття. Особливо багато у художника пейзажів з пам'ятками архітектури. Він милується своєрідністю дерев'яноїархітектури 16-18 століть, щиро захоплюється майстерністю народних будівельників. У ряді картин Пстрак відтворює архітектурні пам'ятки Львова. Серед них — «Вид на вулицю Руську», «Львівський оперний театр», «Вид на вежу Корняктів, костьол кармелітів і вежу Львівської ратуші» тощо.

1909 року художник утретє вибрався на Гуцульщину. З невеликими перервами він перебував там аж до 1913 року. То була його остання поїздка в рідну Коломийщину. Тут він і далі малював портрети простих людей, виконав серію робіт, присвячену народним звичаям, в якій розповів про місцеві традиції, з якими так тісно було пов'язане життя галицького села:

Листівка «З Різдвом Христовим! (Діти з ялинкою)»

· «Свячення паски»,

· «Великоднє стріляння»,

· "Обливаний понеділок,

· «Дзвонарі»,

· «Писанки»,

· «Колядники»,

· «Йордан» тощо.

Пстрак був під великим впливом народної поезії і всієї передової української літератури. Віддаючи данину глибокій повазі до великого українського поета, він малює портрет Тараса Шевченка. У столітній ювілей Кобзаря, що відзначався 1914 року, з цього портрета було видано кольорову листівку, що широко розповсюджувалася серед населення.