Вибір теми

Виконання курсової роботи починається з вибору теми, від правильності яко­го значною мірою залежить успіх написання й захисту роботи. Автор повинен об­рати таку тему, до якої має найбільший потяг, з якою глибоко обізнаний, вільно володіє теорією й методологією. При обранні теми автору бажано врахувати:

а) наукову і практичну актуальність теми;

б) наявність необхідних матеріалів для виконання дослідницької роботи;

в) відповідність теми можливостям студентів;

г) можливість вивчення досвіду вчителів початкових класів, майстрів педаго­-
гічної праці.

Обравши тему курсової роботи, студент повинен пам'ятати, про те, що його тема не може бути обрана іншими.

Якщо студент працював над будь-якою темою самостійно ще до написання курсової роботи і хоче продовжувати її розробку, він повинен повідомити про своє бажання на кафедру, щоб одержати офіційний дозвіл на оформлення роботи з теми, яка його цікавить.

Наступним етапом в роботі є консультації з керівником. Це систематичний творчий процес, напружена співпраця викладача й студента. Керівник спрямовує роботу автора у потрібному напрямі, допомагає осмислити матеріал, активно ор­ганізовує роботу студента, встановлює термін завершення етапів роботи, контро­лює їх виконання.

Перед тим, як приступити до складання плану, слід опрацювати теоретичні основи питання, що є об'єктом дослідження курсової роботи. Студент повинен бути добре обізнаний з усім тим, що вже напрацьовано наукою з цього питання, тобто опрацювати найважливішу літературу, яка стане науково-теоретичними за­садами виконуваної роботи.

Опрацювання літератури передбачає встановити рівень обізнаності з обраною темою на сучасному етапі та більш конкретне визначення напряму свого дослі­дження.

Збирати матеріал потрібно згідно з розробленою системою. Для цього необ­хідно скласти бібліографічний список літератури, що забезпечить чіткий перегляд наукових праць і їх обсяг. Визначити, які з них мають безпосереднє відношення до обраної теми і з яких найдоцільніше розпочати опрацювання. Бібліографію можна скласти в окремому зошиті, але краще - на окремих картках із зазначенням усіх вихідних даних, у тому числі й кількості сторінок роботи.

Опрацювання літератури найкраще починати з праць, що за характером ви­світлення у них питань найближчі до теми курсової роботи, дотримуючись хро­нологічного порядку: першими опрацьовуються давніші праці, останніми - найно­віші. Починати вивчення літературних джерел доцільно з робіт загального харак­теру, щоб мати уявлення про основні питання теми.

Наукову літературу не використовують дослівно, а занотовують лише те, що має безпосереднє відношення до обраної теми. Усі відібрані матеріали повинні бути на окремих аркушах, із записами на одному боці, що в подальшому буде ду­же зручно при систематизації і класифікації матеріалу відповідно до плану робо­ти. Другий бік залишають для різних заміток, доповнень і т.ін.. Бажано записува­ти таким же чином і власні думки, які виникли у ході роботи з літературою.

Конспектуючи літературу, необхідно дослівно цитувати (з вказівкою сторі­нок) найважливіші висловлювання вчених-методистів. Це є обов'язковою умовою конспектування для виконавця. Слід також вказувати авторів, методичні поло­ження яких аналізуються в роботі.

Майже кожна курсова робота виконується на основі якогось фактичного ма­теріалу. На цьому етапі необхідно провести спостереження, вивчення досвіду ро­боти окремих вчителів або цілих педагогічних колективів, перевірити на практиці прийоми навчання, рекомендовані педагогічною літературою, порівняти ефекти­вність різних занять, розробити зразкові прийоми пояснення або закріплення, конспекти уроків, системи вправ, засоби унаочнення для практичного застосу­вання.

У процесі узагальнення особистого педагогічного досвіду студент-учитель повинен підготувати і провести невеличкий експеримент, результати якого він може використати в курсовій роботі.

Для проведення педагогічного експерименту необхідно виділити те питання, яке необхідно дослідити, скласти план дослідження (за допомогою наукового ке­рівника), реалізувати цей план в процесі експериментального навчання, потім ви­явити результати проведення роботи, проаналізувати їх, зробити висновки.

Студент, що не працює з класом, може проаналізувати свій небагатий особи­стий педагогічний досвід, який отримав під час педпрактики, і зроблені в резуль­таті аналізу висновки використати в курсовій роботі.