Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Закон України





 

Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування

 

Цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії щодо соціального захисту на випадок безробіття, тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров’я громадян.

 

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Визначення термінів

1.У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – соціальне страхування) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду державного соціального страхування;

2) видами соціального страхування відповідно до цього Закону є:

на випадок безробіття;

у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;

від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі – страхування від нещасного випадку);

медичне;

3) втрата роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин - припинення трудового договору відповідно до статті 36 (пункти 1, 2, 3), статті 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору), статті 39, статті 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України, а для військовослужбовців - звільнення зі служби з поважних причин без права на пенсію (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров'я, у зв'язку із закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, через сімейні обставини або з інших поважних причин відповідно до законодавства про військовий обов'язок і військову службу);

4) суб'єкти соціального страхування - застрахована особа або інша особа у випадках, передбачених цим Законом, страхувальник та страховик;

5) страховик - Фонд соціального страхування України (далі – Фонд);

6) об’єкт соціального страхування – страховий ризик та страховий випадок, із настанням яких у застрахованих осіб (членів їх сімей, інших осіб) виникає право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону в залежності від видів соціального страхування;

7) електронний реєстр листків непрацездатності – система накопичення, зберігання та використання інформації про видані, продовжені та обліковані листки непрацездатності;

8) найманий працівник - фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи;

9) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає соціальному страхуванню відповідно до видів соціального страхування;

10) страхові внески - кошти відрахувань на окремі види загальнообов'язкового державного соціального страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

11) страхові кошти - акумульовані страхові внески, суми від фінансових санкцій та інші надходження відповідно до законодавства для здійснення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за цим Законом;

12) мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати і розміру єдиного внеску на соціальне страхування, встановлених законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід);

13) страховими випадками є:

за соціальним страхуванням на випадок безробіття – це подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття;

за соціальним страхуванням від нещасних випадків – нещасний випадок на виробництві, або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим;

за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом;

14) нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть;

15) професійне захворювання − захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою;

16) страховим ризиком є:

за соціальним страхуванням на випадок безробіття - обставини, внаслідок яких особи можуть втратити роботу і потребують матеріальної підтримки та соціальних послуг за цим Законом;

за соціальним страхуванням від нещасного випадку - обставини, внаслідок яких може статися нещасний випадок або професійне захворювання;

за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - це обставина, внаслідок якої застрахована особа або члени її сім'ї можуть втратити тимчасово засоби існування та потребувати матеріального забезпечення або надання соціальних послуг за цим Законом;

2. Терміни „застрахована особа”, „страхувальники” та „роботодавці” вживаються у цьому Законі у значенні, наведеному у Законі України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

 

Стаття 2. Законодавство України про соціальне страхування

1. Законодавство про соціальне страхування складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону, законів України „Про зайнятість населення”, „Про охорону праці”, іншими актами законодавства та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.

2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про соціальне страхування, застосовуються норми міжнародного договору.

 

Стаття 3. Принципи соціального страхування

1. Соціальне страхування здійснюється за принципами:

1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування;

2) обов'язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом;

3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

4) обов’язковості фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом;

5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування;

6) диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та тривалості безробіття;

7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;

8) економічної заінтересованості суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;

9) цільового використання коштів соціального страхування;

10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

 

Розділ ІІ

ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ

 

Стаття 4. Фонд соціального страхування України

1. Фонд соціального страхування України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зайнятості населення, трудової міграції, загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування.

Бюджет Фонду затверджує Кабінет Міністрів України.

Діяльність Фонду спрямовується і координується Міністром - керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин, соціального захисту населення.

Керівництво Фондом здійснюється головою Фонду, який може мати не більше трьох заступників, в тому числі одного першого.

2. Фонд здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Функції територіальних органів Фонду виконують:

регіональні центри зайнятості та соціального страхування — центр зайнятості та соціального страхування Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські центри зайнятості та соціального страхування;

місцеві центри зайнятості та соціального страхування — районні, міськрайонні, міські та районні у містах, міжрайонні (у разі потреби) центри зайнятості та соціального страхування.

Регіональні та місцеві центри зайнятості та соціального страхування є юридичними особами публічного права.

До сфери управління Фонду можуть належати підприємства, установи та організації.

