Про правовий режим тимчасово окупованої території

ЗАКОН УКРАЇНИ

Верховна Рада України від імені Українського народу,

виходячи з того, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава,

визнаючи, що перебування на її території збройних сил, воєнізованих формувань іншої держави без надання на це згоди Україною у встановленому Конституцією і законами України порядку згідно з чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є незаконною військовою окупацією цілісної і недоторканої території України,

спираючись на базові міжнародно-правові принципи та загальновизнані правові цінності,

дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та громадянина, миру і злагоди на всій території України,

приймає цей Закон з метою визначення правового статусу частини території України, протиправно і незаконно окупованої Російською Федерацією, встановлення особливого правового режиму на цій території та спеціальних гарантій прав і свобод громадян України, які були порушені внаслідок такої окупації.

Стаття 1. Правовий статус тимчасово окупованої території

Тимчасово окупована територія є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Стаття 2. Окуповані території і морські зони

Для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією і морськими зонами (далі – тимчасово окупована територія) визначаються:

1) території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, їх надра;

2) на Чорному та Азовському морях внутрішні води та територіальне море України, що входять у морську акваторію вздовж узбережжя Кримського півострова, їх дно, а також морські зони: прилегла зона, виключна економічна зона та континентальний шельф, які згідно з нормами міжнародного права, Конституцією та законами України належать до території України;

3) повітряний простір над територіями, передбаченими пунктами 1, 2 частини першої цієї статті.

2. Правовий статус тимчасово окупованої території може бути визначено, змінено чи скасовано щодо певної частини території України виключно законами України.

Стаття 3. Правовий режим тимчасово окупованої території

1. На тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим, який передбачає у визначених цим Законом випадках обмеження щодо вільного перетину меж тимчасово окупованої території, здійснення господарської діяльності, укладення правочинів, реалізації інших прав і свобод.

2. Правовий режим тимчасово окупованих територій України передбачає особливе забезпечення прав і свобод громадян України, що проживають на тимчасово окупованих територіях України.

Стаття 4. Виведення Збройних Сил України із тимчасово окупованої території

З метою захисту життя та здоров’я громадян України – військовослужбовців Збройних Сил України, військовослужбовці та працівники Збройних Сил України, військова техніка, інше майно військових частин, які дислоковані на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, на час тимчасової окупації переводяться до інших місць тимчасової дислокації на території України.

Стаття 5. Обмеження вільного перетину меж тимчасово окупованої території

1. Перетин меж тимчасово окупованої території допускається виключно через територію Херсонської області через спеціально обладнані тимчасові пункти пропуску фізичних осіб, розташовані на Перекопському перешийку та Арабатській стрілці.

2. Громадяни України користуються правом вільного перетину меж тимчасово окупованої території. Забороняється перетин меж тимчасово окупованої території громадянами іноземних держав та особами без громадянства.

3. Органи Служби безпеки України з метою забезпечення національних та державних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України можуть надавати дозвіл на перетин меж тимчасово окупованої території громадянами іноземних держав та особами без громадянства, а також встановлювати обмеження права вільного перетину меж тимчасово окупованої території громадянами України.

4. Перетин меж тимчасово окупованої території без додержання вимог цієї статті тягне за собою кримінальну відповідальність.

Стаття 6. Правовий режим майна на тимчасово окупованій території

1. На тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України.

2. За громадянами України, громадянами іноземних держав, особами без громадянства, які виїхали за межі тимчасово окупованої території або тимчасово відсутні на тимчасово окупованій території зберігається право приватної власності на нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу.

3. Забороняється укладення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна (у тому числі – земельних ділянок), що перебувають у приватній власності фізичних осіб, які тимчасово вибули з тимчасово окупованих територій або тимчасово відсутні на тимчасово окупованих територіях незалежно від набуттями ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу.

4. Будь-які правочини щодо нерухомого майна, вчинені на тимчасово окупованій території з порушенням вимог цього Закону, інших законів України, вважаються недійсними з моменту їх вчинення і не тягнуть за собою правових наслідків.

5. На тимчасово окупованій території набуття права власності на нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки, допускається тільки шляхом спадкування за заповітом або за законом, за умови, що спадкоємці належать до будь-якої черги спадкоємців за законом.

6. Надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси континентального шельфу України, військове майно, майно органів державної влади, державних підприємств, установ та організацій, яке залишається на тимчасово окупованій території, є власністю України та не може перейти у власність інших держав, юридичних або фізичних осіб.

Стаття 7. Обмеження господарської діяльності на тимчасово окупованій території

1. На тимчасово окупованій території забороняється така діяльність:

1) будь-яка господарська діяльність, незалежно від того, здійснюється вона з метою одержання прибутку або без такої мети, якщо така діяльність відповідно до законодавством України потребує отримання відповідної реєстрації, ліцензії або дозволу;

2) ввезення товарів військового призначення та подвійного використання;

3) міжнародне повітряне, морське та залізничне сполучення, а також міжнародні перевезення іншими видами транспортних засобів;

4) користування державними ресурсами;

5) організація грошових переказів;

6) фінансування діяльності, передбаченої пунктами 1-5 цієї частини, або сприяння такій діяльності в будь-якій іншій формі.

