Міграція робочої сили як форма МЕВ. Причини міжнародної трудової міграції

Однією з форм МЕВ є міграція робочої сили — переміщення (переселення) працездатного населення за межі національних кордонів з метою пошуку роботи, поліпшення умов життя.

Міграційне сальдо — це різниця між кількістю людей, які виїхали за межі даної країни (емігранти), і кількістю людей, які в’їхали в цю країну з-за її меж (іммігранти), на постійне проживання.

Причини міжнародної трудової міграції:

економічні:

- зниження попиту на низько кваліфіковану робочу силу і надмірне зростання її пропозиції;

- зростання попиту на висококваліфікованих спеціалістів у США, Західній Європі;

- міждержавні відмінності у заробітній платі;

- диференціація попиту на робочу силу (потреба як у кваліфікованих, так і у некваліфікованих робітника);

- відмінності в рівнях життя населення в різних країнах;

- нерівномірність інвестиційних процесів;

- відмінність в рівнях зайнятості тощо.

Зовнішньоекономічні:

- демографічні;

- політико-правові;

- релігійні;

- національні;

- культурні;

- сімейні;

- психологічні;

- екологічні.

Форми міжнародної трудової міграції:

- безповоротна — зміна постійного місця проживання;

- тимчасова — зміна місця проживання на визначений час;

- сезонна — пошук сезонної роботи за межами своєї країни;

- маятникова — регулярні поїздки за кордон на роботу з обов’язковим поверненням у свою країну.

Особливості міграційних процесів в сучасних умовах:

- поширення міграційних процесів на практично всі країни світу;

- пожвавлення маятникової міграції;

- поширення нової форми міграції робочої сили — міграція науково-технічних кадрів;

- зростання частки молоді в трудовій міграції;

- посилення тенденції “втеча умів” з країн з перехідними економіками та країн, що розвиваються, у розвинені країни;

- поширення обсягів нелегальної міграції через жорсткі вимоги міграційного законодавства розвинених країн.