Методи наукового дослідження

Методика навчання дітей української мови користується як загальнопедагогічними методами дослідження, так і специфічними, які дають змогу з'ясовувати закономірності засвоєння дітьми некорінної національності української мови.

До загальнопедагогічних методів дослідження належать спостереження, бесіда, психолого-педагогічний експеримент, анкетне опитування, вивчення, аналіз та узагальнення досвіду роботи вихователів, аналіз результатів мовленнєвої діяльності дітей, використання методичної спадщини, методи статистичної обробки фактичного матеріалу.

Найпростіша форма досліджень для вихователя – спостереження за процесом засвоєння української мови дітьми на заняттях та в повсякденному житті. Мета спостережень може бути різною. В одних випадках педагог спостерігає, як діти оволоділи вимовою окремих звуків (скажімо, звуків [г], [ч], [р], [ц']), в інших – наголосом у словах; перевіряє рівень розвитку діалогічного мовлення або обсяг словникового запасу відповідно до вивчених тем. Спостереження допомагають вихователеві своєчасно усунути недоліки, накреслити програму індивідуальної роботи з дитиною.

Іноді виникає необхідність провести індивідуальну бесіду з дитиною для перевірки засвоєння нею окремих мовних явищ: граматики, лексики, діалогу. Вихователь звертається до дитини з запитаннями (3–4 запитання) українською мовою, стимулюючи дитячу відповідь. Наприклад, після вивчення теми «Сім'я» вихователь може запитати у дитини: «Як звати твою маму, тата? Де вони працюють? Чи є у тебе братик (сестричка), бабуся, дідусь? Як їх звати?»

Метод психолого-педагогічного експерименту використовують в основному студенти під час написання курсових та дипломних робіт. Цей метод потребує тривалого часу, оскільки складається з кількох етапів: пошукового, констатуючого, навчального та контрольного експериментів.

Анкетне опитування застосовується в роботі з батьками з метою з'ясування ставлення батьків до вивчення Дітьми української мови та залучення їх до спільної роботи.

Наводимо текст анкети для батьків.

1. Якою мовою розмовляють члени Вашої сім'ї? (Підкресліть.)

– Російською.

– Українською.

– Іншою (якою?).

2. Чи володіють дорослі члени Вашої сім'ї українською мовою? (Підкресліть.)

– Так.

– Ні.

– Володіють недостатньо.

3. Чи читаєте Ви дітям художню літературу українською мовою?

– Так.

– Ні.

– Іноді.

4. Чи є у Вашої дитини дитячі книжки українською мовою?

– Так.

– Ні.

– Беремо в бібліотеці.

5. Чи вважаєте Ви за необхідне навчання української мови з дитячого садка?

– Так.

– Ні.

– Не знаю.

6. Ваше ставлення до вивчення української мови.

– Позитивне.

– Негативне.

– Байдуже.

Анкетні дані підлягають кількісній обробці. Результати аналізу анкет допомагають вихователю проводити диференційоване навчання дітей української мови.

Вивчення, аналіз та узагальнення досвіду роботи вихователів з навчання дітей української мови здійснюють завідуючий дошкільним закладом, старший вихователь, керівник тематичного методоб'єднання, члени творчої групи, окремі вихователі та студенти під керівництвом викладача.

Педагогічний досвід можна вивчати за різними параметрами: а) за кінцевим результатом роботи вихователя; б) за рівнем творчості (раціоналізаторський, новаторський); в) за кількістю авторів (індивідуальний, колективний, груповий); г) за способом його виникнення (стихійний, організований).

Приступаючи до вивчення педагогічного досвіду, дослідник складає план, в якому передбачає такі розділи: підготовча робота; надання допомоги вихователю, досвід якого вивчається; вивчення досвіду роботи; узагальнення та поширення вивченого дрсвіду.

Узагальнюючи досвід навчання дітей української мови, слід чітко визначити мету, розкрити не тільки те, що робить вихователь, а й те, як він це робить, показати ефективність обраної ним методики.

Досвід роботи може бути позитивним, негативним, передовим (раціоналізаторським, новаторським).

Передовий педагогічний досвід визначається за такими критеріями: актуальність та перспективність, новизна, наукова достовірність результатів.

Позитивний та передовий педагогічний досвід навчання дітей української мови має бути впроваджений у масову педагогічну практику.

У ході навчання дітей української мови вихователь чи дослідник може записати дитяче мовлення на магнітофон або стенографічно (дослівно), а потім проаналізувати його за такою схемою відповідно до теми перевірки:

Тема: Іграшки

Стане у нагоді дослідникові й аналіз методичної спадщини з навчання дітей другої мови і, зокрема, української.

Серед специфічних методик дослідження слід назвати діагностичні на з'ясування рівня засвоєння дітьми української мови.

Діагностичні методики дають змогу за допомогою коротких дослідів-завдань визначити рівень мовного розвитку дітей, його відповідність вимогам програми для певного віку чи групи. Наведемо декілька діагностичних методик (Диагностические методики виявлення уровня психнчеекого развития детей дошкольного возраста.– Одесса, 1991).