Тема 1. Релігія як соціальне явище

Форма № Н-3.03

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО

ПРОГРАМА

вибіркової навчальної дисципліни

підготовки бакалавра

усіх галузей знань, напрямів підготовки

і спеціальностей

очної і заочної форм навчання

Донецьк

Рік

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО:

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК І ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

РОЗРОБНИК ПРОГРАМИ:

доцент кафедри «Філософія», к.філос.н. Пашков В. І.

Обговорено та рекомендовано до видання кафедрою філософії ДонНТУ

«____» «_____________» 20___ року, протокол № ___

Лист погодження

ПОГОДЖЕНО

Голова методичної комісії…………… (Напрям підготовки __________________

_________________________________ спеціальність _______________________

_________________________________

«_____» «______________» 20___ р. № ___

ПОГОДЖЕНО

Голова методичної комісії…………… (Напрям підготовки __________________

_________________________________ спеціальність _______________________

_________________________________

«_____» «______________» 20___ р. № ___

ПОГОДЖЕНО

Голова методичної комісії…………… (Напрям підготовки __________________

_________________________________ спеціальність _______________________

_________________________________

«_____» «______________» 20___ р. № ___

ПОГОДЖЕНО

Голова методичної комісії…………… (Напрям підготовки __________________

_________________________________ спеціальність _______________________

_________________________________

«_____» «______________» 20___ р. № ___

ПОГОДЖЕНО

Голова методичної комісії…………… (Напрям підготовки __________________

_________________________________ спеціальність _______________________

_________________________________

«_____» «______________» 20___ р. № ___

ПОГОДЖЕНО

Голова методичної комісії…………… (Напрям підготовки __________________

_________________________________ спеціальність _______________________

_________________________________

«_____» «______________» 20___ р. № ___

ПОГОДЖЕНО

Голова методичної комісії…………… (Напрям підготовки __________________

_________________________________ спеціальність _______________________

_________________________________

«_____» «______________» 20___ р. № ___

ВСТУП

Програма вивчення вибіркової навчальної дисципліни «Релігієзнавство» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра.

Значення навчальної дисципліни:

Знання таких важливих феноменів світової культури, як релігія і вільнодумство, сприяють осмисленню багатьох її насущних проблем, а також допомагають людині в їх вирішенні. Релігієзнавче знання є засіб не тільки інтелектуального розкріпачення людини, не просто позитивна теоретична її орієнтація, але й відповідна практична її реалізація, яка знаходить своє реальне втілення в утвердженні дійсного буття людей, отримання ними свободи діяти відповідно до своїх потреб та інтересів, цілей та ідеалів.

Основні методичні настанови вивчення курсу:

– охоплення основних тем курсу, обов’язкових для аудиторних занять;

– пріоритет у виділенні тем в обсязі, що відповідає специфіці регіону викладання курсу;

– логічність, змістовність і приступність формулювання основних положень, необхідних для розкриття тем курсу;

– співвіднесеність теоретичних положень з життєвими реаліями, їх конкретизація стосовно визначеної сфери практичної діяльності;

– орієнтація на проблемний характер положень програми, які спонукатимуть до активно-творчого їх засвоєння;

– урахування різноманіття існуючих підходів до проблем, які розглядаються, що зорієнтує студентів на дискусійний і в той же час толерантний характер занять;

– наявність джерелознавчої бази, яка забезпечуватиме різноманіття підходів у вивченні тем курсу.

Предмет курсу складає релігія у всієї єдності її структури, функціональності і закономірності, що відображає особистий релігійний досвід. Предмет релігієзнавства не вичерпується дослідженням виключно трансцендентних форм релігії, що ґрунтуються на вірі в потойбічне. Існують ще світські і цивільні релігії, яким, при всій їх специфіці, характерні всі основні риси, притаманні трансцендентним формам релігії. Таким же актуальним для релігієзнавства є і вільнодумство, вивчення його природи і сутності, закономірностей розвитку і значення в суспільному житті.

Міждисциплінарні зв’язки полягають у тому, що релігієзнавство як конституювалося на стику філософії, соціології, антропології, психології, лінгвістики, етнології, археології та інших наук, так і взаємодіє з ними дотепер, а також надає цим наукам допомогу як тільки вони звертаються до аналізу релігії із своєї точки зору.

1. Мета і завдання навчальної дисципліни:

1.1. Мета навчальної дисципліни – формування світоглядної культури студента, який би вмів бачити сутність природних і суспільних явищ, а також знаходити форму їх теоретичного вираження; міг відшукати принципові можливості практичного впровадження теоретичних висновків; був здатен не лише передбачати найближчі та віддалені наслідки, до яких можуть привести ці висновки, але й знайти певну позицію, яка йде з внутрішніх спонукань; прагне до заснованих на моральних підвалинах об’єктивно-вірних вирішень проблем, що виникають у житті.

