Темы рефератов. 1. Концепции происхождения искусства

1. Концепции происхождения искусства.

2. Миф и обряд. Инсценировка мифа в обряде и возникновение первобытного предтеатрального искусства.

3. Первобытность в современной культуре.

4. Искусство и мораль.

5. Искусство и религия.

6. Значение античности для мировой културы.

7. Греческая мифология: основные этапы развития.

8. Греческое искусство.

9. Классификация видов искусства у Аристотеля («Поэтика»).

10. Литература и театр в античности.

11. Риторика и выдающиеся ораторы Греции.

12. Основные принципы античной риторики.

13. Искусство эллинизма. Эллинизм как синтез культур.

14. Искусство Древнего Рима.

15. Поэт и поэзия в римской культуре.

16. Cпецифика средневекового искусства: этапы, стили.

17. Характеристика романского и готического стиля.

18. Поэзия вагантов и творчество трубадуров и миннезингеров.

19. Развитие театра.

20. «Пейзажное» мышление древнерусских зодчих.

21. Русские иконы: характер древнерусских икон, иконописная техника, приемы, религиозная символика.

22. Основные этапы расцвета искусства в Италии, представители.

23. Открытие прямой перспективы в эпоху Возрождения.

24. Учение о пропорции в эпоху Возрождения.

25. Изменение статуса художника в эпоху Возрождения.

26. Осваивание античных (мифологических и исторических) сюжетов в искусстве.

27. Гуманизм (XIV-XVвв.) - Петрарка, Бокаччо.

28. Высокое Возрождение - Леонардо да Винчи, Рафаэль, Микельанджело

29. Протестантизм и его отношение к искусству.

30. Роль искусства в культуре Просвещения.

31. Доминирующее развитие драматического искусства в культуре Просвещения.

32. Возникновение романа в культуре Просвещения.

33. Классицизм в искусстве и в теории.

34. Возникновение просветительского романа, портретной живописи.

35. Роль философии во французской культуре и ее влияние на художественную практику.

36. Классицизм. Основные эстетические принципы.

37. Характерные черты французского классицизма в литературе (Корнель, Расин, Мольер, Лафонтен, Ларошфуко)

38. Характерные черты французского классицизма в живописи

39. Характерные черты французского классицизма в садовопарковом искусстве и архитектуре.

40. Борьба направлений в художественной культуре Просвещения (классицизм, барокко, рококо, реализм).

41. Искусство Германии в эпоху Просвещения.

42. Философия и эстетика немецкого Просвещения.

43. Золотой век испанской культуры (Лопе де Вега, Эль Греко, Веласкес и др.).

44. Искусство романтизма XVIII - XIX вв.

45. Отношение романтиков к культурному наследию.

46. Проблема интерпретации произведений искусства у романтиков.

47. Призыв к расширению сферы искусства путем включения гротескного, безобразного – В. Гюго.

48. Искусство эпохи барокко.

49. Русская литература как важнейшая форма самовыражения русской нации XIXв.

50. Русское классическое музыкальное искусство XIXв.

51. Рубинштейн и первая русская консерватория.

52. Эстетическая система русской реалистической школы живописи.

53. Символизм.

54. Искусство импрессионизма.

55. Постимпрессионизм.

56. Художественные искания 1910-х годов.

57. Кубизм. Творчество Пикассо.

58. Футуризм

59. Фовизм

60. Сюрреализм. Хоан Миро и С.Дали

61. Конструктивистские направления в искусстве.

62. Бесформенная живопись (ташизм, абстрактный экспрессионизм, лирическая абстракция).

63. Неореалистические направления (поп-арт. новый реализм, критический реализм).

64. Человек в культуре XXв.

65. Массовая культура. Факторы формирующие массовую культуру.

66. Феномен китча.

67. Рок - музыка.

68. Архитектура XX в.

69. Аудиоискусство - проводник массовой культуры.

70. Видеоискусство и его составные части: телевищание, кино, видео.

71. Особенность восприятия видеокультуры.

72. Популярные жанры кино и видео: боевики, комедии, эротика, фильмы ужасов.

73. Эротизация современной культуры.

74. Элитарное и массовое кино.

75. Проблема соотношения техники и духовной культуры.

Литература к курсу «ФИЛОСОФИЯ ИССКУСТВА»

1. Алпатов М. В. и др. Искусство. Книга для чтения. Живопись, скульптура, графика, архитектура. – М.: Просвещение, 1969. – 544 с.

2. Арнхейм Р. Новые очерки по психологии искусства. Пер. с англ. – М.: Прометей, 1994. – 352 с.

3. Афанасьев В., Луконин В., Померанцева Н. Искусство Древнего и Ближнего Востока. Малая история искусства. М., 1976.