2. На окупованих територіях діяльність, передбачена пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, допускається у випадках отримання суб’єктом господарювання дозволу, який видається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

3. Порушення вимог частин першої та другої цієї статті тягне за собою встановлену законодавством України юридичну відповідальність.

4. Встановлена законодавством України юридична відповідальність за здійснення на тимчасово окупованій території діяльності, передбаченої частиною першою цієї статті, поширюється і на осіб, які прямо або опосередковано беруть участь у статутному капіталі осіб, що здійснюють діяльність, зазначену в частині першій цієї статті та/або в якій-небудь формі впливають на прийняття ними рішень:

1) особа, яка має частку у статутному капіталі або більше 5 відсотків акцій особи, яка здійснює діяльність, передбачену пунктом 1 абзацу першого цієї статті;

2) особа, яка має частку у статутному капіталі особи або більше 25 відсотків акцій, визначеній пунктом 1 абзацу першого частини четвертої цієї статті;

3) особа, яка має частку у статутному капіталі особи або більше 50 відсотків акцій, визначеному пунктом 2 абзацу першого частини четвертої цієї статті.

Стаття 8. Заборона міжбюджетних трансфертів з Державного бюджету до бюджетів тимчасово окупованої території

1. На час дії цього Закону забороняється здійснення міжбюджетних трансфертів з Державного бюджету до бюджетів тимчасово окупованої території.

Стаття 9. Захист прав людини і культурної спадщини на тимчасово окупованій території

1. Україна вживає всіх можливих заходів щодо гарантування передбачених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України.

2. Україна зобов’язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв’язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України.

3. Відповідальність за порушення визначених Конституцією України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території у порядку, передбаченому нормами міжнародного права, покладається на Російську Федерацію.

4. Кабінет Міністрів України вживає всіх можливих заходів щодо забезпечення та захисту прав і свобод громадян України на тимчасово окупованих територіях України, здійснює постійний моніторинг стану дотримання прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території, за результатами якого періодично надає відповідну інформацію міжнародним організаціям у сфері захисту прав та свобод людини.

5. Відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної на тимчасово окупованій території громадянам України, громадянам іноземних держав, особам без громадянства, які перебували на тимчасово окупованій території на момент її окупації або перетнули межу тимчасово окупованої території у встановленому статтею 4 цього Закону порядку, повністю покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснила окупацію.

6. Відповідальність за охорону культурної спадщини на окупованих територіях покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснила окупацію.

Стаття 10. Захист виборчих прав громадян України на тимчасово окупованих територіях України

1. Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, та громадянам України, які виїхали з постійних місць проживання за межі тимчасово окупованих територій, створюються умови для вільного волевиявлення під час виборів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

2. Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, для реалізації їх виборчих прав створюються спеціальні умови на територіях, що знаходяться поза межами тимчасово окупованих територій.

Стаття 11. Незаконні органи, їх посадові та службові особи

1. Діяльність будь-яких органів, їх посадових або службових осіб на тимчасово окупованій території вважається незаконною, якщо такі органи або особи створені, обрані або призначені у порядку, не передбаченому законодавством України, та/або на тимчасово окупованій території в якій-небудь формі здійснюють повноваження, що належать суб’єктам владних повноважень України.

2. Будь-який акт, виданий органами та/або особами, передбаченими частиною першою цієї статті, є недійсним і не породжує правових наслідків.

3. Встановлення зв’язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованих територіях України, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

Стаття 12. Зобов'язання органів державної влади України

1. У випадку порушення положень цього Закону Україна зобов’язується використовувати усі механізми, передбачені законодавством України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України, а також законних державних інтересів України.

2. Україна зобов’язується вживати усі можливі заходи, передбачені Конституцією та законодавством України, нормами міжнародного права, для якнайшвидшого звільнення території України від окупації, відновлення цілісності та суверенності держави, відновлення порушених окупацією прав і свобод людини і громадянина на всій території України.

3. Органи державної влади України зобов’язані забезпечити можливість безперешкодного виїзду за межі тимчасово окупованої території громадянам України, в тому числі посадовим та службовим особам органів державної влади, місцевого самоврядування, державних органів, утворених відповідно до Конституції України, військовослужбовцям і працівникам Збройних Сил України, членам їх сімей, дітям-сиротам, які перебувають у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які виявили таке бажання.

Стаття 13. Гарантії прав та свобод громадян України, які виїхали за межі тимчасово окупованої території

1. Громадянам України, в тому числі посадовим та службовим особам органів державної влади, місцевого самоврядування, державних органів, утворених відповідно до Конституції та законів України, військовослужбовцям і працівникам Збройних Сил України, членам їх сімей, дітям-сиротам, які перебувають у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які виїхати за межі тимчасово окупованої території, гарантується дотримання у повному обсязі їх прав та свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

2. Витрати на заходи, передбачені цим Законом, здійснюються з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.