3. Послуги, що надаються регіональними та місцевими центрами зайнятості та соціального страхування, відповідно до покладених на них завдань є безоплатними. Послуги, що надаються за рахунок коштів Фонду, не належать до адміністративних послуг, визначених Законом України „Про адміністративні послуги”.

 

Стаття 5. Завдання та функції Фонду, його територіальних органів

1. Основними завданнями Фонду, його територіальних органів є:

1) реалізація державної політики у сферах зайнятості населення, трудової міграції, соціального страхування на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування;

 

2) внесення Міністру - керівнику центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин, соціального захисту населення, пропозицій щодо формування та реалізації державної політики у сферах зайнятості населення, трудової міграції, загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування;

3) розробка проекту бюджету Фонду та подання центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин, соціального захисту населення для внесення в установленому порядку на затвердження Кабінетові Міністрів України, здійснення ефективного розподілу фінансових ресурсів за видами соціального страхування, складання звіту про виконання бюджету Фонду;

4) аналіз та прогнозування надходження коштів від сплати єдиного внеску та надання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин, соціального захисту населення щодо зміни розміру єдиного внеску та розподілу коштів від його сплати, що спрямовуються до Фонду;

5) сприяння громадянам у підборі підходящої роботи та надання роботодавцям послуг з добору працівників;

6) надання соціальних послуг та виплата матеріального забезпечення відповідно до цього Закону та Закону України „Про зайнятість населення”;

7) профілактика страхових випадків;

8) віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності;

9) проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності;

10) здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності;

11) здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.

2. Фонд та його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань:

1) забезпечують надання соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення відповідно до цього Закону та Закону України „Про зайнятість населення”;

2) здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном;

3) проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відноси, соціального захисту населення, реалізації державної податкової політики та з адміністрування єдиного внеску, Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та з адміністрування єдиного внеску, а в разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників;

4) здійснюють заходи з профілактики страхових випадків;

5) забезпечують функціонування інформаційно-аналітичних систем;

6) ведуть облік осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, та наданих їм послуг;

7) здійснюють реєстрацію безробітних, ведуть облік наданих їм послуг;

8) організовують професійне навчання зареєстрованих безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці;

9) організовують роботу з підтвердження професійної кваліфікації за результатами неформального професійного навчання за робітничими професіями;

10) інформують населення, органи виконавчої влади та навчальні заклади про попит та пропонування робочої сили на ринку праці, права та гарантії у сфері зайнятості населення та соціального страхування;

11) здійснюють в установленому законодавством порядку збирання, опрацювання, подання та поширення адміністративних даних про попит та пропонування робочої сили на ринку праці, надання соціальних послуг населенню та роботодавцям;

12) взаємодіють з роботодавцями з питань визначення поточної та перспективної потреби в робочій силі, професійного навчання населення та укомплектування вільних робочих місць, надають роботодавцям інформаційні, консультаційні послуги, проводять інші заходи для роботодавців з питань забезпечення зайнятості населення;

 

13) аналізують показники попиту та пропонування робочої сили і вносять центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин, соціального захисту населення, пропозиції щодо прогнозування розвитку ринку праці;

14) беруть участь у розробленні основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості населення на середньостроковий період, територіальних програм зайнятості населення та їх виконанні;

15) ведуть перелік суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні;

16) здійснюють обмін інформацією з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відноси, соціального захисту населення, реалізації державної податкової політики та з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Пенсійним фондом України для виконання Фондом покладених на нього функцій і завдань, визначених законодавством України;

17) беруть участь у проведенні наукових досліджень з питань зайнятості населення, функціонування ринку праці та соціального страхування населення, вивчають міжнародний досвід з метою запровадження інноваційних форм сприяння зайнятості населення, виступають замовником наукових робіт, досліджень і методичного забезпечення;

18) здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи;

19) беруть участь у здійсненні міжнародного співробітництва для розв’язання проблем зайнятості населення, соціального страхування та трудової міграції;

20) видають роботодавцям дозволи на застосування праці іноземців та осіб без громадянства з веденням обліку таких дозволів;

21) здійснюють інші функції, передбачені положенням про Фонд.

 

Date: 2015-09-05; view: 237; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию