Специфіка занять з розвитку українського мовлення

Основною формою розвитку українського мовлення дітей дошкільного віку є заняття.

Заняття – це організований, планомірний, систематичний процес повідомлення знань педагогом та формування і розвиток мовленнєвих умінь і навичок під керівництвом вихователя.

У ході навчання дітей некорінної національності української мови використовуються заняття з різних розділів програми. Це можуть бути:

заняття на ознайомлення дітей з явищами навколишнього життя: розглядання української національної іграшки (посуду, кераміки, одягу, вишиванки тощо) та бесіда про неї, екскурсія До місцевого краєзнавчого музею, на виставку українського одягу чи кераміки, показ діафільмів, бесіда про Україну та ін.;

заняття з художньої літератури, на яких дітям читають твори українських письменників, поетів, розповідають казки, драматизують їх, розігрують забавлянки, заучують вірші, показують театральні вистави;

заняття на ознайомлення дітей з природою. Це екскурсії у природу рідного краю, тематичні заняття по ознайомленню дітей з національними традиціями та звичаями, зустрічі й проводи свят чи подій природничого характеру, як-от веснянки (зустрічі весни), обжинки тощо;

заняття з образотворчого мистецтва (опішнянські та петриківські розписи, кераміка, скульптура, живопис), з математики (відомості про народні засоби лічби в Україні), музичні заняття (пісні, музика, танці як народні, так і українських композиторів);

і, нарешті, суто мовленнєві заняття з розвитку та формування мовленнєвих умінь та навичок українського мовлення.

Всі ці заняття можуть бути різних типів.

Фронтальні заняття – це заняття з усією групою дітей. Такими можуть бути музичні заняття, читання оповідань та розповідання казок, показ діафільмів, театральних вистав, заняття з образотворчого мистецтва.

Групові заняття (з половиною групи дітей) об'єднують 8–12 дітей. Якщо в групі 20–25 дітей, їх ділять на дві підгрупи для проведення заняття з кожною групою окремо. Групою проводять заняття з розвитку українського мовлення, екскурсії, спостереження, розглядання предметів.

Індивідуально-групові заняття об'єднують від п'яти до восьми дітей. Проводяться вони з дітьми молодшого дошкільного віку. На індивідуально-групових заняттях заучують вірші, розігрують забавлянки чи українські народні пісні.

Індивідуальні заняття проводять з одним або кількома дітьми (1–4) однакового рівня розвитку. Скажімо, на індивідуальному занятті об'єднують трьох дітей, які неправильно вимовляють українські звуки [ч], [г]. їм показують артикуляцію звуків (постановка звука за допомогою шпателя, дзеркала), проводять вправи.

У цьому розділі мова йтиме лише про мовні заняття.

Заняття з розвитку українського мовлення в російськомовному дитячому садку мають свою специфіку і повинні відповідати певним вимогам.

1. Мовленнєва спрямованість. На занятті основна увага вихователя спрямовується на розвиток мовленнєвих умінь та формування мовленнєвих навичок усного розмовного мовлення. Ніяких нових знань про навколишнє життя (скажімо, розглядання українського посуду, який діти бачать вперше) на таких заняттях не дається.

2.Комплексний характер навчання. На кожному мовному занятті одночасно (комплексно) розв'язуються всі мовні завдання: введення та закріплення лексики, робота над звуковимовою, граматичною правильністю українського мовлення, формування навичок діалогічного та монологічного мовлення.

Наприклад, заняття з розвитку українського мовлення на тему «Іграшки> (старша група). Завдання: Лексика: ввести в словник дітей слова іграшки, грати, лялька, ведмедик. Фонетика: тверда вимова фрикативного звука [г], звука [ш] перед [і], тверда вимова приголосних [к], [т], [в], [м], [д], [ш] перед голосними [е] та [й], наголос у словах іграшки, ляльок. Діалог: вчити будувати діалог на тему «В магазині іграшок», відповідати на запитання за змістом картини. Граматика: закінчення іменників іграшка, лялька в називному та родовому відмінках однини та множини (іграшок, ляльок, іграшки, ляльки); майбутній час дієслова грати: гратиму, буду грати. Зв'язне мовлення: складати розповіді за змістом картини за зразком вихователя.