4. Базен Ж. История истории искусства: От Вазари до наших дней. – М.: 1994 - 528 с.

5. Борзунова И. В. Искусство первобытного общества. Ч. 1, 2. Л., 1978.

6. Борев Ю. Эстетика. – М.: Политиздат, 1975. – 399 с.

7. Борінштейн Є. Р. Особливості соціокультурної трансформації сучасного українського суспільства. – Одеса: Астропринт, 2006. – 400 с.

8. Борінштейн Є. Р. Провідні тенденції сучасного культурного розвитку // Культурологія / За заг. ред. В. М. Пічі. – Львів: Новий Світ-2000, 2005. – С. 134 – 172.

9. Вагнер Г. К., Владышевская Т. Ф. Искусство Древней Руси. М., 1993.

10. Вазари Д. Жизнеописания наиболее знаменитых живописцев, ваятелей и зодчих. Под общ. Ред. А.Г. Габричевского. – Т.1—5. – М., 2001.

11. Вельфлин Г. Основные понятия истории искусство: Проблема эволюции стиля в новом искусстве. – СПб.: МИФРИЛ, 1994. – 428 с.

12. Винкельман И. И. История искусства древности. Малые сочинения / Пер. с нем. и подгот. изд. И.Е.Бабанова. – СПб.: Алетейя, 2000. – 800 с.

13. Виппер Б. Р. Введение в историческое изучение искусства. 2-е изд., испр. и доп. – М.: Изобр. искусство, 1985. – 288 с.

14. Виппер Б. Р. Искусство Древней Греции. М., 1972.

15. Выготский Л. С. Психология искусства. – СПб.: Азбука, 2000. – 410 с.

16. Габричевский А. Г. Морфология искусства. – М., 2002.

17. Гаспаров М. Л. Занимательная Греция. М., 2003.

18. Гомбрих Э. История искусства. М., 1998

19. Гомбрих Э. Х. О задачах и границах иконологии. – Советское искусствознание. Вып.25, М, 1989.

20. Дворжак М. История искусства как история духа. – СПб.: Акад.проект, 2001. – 336 с.

21. Дмитриева Н. А. Краткая история искусства. Вып. 1. М., 1986; Вып. 2. М., 1990.

22. Зедльмайер Г. Искусство и истина: Теория и метод истории искусства. – СПб.: Аксиома, 2000. – 272 с.

23. Зотов А. И. Русское искусство с древних времен до начала ХVII в. М., 1983.

24. Ильина Т. В. История искусства. Западноевропейское искусство. М., 2002.

25. Искусство в ситуации смены циклов: Междисциплинарные аспекты исследования художественной культуры в переходных процессах / Отв. ред. Н. А. Хренов. – М.: Наука, 2002. – 467 с.

26. Искусствознание Запада об искусстве ХХ века. – М., 1988.

27. История европейского искусствознания: от античности до конца XVIII в. / Отв. ред. Б. Р. Виппер, Т. Н. Ливанова. – М., 1963.

28. История европейского искусствознания: первая половина XIX в. – начало ХХ в. / Отв. ред. Б. Р. Виппер, Т. Н. Ливанова. Кн. 1,2 – М., 1969.

29. История искусств стран Западной Европы от Возрождения до ХХ в. Под ред. Е. И. Ротенберга и М. И. Свидерской. М., 1988.

30. История искусства зарубежных стран. Под ред. М.В. Доброклонского. В 3-х т. М., 1964.

31. История русского искусства. В 3 т. Под ред. М. М. Раковой, И.В.Рязанцева. М., 1991.

32. Кауфман Р. С. Русская и советская художественная критика с середины XIX в. до 1941 г. – М., 1978.

33. Леонардо да Винчи. Избранные произведения. – Т. 1.2. – М. – СПб, 2000.

34. Лихачева В. Искусство Византии IV—XV вв. М., 1981.

35. Любимов Л. Искусство Древней Руси. М., 1981.

36. Матье М. Э. Искусство Древнего Египта. М.-Л., 1970.

37. Мириманов В. Б. Первобытное и традиционное искусство. М., 1973.

38. Нессельштраус Ц. Г. Искусство Западной Европы. Л.-М., 1964.

39. Ортега-и-Гассет Х. «Дегуманизация искусства» и другие работы. – М.: Радуга, 1991. – 639 с.

40. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. – К., 2000.

41. Панофский Э. Ренессанс и «ренессансы» в искусстве Запада. – М.: Искусство, 1998. – 362 с.

42. Рапацкая Л. А. Русская художественная культура. М., 1998.

43. Рогинский Я. Я. Об истоках возникновения искусства. М., 1982.

