Болгарія

За даними одного із соціологічних опитувань в Болгарії напередодні вступу країни до ЄС лише 4% громадян країни оцінювали свої знання про Європейський Союз як достатньо вагомі при 71% підтримці вступу країни в євроспільноту. Щоправда, з наближенням можливого вступу країни до ЄС та під час членства відсоток громадян, які володіли достатньо добре інформацією про ЄС, значно виріс. Взагалі суспільні настрої болгар за останні майже 20 років притерпіли серйозних змін. Спочатку ЄС виглядав для болгар як дещо далеке, як "земля обітована", де вони "непрошені гості". Причиною цього було почуття неповноцінності, а також той факт, що Болгарія впродовж багатьох років була ізольованою від європейських держав. В результаті політичних змін в 1997 р., коли до влади прийшли демократичні сили на чолі з І. Костовим, ідеї про членство в НАТО і ЄС стали більш реалістичні. Ще одним вагомим аргументом на користь вибору болгарським суспільством європейського вектору розвитку стало запрошення у владу колишнього монарха країни Симеона Сакскобурготскі (Симона Другого) у 2001 р. він вдало підхопив естафету від попереднього уряду І. Костова та зумів закінчити процес набуття Болгарією асоційованого членства в НАТО і ЄС. З того часу в суспільстві продовжують переважати позитивні настрої щодо європейського і євроатлантичного майбутнього країни.

В результаті приєднання у короткі терміни (після розширення в 2004 р.) Румунії і Болгарії ЄС накликав на себе критику, спричинену сумнівами багатьох європейських експертів і політиків в їх економічній спроможності і відповідності демократичним стандартам. Прихильниками даної позиції були в основному багаті країни-члени ЄС, які не бажали дотувати економіки менш розвинених країн. Після двох років членства РБ в ЄС політики провідних країн Союзу знову говорять про непродуманість та поспішність рішення надання асоційованого членства Румунії і Болгарії у 2004 р.

Три чверті болгар вважають, що членство в ЄС сприятливо для громадян країни. На їхню думку, в основному, це відкриття Болгарії для Західної Європи, а також великі можливості для поїздок, роботи і освіти. Найбільше єврооптимістів серед молодих болгар і людей з більш високими доходами і кваліфікацією, які в значній мірі змогли скористатися цими шансами. На це вказують результати болгарського національного опитування агентства "Альфа Рисерч", проведеного в грудні 2008 р.

Однак, у болгарському суспільстві спостерігається сильне розчарування у зв'язку з повільним ходом змін. 75% респондентів не бачать позитивних змін у роботі судової системи, у боротьбі з корупцією й організованою злочинністю, у поліпшенні інфраструктури й підтримці сільського господарства. Люди середнього й старшого віку, люди з низькими доходами, жителі невеликих населених пунктів і сільгоспвиробники, що розраховували не стільки на поїздки закордон, скільки на зміни рівня життя, виявляються найбільш розчарованими від ефектів членства. Близько 20% болгар, що на 4% більше відповідно до даних 2007 р., їздили в країну, що є членом ЄС. Дві третини поїздок здійснювалися з метою відпочинку, екскурсії або туризму. Кожний третій декларує, що в його родині або серед його друзів є люди, що виїхали на роботу в країну-члена ЄС після 1 січня 2007 р., коли Болгарія стала повноправним членом співтовариства. Болгарська суспільна думка розділена порівно щодо питання про вплив світової фінансової кризи на співвідношення між виїжджаючими на заробітки і тими, хто повертається на батьківщину. 40% респондентів очікують, що число людей, що бажають виїхати на роботу в Європу збережеться. Майже стільки ж (39%) дотримуються протилежної думки, а саме, що болгарські емігранти повернуться через економічну рецесію й скорочення робочих місць.

Самими серйозними для болгар, за традицією, залишаються проблеми, пов'язані з роботою. Інфляція, побоювання, пов'язані зі світовою фінансовою кризою, втратою доходів і роботи, турбують їх найбільше. Традиційно низьким залишається довіра до інститутів влади. Найбільш критично болгари налаштовані до роботи парламенту, уряду й судової системи. Зберігається довіра в Болгарський народний банк і стабільність банківської системи. Відповідно до результатів дослідження переважна частина болгар вважає, що Болгарія на даний момент не у виграші від членства в ЄС. У довгостроковому плані, однак, 75% респондентів думає, що, зрештою, членство в європейському співтоваристві буде корисним для Болгарії. Високі життєві стандарти, порядок і безпека, свобода переміщення, єдиний культурний простір - такі позитивні зміни, з якими болгари асоціюють членство країни в ЄС.

На думку Г. Карасімеонова три соціальних сектори в РБ переживають шок від приєднання країни до ЄС. По-перше, це органи влади на всіх рівнях, оскільки старі методики і способи адміністрування вже не підходять. По-друге, інтеграція Болгарії в ЄС зачепила особливо сильно економічні суб'єкти, задіяні в тіньовій економіці. Ну і по-третє, це пересічні громадяни країни - вони поступово усвідомлюють, що інтеграція в ЄС означає зміну менталітету, трудового етикету тощо. Але все ж таки в Болгарії формується нове покоління, яке дивиться з оптимізмом в своє майбутнє в межах ЄС. Молодь посилено оволодіває іноземними мовами. Головною проблемою сьогодні для РБ залишається модернізація політичної еліти і суспільства.

Якщо в 2007 році половина болгар вважала, що приєднання до ЄС є основною причиною підвищення цін у країні, то тепер цей показник понизився до 28% респондентів, причому переважна частина з них підтримує думку, що торгівці штучно завищують ціни. На другому місці серед причин інфляції в країні болгари вказують на світову фінансову кризу, цю думку розділяють 45% опитаних. Більшість респондентів вважає проблеми Болгарії при керівництві єврофондами цілком реальними, але 42% схильні думати, що причиною такого явища може бути і схильність до сенсацій у пресі.

Болгари залишаються на останньому місці за доходами серед європейців. І знову ж таки європейським чиновникам довелося приймати важливе рішення по вступу РБ в ЄС, зважаючи на економічну відсталість країни. Щоправда, за два роки асоційованого членства в ЄС інвестиції в країну збільшилися в рази, а економічна підтримка країн-члені ЄС дозволила Болгарії вийти на відчутно новий економічний рівень. Нажаль болгарським політикам не вдалося повноцінно скористатися з таких економічних дивідендів, країна залишається на останніх позиціях в економічному розвитку у сучасній об'єднаній Європі.

Політична корупція в Болгарії - це ще один важливий фактор європейського сьогодення країни. За даними ЄС, РБ є однією з найбільш корумпованих європейських країн. Взагалі, після вступу в ЄС Болгарія не приклала достатньо зусиль, щоб знизити високий рівень корупції і не зуміла справитися із злочинністю. В країні продовжується тиск на державні інститути влади по врегулюванню конфліктів інтересів. Постійні корупційні скандали в Болгарії стали звичними в останні роки, причому в цих скандалах замішані найвищі посадові особи, серед яких були помічені і колишні прем'єри країни і міністри, а політики вважаються найбагатшою верствою населення РБ.

Болгарія почала ряд реформ у трьох сферах, які найбільш гостро критикувалися з боку Брюсселя. Мова йде про реформу судової системи, корупції при розподілі європейських фондів і боротьбі з організованою злочинністю. Здійснені були персональні зміни, вжиті організаційні заходи, але представники ЄС продовжують займати позицію, вважаючи все зроблене Болгарією недостатнім.