Стаття 168 . Забезпечення громадського порядку в зоні надзвичайної екологічної ситуації

Забезпечення громадського порядку в зоні надзвичайної екологічної ситуації здійснюється силами та засобами підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України відповідно до закондавства.

Стаття 169. Визнання потерпілими від надзвичайної екологічної ситуації

Потерпілими від надзвичайної екологічної ситуації відповідно до закону визнаються юридичні та фізичні особи, яким заподіяно шкоду внаслідок виникнення цієї ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків.

Стаття 170. Відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайної екологічної ситуації, та оплата праці громадянам, залученим до виконання заходів з ліквідації її наслідків у зоні надзвичайної екологічної ситуації

1. Особам, які постраждали від надзвичайної екологічної ситуації, відшкодовується заподіяна матеріальна шкода та надається інша необхідна допомога на умовах і в порядку, встановлених законом.

2. Відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайної екологічної ситуації, та громадянам, залученим до виконання заходів з ліквідації її наслідків, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, передбачених на зазначені цілі, резервного фонду Кабінету Міністрів України, а також інших, не заборонених законом, джерел.

3. Громадянам, залученим до виконання заходів у зоні надзвичайної екологічної ситуації, у тому числі аварійно-рятувальних робіт, у випадках, передбачених цим Кодексом, гарантується оплата праці відповідно до чинного законодавства.

Розділ VІ. Економічне регулювання охорони довкілля

Глава 21. Економічна політика в галузі охорони довкілля

Стаття 171. Завдання економічної політики в галузі охорони довкілля

Завданням економічної політики в галузі охорони довкілля є забезпечення балансу між економічними й екологічними інтересами суспільства. З цією метою:

1) забезпечується врахування екологічних факторів в системі оцінок економічної діяльності, даних обліку в галузі охорони довкілля, моніторингу довкілля при прийнятті управлінських рішень економічного характеру;

2) здійснюється лімітування природокористування в процесі господарської діяльності, викидів та скидів забруднюючих речовин, що утворюються в матеріальному виробництві;

3) мобілізуються грошові ресурси для фінансування заходів щодо охорони довкілля у промисловості, енергетиці, сільському господарстві, на транспорті та в інших секторах економіки;

4) надається державна підтримка підприємницької діяльності, що має на меті охорону довкілля.

Стаття 172. Основні принципи економічної політики в галузі охорони довкілля

Основними принципами економічної політики в галузі охорони довкілля є:

1) платність використання природних ресурсів;

2) платність забруднення та іншого шкідливого впливу на довкілля;

3) цільове резервування та використання фінансових ресурсів для здійснення заходів щодо охорони довкілля, раціонального використання, відновлення природних ресурсів;

4) страхове забезпечення діяльності суб‘єктів господарювання, що становить підвищену екологічну небезпеку;

5) відкритість інформації про витрати на охорону довкілля, забезпечення екологічної безпеки, раціональне використання та відновлення природних ресурсів та інших витратах екологічної спрямованості;

6) економічне стимулювання суб‘єктів, що здійснюють заходи щодо охорони довкілля і відновлення природних ресурсів.

Стаття 173. Фінансування заходів щодо охорони довкілля

В Україні фінансування заходів щодо охорони довкілля здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, власних та залучених коштів підприємств, установ та організацій, екологічних фондів, добровільних внесків та інших коштів.

Стаття 174. Державна підтримка підприємницької діяльності, що здійснюється з метою охорони довкілля

Підприємницька діяльність, що здійснюється з метою охорони довкілля, підтримується державою шляхом встановлення податкових, кредитних та інших пільг у відповідності до законодавства

Глава 22. Плата за спеціальне використання природних ресурсів та негативний вплив на довкілля (екологічний податок)

Стаття 175. Плата за спеціальне використання природних ресурсів

1. Плата за природні ресурси (земля, надра, вода, ліс та інша рослинність, тваринний світ, рекреаційні та інші природні ресурси) стягується:

- за право користування природними ресурсами в межах встановлених лімітів;

- за перевищення лімітів споживання природних ресурсів, їх нераціональне використання;

- на відтворення й охорону природних ресурсів.

2. Порядок визначення та стягнення плати за спеціальне використання природних ресурсів встановлюється законодавством України.

Стаття 176. Плата за негативний вплив на довкілля (Екологічний податок)

1. Негативний вплив на довкілля є платним. До видів негативного впливу на довкілля відносяться:

- викиди в атмосферне повітря забруднюючих та інших речовин;

- скиди забруднюючих речовин, інших речовин та мікроорганізмів у поверхневі водні об‘єкти, підземні водні об‘єкти і на водозаборні площі;

- забруднення надр, грунтів;

- розміщення відходів виробництва й споживання;

- забруднення довкілля шумом, теплом, електромагнітними, іонізуючими та іншими видами фізичних впливів;

- інші види негативного впливу на довкілля.

2. Форми, порядок визначення і стягнення плати за негативний вплив на довкілля (екологічного податку) встановлюються законодавством України.

Глава 23. Національний, громадські та інші екологічні фонди