Стаття 62. Державні стандарти та інші нормативні документи в галузі охорони довкілля

1.Державними стандартами та іншими нормативними документами в галузі охорони довкілля установлюються:

вимоги., норми і правила в галузі охорони довкілля щодо продукції, видам робіт, послуг та відповідним методам контролю;

обмеження господарської та іншої діяльності з метою запобігання їх негативному впливу на довкілля;

порядок організації діяльності в галузі охорони довкілля та управління такою діяльністю.

2. Державні стандарти та інші нормативні документи в галузі охорони довкілля розробляються із урахуванням науково-технічних досягнень та вимог міжнародних правил й стандартів.

3. В державних стандартах на нову техніку, технології, матеріали, речовину та іншу продукцію, технологічні процеси, збереження, транспортування, використання такої продукції, в тому числі після переведення її в категорію відходів виробництва й споживання, повинні враховуватися вимоги, норми і правила в галузі охорони довкілля.

Стаття 63. Ліцензування в галузі охорони довкілля

1. Окремі види діяльності в галузі охорони довкілля підлягають ліцензуванню.

2. Перелік окремих видів діяльності в галузі охорони довкілля, що підлягають ліцензуванню, встановлюється законами України.

3. Порядок ліцензування окремих видів діяльності в галузі охорони довкілля визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 64. Екологічна сертифікація

1.Екологічна сертифікація здійснюється з метою забезпечення екологічно безпечного здійснення господарської та іншої діяльності на території України.

2. Екологічна сертифікація може бути обов‘язковою чи добровільною.

3. Обов‘язкова екологічна сертифікація здійснюється в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Глава 11. Планування заходів щодо охорони довкілля

Стаття 65. Планування заходів щодо охорони довкілля

1. Планування заходів щодо охорони довкілля та використання природних ресурсів здійснюється у складі програм, прогнозів соціально-економічного розвитку та на основі екологічних програм, що розробляються на загальнодержавному, міжрегіональному та місцевому рівнях.

2. Загальнодержавними екологічними програмами визначається єдина політика у галузі охорони довкілля, передбачаються заходи щодо стабілізації та поліпшення стану довкілля в Україні чи окремих його складових (повітряного басейну, водних ресурсів тощо). Міжрегіональні екологічні програми визначають заходи щодо вирішення екологічних проблем, спільних для двох та більше областей України. Місцеві програми (обласні, районні, міські, селищні, сільські) розробляються із врахуванням заходів, що передбачені загальнодержавними та міжрегіональними екологічними програмами, та природних особливостей і рівня техногенного навантаження на довкілля у відповідних місцевостях.

Стаття 66. Розробка екологічних програм

1. В екологічних програмах із врахування вимог екологічного законодавства та міжнародних договорів у галузі охорони довкілля висвітлюються такі питання:

- необхідність і стисле обґрунтування доцільності розроблення програми;

- основна мета програми й термін її реалізації;

- характеристика сучасного стану проблеми, на розв'язання якої спрямована програма;

- основні (пріоритетні) напрями дій для досягнення кінцевої мети програми;

- етапи вирішення завдань програми й терміни їх виконання;

- комплекси заходів, що мають здійснюватися на кожному з етапів;

- орієнтовні розрахунки вартості реалізації програми та джерела її фінансування;

- очікувані результати реалізації заходів програми та їх відповідність головній меті,

- прогнозна характеристика стану навколишнього природного середовища за етапами реалізації програми;

- механізм реалізації та фінансування програми і контролю за її виконанням.

2. Залежно від поставлених завдань в програмах можуть висвітлюватися й інші питання.

3. Рішення про розроблення державних і міжрегіональних екологічних програм приймає Кабінет Міністрів України, а місцевих екологічних програм - місцеві ради. Розроблення державних і міжрегіональних екологічних програм організує центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів із залученням інших органів виконавчої влади та наукових установ і організацій. Розроблення місцевих екологічних програм організують місцеві державні адміністрації та виконавчі органи місцевих рад.

4. Рішення про затвердження загальнодержавних екологічних програм приймається Верховною Радою України, міжрегіональних екологічних програм – Кабінетом Міністрів України, місцевих екологічних програм – місцевими радами.