Методика вивчення активного словника української мови

Перед дитиною розігрується експериментальна ситуація: казкова хатка на острові, навколо хатки – вода. До хатки веде міст. На мосту сидить вчений папуга. В хатинці живуть тварини (дикі, свійські, птахи, комахи відповідно до теми, слова якої перевіряються). Тварини вільно виходять з хатинки, а повернутися можна лише тоді, коли дитина відповість папузі правильно на його запитання українською мовою: «Як тебе звуть? (Чи: Як твоє ім'я?) Кого ти ведеш в хатинку?» Наприклад: «Мене звуть Оксана. Я веду додому в хатинку ведмежатко».– «Проходьте, будьте ласкаві».

Протокол досліду

Статистична обробка матеріалу може бути проведена за формулою

де Ка – коефіцієнт засвоєння; а – число правильних відповідей; р – загальна кількість запропонованих відповідей. Задовільне значення К = 0,7. Показники нижче 0,7 – низький коефіцієнт; 0,7 – 0,8 – середній; 0,8 – 0,9 – достатній; 0,9 – 1 – високий.

Методика обстеження мовної готовності дітей до шкільного навчання рідною та другою мовами (російською, українською)

Користуючись цією методикою, дослідник повинен знати основні компоненти мовної готовності дітей. До них належать:

– певна сума знань про навколишню дійсність, змістовна сторона мовлення;

– рівень розвитку мовленнєвих навичок: достатній словник, правильна звуковимова, граматична правильність мови, діалогічне та монологічне мовлення;

– висока мовленнєва активність дітей;

– якість мовних відповідей;

– оволодіння елементарними оцінно-контрольними діями в сфері мовної діяльності.

Мовленнєва активність – це наявність у дитини пізнавальних інтересів: відповідність її знань вимогам програми (чи перевищення вимог), сформованість уміння зосереджувати свою увагу на пропонованому матеріалі та діяти відповідно до вказівок педагога; зацікавленість у розв'язанні загального завдання; наявність потреби відповідати, звертатися з запитаннями, доповнювати відповіді одноліток, виправляти помилки '.

Активність висока: дитина постійно прагне відповідати, бере участь у загальній роботі, шукає відповідь на поставлене запитання, доповнює відповіді товариша, вказує на допущені ним помилки, виправляє мовні помилки.

Активність недостатня: а) дитина не виявляє бажання відповідати, зовнішньо пасивна. Проте на пропозицію вихователя з задоволенням відповідає, хоч і недостатньо повно. Під час відповіді виявляє нерішучість, нервує, соромиться; б) дитина часто відволікається від заняття, тому її активність нестійка. Зацікавленість у роботі поєднується з невмінням утримувати увагу на запропонованій темі. У момент зосередження дитина активна, але відволікаючись не завжди може відповісти на запитання, навіть безпосередньо звернене до неї.

Активність незадовільна: дитина пасивна. Не має бажання відповідати та брати участь у роботі. Не виявляє інтересу до змісту мовної діяльності.

Якість відповідей висока - відповіді поширені, змістовні, самостійні, адекватні запитанню чи завданню.

Якість відповідей недостатня: відповіді одним словом, простим непоширеним реченням. Дитина потребує додаткових запитань, відповідає невпевнено.

Відповіді незадовільні: дитина повторює те, що сказали вже її товариші чи вихователь, потребує уточнюючих та підказуючих запитань, допомоги вихователя, допускає багато помилок.

Контрольні дії – це усвідомлене регулювання дитиною мовної діяльності з метою попередження, констатації та (Основньїе показатели Іотовности детей шєстилетнего воз-раста к школьному обучению.– М., 1988.– С. 23–25) виправлення мовних помилок, а також забезпечення відповідності результатів навчальної діяльності запропонованому плану, вимогам, зразку, нормам вимови.

Оцінні дії спрямовано на оцінку результатів мовної діяльності. Вони ґрунтуються на аналізі процесу діяльності, зіставленні здобутого результату з поставленими вимогами. Це мовленнєва дія, в якій розкриваються мотиви, що спонукають дитину до відповідної оцінки. В них висловлюється відповідне ставлення дитини до предмета оцінки.

Високий рівень мовного розвитку: висока мовна активність, висока якість мовних відповідей; правильна звуко-вимова, відсутність граматичних помилок, достатній словник, уміння самостійно будувати розповіді та переказувати. Володіє оцінно-контрольними діями, помічає та виправляє мовні помилки.

Середній рівень мовного розвитку: недостатня мовна активність, дитина потребує стимулювання мовної діяльності. Якість відповідей недостатня, спостерігаються помилки у звуковимові та граматичні. Переказує лише добре знайомий текст, розповіді будує лише за зразком вихователя. Іноді спостерігаються дії взаємоконтролю, за допомогою підказки вихователя помічає помилки в мовленні товаришів.

Низький рівень мовного розвитку: незадовільні мовна активність і якість відповідей. У мовленні багато помилок; не вміє будувати зв'язну розповідь; переважає ситуативне мовлення; відсутні оцінно-контрольні дії.

Варіант 1. З метою визначення рівня мовної готовності дитини до школи індивідуально кожній дитині в певній послідовності пропонують виконати такі завдання:

а) розглянути сюжетну картинку, відповісти на запитання за її змістом, самостійно скласти сюжетну розповідь;

б) переказати одне знайоме оповідання, одне – нове;

в) скласти розповідь з власного досвіду на тему, запропоновану вихователем.

Результати досліду заносять у таблицю.

У текстовому матеріалі з кожного параметра наводяться конкретні приклади.

Варіант 2. Мета – виявити наявність оцінно-контрольних дій (ОКД) у дитини. Дитині пропонують скласти розповідь (за картинкою, з власного досвіду, переказати текст), яку записують на магнітофонну плівку. Потім, під час повторного прослуховування, дитина виступає в ролі «вчителя», що оцінює розповідь однією з трьох фішок (червона, синя, чорна) з наступною мотивацією своєї оцінки.

Сформованість ОКД обчислюється за формулами:

^ = -2-100; /м = -21 100, т де Р, Р\ – показники сформованості ОКД; т, т\ – кількість допущених помилок; п – кількість самостійно виправлених помилок під час першого прослуховування; ПІ – кількість виправлених помилок під час повторного сприймання розповіді.

Результати досліду заносять у таблицю.

Практичні завдання

1. Провести анкетування батьків, проаналізувати зібрані відомості.

2. Провести обстеження рівня розвитку українського мовлення за запропонованими методиками.

3. З'ясувати рівень розвитку розуміння дітьми казки та оповідання українською мовою згідно з методикою