44. Садуль Ж. Всеобщая история кино. М.: Искусство, 1963 (тома 1-3), 1982 (тома 4,5)

45. Современные зарубежные музыкально-теоретические системы. – М., 1989.

46. Соколов Г. И. Искусство Древнего Рима. М., 1971.

47. Столяр А. Д. Происхождение изобразительного искусства. М., 1985.

48. Теплиц Е. История киноискусства. М.: Прогресс, т.т.I-IV, 1968-1974

49. Тынянов Ю. Поэтика. История литературы. Кино. М.: Наука, 1977

50. Тэн И. Философия искусства. – М.: Республика, 1996. – 351 с.

БОРІНШТЕЙН
ФІЛОСОФІЯ МИСТЕЦТВА

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

1. Філософія мистецтва як наука

2. Сутність та походження мистецтва

3. Філософське осмислення мистецтва

4. Види мистецтва з точки зору філософії та філософів

5. Предмет і основні функції філософії мистецтва

6. Первісне мистецтво

7. Античне мистецтво

8. Мистецтво Древнього Риму

9. Мистецтво Сходу

10. Мистецтво Візантії

11. Мистецтво європейського Середньовіччя

12. Мистецтво Відродження

13. Мистецтво Нового часу

14. Мистецтво епохи пізнього модерну

15. Мистецтво епохи постмодерну

16. Російське мистецтво допетровської епохи

17. Мистецтво Російської Імперії

18. Радянське та пострадянське мистецтво

19. Мистецтво як цілісний соціокультурний феномен

20. Історія поняття «твір мистецтва»

21. Художній метод у мистецтві

22. Геній та суспільство. Геніальність як соціокультурний феномен

23. Мистецтво як інститут культурних інновацій

24. Семіотика мистецтва

25. Інтенція тексту та інтенція автора

26. Класифікація мистецтв за видами, пологами та жанрами

27. Система естетичних категорій

28. Реалізм як творчий метод в мистецтві XIX-XX століть

29. Романтизм як художній метод XIX століття

30. Модернізм – метод XX століття

31. Специфіка сюрреалізму

32. Екзистенціалізм у мистецтві

33. Мистецтво абстракціонізму

34. Поп-арт як напрямок сучасного мистецтва

35. Гуманізм у мистецтві

36. Естетика Іммануіла Канта

37. Специфіка мистецтва з точки зору Фрідріха Гегеля

38. Філософія мистецтва Фрідріха Шеллінга

39. Психоаналітична теорія творчості

40. Концепція «дегуманізації мистецтва» Хосе Ортеги-і-Гассета

ФІЛОСОФІЯ МИСТЕЦТВА

БІЛЕТИ
Білет №1
1. Філософське осмислення мистецтва
2. Психоаналітична теорія творчості

Білет №2
1. Сутність та походження мистецтва
2. Концепція «дегуманізації мистецтва» Хосе Ортеги-і-Гассета
Білет №3
1. Предмет і основні функції філософії мистецтва
2. Специфіка сюрреалізму
Білет №4
1. Види мистецтва з точки зору філософії і філософів
2. Мистецтво абстракціонізму
Білет №5
1. Первісне мистецтво
2. Геній та суспільство. Геніальність як соціокультурний феномен
Білет №6
1. Семіотика мистецтва
2. Модернізм – метод XX століття
Білет №7
1. Античне мистецтво
2. Інтенція тексту та інтенція автора
Білет №8
1. Класифікація мистецтв за видами, пологами та жанрами
2. Романтизм як художній метод XIX століття
Білет №9
1. Мистецтво Древнього Рима
2. Гуманізм у мистецтві
Білет №10
1. Мистецтво Сходу
2. Естетика Іммануіла Канта
Білет №11
1. Мистецтво Візантії
2. Мистецтво як цілісний соціокультурний феномен
Білет №12
1. Мистецтво європейського Середньовіччя
2. Система естетичних категорій
Білет №13
1. Філософія мистецтва як наука
2. Мистецтво Відродження
Білет №14
1. Мистецтво Нового часу
2. Історія поняття «твір мистецтва»
Білет №15
1. Мистецтво епохи пізнього модерну
2. Мистецтво як інститут культурних інновацій
Білет №16
1. Мистецтво епохи постмодерну
2. Реалізм як творчий метод в мистецтві XIX-XX століть
Білет №17
1. Російське мистецтво допетровської епохи
2. Екзистенціалізм у мистецтві
Білет №18
1. Мистецтво Російської Імперії
2. Специфіка мистецтва з точки зору Фрідріха Гегеля
Білет №19
1. Радянський і пострадянський мистецтво
2. Філософія мистецтва Фрідріха Шеллінга
Білет №20
1. Художній метод у мистецтві
2. Поп-арт як напрямок сучасного мистецтва