1.2. Завдання навчальної дисципліни:

– подати та пояснити розділи академічного релігієзнавства, предмет який ним вивчається, зміст і функції, а також його місце і роль у системі вищої освіти й розвитку суспільства взагалі;

– розглянути проблему походження релігії, різні підходи її тлумачення, розкрити сутність релігійного феномену, його структуру та особливості функціонування, показати тенденції і перспективи релігійного процесу;

– ознайомити студентів з різними типами релігійних вірувань, починаючи з ранніх форм, родоплемінних релігій, аж до етнічних і світових, а також нових релігійних течій;

– розглянути процес виникнення і розвитку вільнодумства, показати, що його становлення є закономірним наслідком суспільно-історичної практики людей та притаманне їх духовному світу, починаючи з найдавніших періодів людської історії;

– показати якісну своєрідність виявлення вільнодумства на рівні атеїзму на відміну від інших його історичних форм;

– розкрити історію розвитку вільнодумства як іманентно притаманного моменту переважно філософсько-матеріалістичного (теоретичного) осягнення світу і дійсного (практичного) утвердження в ньому людини;

– проаналізувати місце і роль релігії і вільнодумства, знання релігієзнавчої проблематики в інтелектуальному і культурному розвитку людини, в її самовизначенні.

1.3. Вимоги до рівня засвоєння змісту навчальної дисципліни, у результаті дотримання яких студент повинен:

Знати: зміст релігієзнавчої проблематики, такі соціально-історичні явища, що аналізуються у предметному полі релігієзнавства, як релігія: процес її походження, різноманітні підходи до трактування цього процесу, сутності релігійного феномену, його структури, історичних типів і функціонального спектру, а також вільнодумство: виникнення, природу та історичні форми.

Вміти: змістовно і логічно, науково і толерантно обґрунтовувати особисту думку щодо вирішення питань, що стосуються переконань людей, враховувати різноманітність існуючих підходів до них, не вагатися у випадку необхідності відстоювання власної позиції, яка буде співвідноситися з життєвими реаліями і знаходитися у межах законодавства України про свободу совісті та права людини.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 70 годин / 2 кредити ECTS.

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни:

Тема 1. Релігія як соціальне явище

Становлення релігієзнавства як галузі наукового знання: ідеї, підходи, концепції (загальна характеристика).

Релігієзнавство як наука і навчальна дисципліна. Об’єкт, предмет і структура релігієзнавства: історія релігії, географія релігії, соціологія релігії, феноменологія релігії, психологія релігії, філософія релігії.

Методологічні основи релігієзнавства: принципи (об’єктивності, історизму, дуальності і загальнолюдськості та інші), понятійно-категоріальний апарат (поняття: «анімізм», «церква», «віруючий», «православ’я» тощо; категорії: «релігія», «надприродне», «релігійна віра», «секуляризація» і т.п.), методи (каузальний, генетичний, типологічний, порівняльно-історичний, структурно-функціональний, герменевтичний тощо). Основні риси (світоглядний плюралізм, нейтральність, відкритість, порівняльність, історизм, полі методичність, творчість і т.д.) і функції (світоглядна, методологічна, евристична, освітянська, виховна тощо) релігієзнавства. Складання системи релігієзнавчої освіти в Україні. Місце і роль релігієзнавства в системі інтелектуального та культурного розвитку людини.

Поняття релігії. Релігійна свідомість: поняття, сутність, передумови й умови виникнення. Суб’єкт і об’єкт релігійної свідомості. Віра в надприродне – спосіб релігійного відображення й специфічна ознака релігійної свідомості. Структура релігійної свідомості: рівні, сфери, форми. Релігійна свідомість у системі суспільної свідомості.

Релігійний світогляд: поняття, причини виникнення й умови існування. Структура і основні риси релігійного світогляду. Віра в надприродне – основоположний принцип релігійного світогляду. Релігійний світогляд у теоретичному та практичному освоєнні реальної дійсності.

Релігійний комплекс: релігійні погляди, релігійні почуття, релігійний культ, релігійні організації, їх визначення, походження, форми існування, динаміка розвитку і взаємодії та місце і роль у релігійному комплексі і в житті віруючого.

Функціонування, функції та функціональність релігії. Поліфункціональність релігії: релігійні і нерелігійні функції. Світоглядна, компенсаторна, регулятивна, інтегративна, комунікативна функції релігії.

Релігія як ідеологічний чинник. Релігія і церква у політичному житті суспільства. Релігія і церква в культурно-історичному процесі. Релігія, нація і національні відносини. Релігія і мораль. До питання про миротворчість, патріотизм, гуманізм і милосердя в церковному функціонуванні.

Релігія і церква в Україні: багатоконфесійність, зміни релігійної конфігурації в історії України та багатовекторність виявів.

Свобода совісті як духовна цінність. Свобода совісті в Україні: конституційно-правові основи забезпечення.