3. Поєднання навчально-мовленнєвих та виховних завдань. У ході заняття з розвитку українського мовлення дітям некорінної національності, що проживають на території України, слід прищепити любов та повагу до національної мови українського народу, бажання оволодіти нею. Наприклад, перше заняття в старшій групі на тему «Ми вчимо українську мову». Завдання: Лексика: Україна, батьківщина, рідна мова, добридень. Фонетика: вимова звука [і], м'яких приголосних. Діалог: «Говоримо українською мовою». Граматика: форма звертання (Україно, Олю). Зв'язне мовлення: розповіді за картинками за зразком вихователя. Виховувати любов до рідного краю, бажання вчити українську мову.

Матеріал: вірші П. Тичини «Добридень тобі, Україно моя», С. Воробкевича «Рідна мова», картинки із зображенням рідного краю, знайомі ляльки в українському., одязі.

Хід заняття: На столі – вже знайомі дітям ляльки в українському національному одязі. На стенді – картини із зображенням рідного краю. Вихователька вітається з дітьми українською мовою (Добрий день!). Пропонує послухати вірш С. Воробкевича «Рідна мова»:

Мово рідна, слово рідне, Як ту мову нам забути.

Хто вас забуває, Котрою учила

Той у грудях не серденько, Нас всіх ненька говорити,

А лиш камінь має. Ненька наша мила?!

Запитання: Якою мовою я прочитала вірш? (Так, українською.) – Українська мова – це рідна мова українського народу. Послухайте ще раз, як гарно про українську мову говориться у вірші: «Мово рідна, слово рідне».– Пропонує повторити дітям це речення. Запитує у дітей, як називається наша батьківщина. Вводить у мовлення слова Україна, батьківщина. Діти розглядають картини. Вихователька читає вірш П. Тичини «Добридень тобі, Україно моя»:

Струмок серед гаю, як стрічка, На квітці метелик, мов свічка. Хвилюють, малюють квітучі поля – Добридень тобі, Україно моя!

– Як красиво вітається український поет Павло Тичина з Україною: «Добридень тобі, Україно моя!» – Діти повторюють це речення. Вводиться слово добридень. Вихователька звертає увагу на ляльок. Діти пригадують їхні імена. Вітаються з ними: «Добридень, Орисю!» Вихователька від імені ляльок просить дітей прочитати знайомі вірші українською мовою, розповісти за картинками (розповіді діти складають з трьох-чотирьох речень за зразком вихователя), поговорити між собою. Діти будують діалог «Говоримо українською мовою» (за зразком вихователя). Наприклад:

– Добридень, Олю!

– Добрий день, Марино!

– Що це у тебе в кошику?

– Це пиріжки від бабусі...

Закінчується заняття знайомою українською народною грою.

4. Тематичний характер занять згідно з тематичним принципом словникової роботи. Для кожної вікової групи визначається кілька загальних тем, опанування кожної з яких передбачає серію тематичних занять. Наприклад:

на вивчення теми «Пори року» в старшій групі пропонуються такі заняття: «Весна», «Весняні явища>, «Весняні свята», «Весняні квіти», «Зима», «Зимові явища», «Зимові 4 свята», «Літо та літні свята», «Осінь», «Осінні явища». Теми визначено програмою, а вихователь до кожної загальної теми сам визначає теми окремих занять та їх кількість. Покажемо такий розподіл на прикладі тем середньої групи (п'ятий рік життя).

Тема за програною

Тема заняття

Знайомство Ввічливі слова

Дитячий садок

Іграшки

Ігри

Сім'я

Ми живемо в Україні

Оксанка в гостях у дітей

Панасик в гостях у дітей

Ввічливі слова

Ввічливі діти

Оксанка запрошує до розмови

Тарасик запрошує до розмови

Зустріч з Івасиком

Зустріч з Наталкою

Наші гості

Наша групова кімнаті

Наша вихователька

Наша няня

Умивальна кімната

Спальна кімната

Запрошуємо до дитячого садка

Дт-ячий садок

Іграшки

Наші ляльки

Моя улюблена іграшка

Ми граємо

Ми будуємо

Діти та Іграшки

Нові Ігри

Запрошуємо до гри

Мої тато та мама

Бабуся та дідусь

Брат та сестра

Моя сім'я

Дружно живуть діти у дитячому

садку

5. Емоційна насиченість заняття забезпечується використанням сюрпризних моментів, ігрових прийомів, різних ігор (дидактичних, хороводних, театралізованих, рухливих), віршів, пісень, активної діяльності дітей.

