Робота тимчасових безруслових водних потоків

На відміну від площинного змиву, при лінійній ерозії тимчасові водотоки виконують значно більший обсяг робіт по трансформації схилів. Ерозійні борозни є найпростішими формами ерозійного рельєфу, які утворюються при переході від площинного змиву до лінійного стоку. Глибина становить 3-50 см, ширина здебільшого не перевищує глибину. Поперечний профіль має V - подібну або ящикоподібну форму. Схили круті, часто вертикальні, проте після припинення стоку вони швидко виположуються, борозна розширюється.В межах території дослідження зустрічається значна кількість ерозійних борозен на крутих схилах Лисої гори та прилягаючих до неї балок.

Рис.13. Ерозійна борозна (фото Піндак Д.)

На розораних схилах, або на схилах із розрідженим рослинним покривом, борозни з часом (після чергових злив) можуть перетворюватися на ерозійні вимоїни, глибина яких сягає 1-2 м при ширині до 2-2,5 м. Схили теж мають значну крутизну, місцями вертикальні, поперечні профілі зберігають V - подібну форму.

Рис. 14. Ерозійна вимоїна (фото Піндак Д.)

У подальшому вони стають колекторами для більш потужних потоків талих і дощових вод. При достатньому водозборі частина вибоїв інтенсивно заглиблюється і розширюється, породжуючи нову форму ерозійного рельєфу - яр. Яри мають глибини 10-15 м (іноді до 90 м), ширину - 50 м і більше, характеризуються крутими (часто вертикальними) стінками, V - подібною формою поперечного перерізу. Яр утворює свій власний поздовжній профіль, який вже не співпадає з формою первинного схилу (в цьому полягає одна з принципових відмінностей ярів від вибоїв, які загалом зберігають поздовжні профілі схилу, лише дещо згладжуючи їх).

Яри являють собою активні ерозійні форми, які безперервно розвиваються (збільшується довжина, глибина врізу, приймаються бічні "притоки" - відвершки тощо). Найбільш активною частиною яру є його вершина, за рахунок розмиву якої (поп'ятна або регресивна ерозія) яри постійно збільшують свою довжину. Матеріал, що виноситься з яру в процесі руйнування схилу, нагромаджується перед гирлом яру, утворюючи своєрідний комплекс відкладів, що називається пролювієм. Пролювіальні відклади від-різняються несортованістю матеріалу - від глинястих і дрібнопіщаних уламків до щебеню і брил.

В межах правобережної частини р. Сула нами було досліджено систему ярів, зокрема на околиці с. Терни, які добре помітні на космічних знімках.

Рис. 15. Схили молодого яру (фото Піндак Д.)

При виположування схилів та дня яру він перетворюється на балку. Перехід яру в балку відбувається не відразу. Процес починається з нижньої, найбільш древньої частини яру і поступово поширюється вгору.

В дно балки потім може знову врізатися яр. При кілька разовому врізанні донних ярів в балці утворюються площадки, складені балочним алювієм, – балочні тераси.

Рис. 16. Коритоподібна балка (фото Піндак Д.)