Наприклад, заняття на тему «Запрошуємо до гри» в середній групі. Завдання: Лексика: гопачок, дощик, чоботи. Фонетика: вимова звуків [г], [ш], [ч]. Д і а л о г: «Запрошення до гри». Граматика: відмінюваная іменника гра. Виховувати бажання говорити українською мовою, грати з дітьми.

Матеріал: хлопчик Дем'янко-Дерев'янко, лялька Тараснк.

Діти сидять півколом. Хлопчик Дем'янко-Дерев'янко вітається з дітьми, запитує, чи вивчав хтось лічилочку, яку він їм розповів. Діти читають. Та дитина, яка запам'ятала лічилку, виходить до столу, бере м'яч, запрошує двох дітей до гри.

– Іринко, я тебе запрошую до гри. Іди сюди, будь ласка.

– Дякую, і т. д.

Потім промовляє лічилку, діти грають з м'ячем. Дем'янко-Дерев'янко запрошує пограти в гру «Веселі каруселі». Діти грають два-три рази. Сідають на місце. Вихователька бере Тарасика, сопілку.

– Тарасик хоче запросити вас до танцю. Якнй же танець ми станцюємо?

Читає вірш В. Гринька «Гопачок».

Діти під слова та музику танцюють. Спочатку по двоє, а потім всі разом з вихователькою.

6. Широке використання наочності (предметів, речей, іграшок, картинок, картин), ляльок у національних українських костюмах з українськими національними іменами. Серед ляльок-іграшок повинні бути дівчатка, хлопчики, бабусі, дідусі, жінки та чоловіки, вдягнені у відповідний національний одяг. Наприклад, заняття на тему «Запрошуємо до дитячого садка» в середній групі. Завдання: Лексика: дитячий, запрошувати, зустрічати. Фонетика: вимова твердих приголосних. Діалог: «Запрошення». Граматика: відмінювання іменників у родовому відмінку. Матеріал: ляльки в українському національному одязі.

Хід заняття: Вдалині на окремому столику сидять ляльки: Орися, Оксана, Ясочка, Іванко, Тарас, Іваснк. Вихователька вітається з дітьми.

- Діти, куди ви поспішаєте кожного ранку? (До дитячого садка!)–Діти повторюють.– Хто вас зустрічає в дитячому садку? (Вихователька, друзі.) –Що ви робите в дитячому садку? А що ви говорите, коли приходите до дитячого садка?

Добрий день, наш дитсадок' Ти – як справжній теремок! Ширше двері відчиняй, Вірних друзів зустрічані

Ю. Михайличенко

– Давайте й ми запросимо наших друзів до нашого дитячого садка. Ось наші друзі – українці. Подумайте, кого ви хочете запросити до нас у гості.– Запитує дітей (відповідь: «Я хочу запросити до дитячого садка ляльку Оксану»).– Послухайте спочатку, як я буду запрошувати: «Тарасику, я запрошую тебе до нашого дитячого садка. Приходь, будь ласка».– Бере ляльку й сідає з нею. Потім запрошують діти. Закінчується заняття знайомою піснею або хороводною грою.

7.Заняття з розвитку українського мовлення проводяться вихователькою, яка добре володіє літературними нормами української мови, знає російську мову та володіє її розмовними навичками. На жаль, в окремих російськомовних дошкільних закладах відсутня достатня кількість вихователів, які володіють українською мовою. В такому випадку найкраще доручити всю роботу з навчання дітей української мови одному вихователю, який бездоганно володіє українською мовою (вихователь-предметник, вихователь-методист) і звільнити його від постійної роботи в одній віковій групі.

8.Заняття з розвитку українського мовлення не повинні носити фронтальний характер, це переважно групові (8–10 дітей) та індивідуально-групові (4–6 дітей) заняття залежно від віку дітей та змісту навчання.