ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА. У програмі вступного фахового випробування для здобуття освітньо-

У програмі вступного фахового випробування для здобуття освітньо-

кваліфікаційного рівня «Магістр» на базі освітньо-кваліфікаційного рівня

«Бакалавр» висвітлено обсяг знань, умінь і навичок з теоретичних основ та практичних курсів хімічних дисциплін: загальної, неорганічної, органічної, фізколоїдної, аналітичної і біохімії, хімії природних та високомолекулярних сполук.

Вступне випробування з хімії передбачає виявити у абітурієнтів знання про:

þ основні поняття і закони хімії, атомно-молекулярне вчення;

þ класифікацію неорганічних та органічних сполук і реакцій;

þ сучасну хімічну номенклатуру;

þ будову атома, періодичний закон і періодичну систему елементів Д.І.

Менделєєва в світлі теорії будови атома;

þ типи хімічних зв’язків і будову речовин;

þ основні поняття і закони хімічної термодинаміки;

þ основні поняття і закони хімічної кінетики;

þ властивості розчинів, способи вираження складу розчинів;

þ теорію електролітичної дисоціації;

þ окисно-відновні процеси, стандартні електродні потенціали, ряд напруг металів;

þ окисно-відновні властивості простих речовин та основних сполук елемента з різними ступенями окиснення;

þ сучасні поняття про будову органічних сполук на основі теорії електронних зміщень: індукційного та мезомерного ефектів;

þ основні типи ізомерії органічних сполук: структурну, просторову;

þ сучасні теорії кислот і основ: Арреніуса – Оствальда, Бренстеда – Лоурі, Льюїса;

þ вуглеводні ациклічної будови: алкани, алкени, алкадієни, алкіни;

þ аліциклічні вуглеводні: циклоалкани, циклоалкени;

þ ароматичні вуглеводні: бензен та його гомологи, багатоядерні арени з конденсованими та ізольованими кільцями бензену;

þ галогенопохідні вуглеводнів: галогеноалкани, галогеноалкени, галогеноарени, арилалкілгалогеніди;

þ нуклеотиди, нуклеозиди, нуклеїнові кислоти;

þ основні обміни: білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів та ліпідів;

þ природні сполуки: терпеноїди, стероїди, алкалоїди, фенольні сполуки;

þ високомолекулярні сполуки;

þ застосування неорганічних і органічних речовин в науці, техніці, побуті;

þ процеси колообігу хімічних елементів, простих і складних речовин у природі, їх екологічна роль;

Вступне випробування з хімії дозволить перевірити сформовані уміння:

þ на основі періодичної системи елементів, законів хімії, рівнянь хімічних реакцій виконувати стехіометричні розрахунки маси, об’єму, кількості речовини, з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки між різними поняттями, встановлювати загальні закономірності для розвитку теоретичного мислення;

þ на основі основних законів хімії, вчення про періодичність визначати властивості атомів та їх зміну за періодичною системою;

þ на основі законів квантової хімії, вчення про періодичну систему визначати електронні конфігурацї атомів, властивості атомів та їх зміну в періодичній системі, передбачати тип хімічного зв’язку і на його основі властивості сполук елементів;

þ за таблицями термодинамічних величин рівнянь хімічних реакцій, розраховувати теплові ефекти та зміну ентальпії, ентропії, енергії Гіббса в різних фізико-хімічних процесах для визначення реакційної здатності речовин, напрямку реакції;

þ на основі знань термодинаміки аналізувати, інтерпретувати результати досліджень, встановлювати закономірності перебігу хімічних процесів

для розвитку теоретичного мислення;

þ на основі закону діючих мас, правила Вант-Гоффа, розраховувати швидкості хімічної реакції та їх зміну в залежності від концентрації;

þ за результатами експерименту, встановлювати залежність швидкості реакції від температури;

þ на основі закону діючих мас, загальних умов рівноваги розраховувати рівноважні концентрації речовин і константи рівноваги, з’ясовувати вплив на неї різних факторів;

þ на основі теоретичних знань з хімічної кінетики і рівноваги аналізувати, інтерпретувати результати досліджень, встановлювати закономірності перебігу хімічних процесів та явищ для розвитку теоретичного

мислення;

þ згідно впливу різних факторів на розчинність речовин, розраховувати концентрації розчинів, перераховувати одну концентрацію на іншу;

þ згідно теорії електролітичної дисоціації, властивості відповідних солей розраховувати рН розчинів солей, ступінь та константи гідролізу;

þ на основі сучасної теорії розчинів електролітів, йонообмінних реакцій аналізувати, інтерпретувати експериментальні дані;

þ згідно стандартних електродних потенціалів розраховувати електро-

рушійні сили гальванічних елементів (ЕРС);

þ на основі теорії гетерогенних окисно-відновних процесів аналізувати, інтерпретувати експериментальні факти;

þ згідно величини окисно-відновного потенціалу, ступеня окиснення елемента прогнозувати його окисно-відновні властивості, розраховувати напрямок окисно-відновних реакцій;

þ на основі окисно-відновних властивостей речовин складати схеми окисно-відновних реакцій, урівнювати їх методом електронного балансу та напівреакцій;

þ згідно особливостей окисно-відновних реакцій аналізувати, інтерпре- тувати результати досліджень, встановлювати закономірності перебігу хімічних процесів та явищ для розвитку теоретичного мислення;

þ за алгоритмом вивчення хімії елементів за періодичною системою Д.І.

Менделєєва: за положенням елемента в періодичній системі складати електронну формулу атома елемента, визначати ковалентні можливості

атома елемента, прогнозувати склад і властивості основних неор-

ганічних сполук хімічного елемента, здатність атома до комплексо- утворення, характеризувати основні типи комплексних сполук, окисно- відновні властивості простих речовин і сполук хімічного елемента;

þ згідно основних законів хімії аналізувати, порівнювати, узагальнювати

окремі факти, виявляти закономірності в зміні властивостей сполук, встановлювати зв’язки між ними з метою формування наукового світогляду;

þ визначати тип гібридизації електронних орбіталей атомів та типи зв’язків у молекулах органічних сполук згідно теорії напрямлених валентностей;

þ визначати вплив індукційного і мезомерного ефектів замісників на реакційну здатність речовин згідно теорії електронних зміщень;

þ складати структурні формули сполук та їх ізомерів на основі електронної будови атомів, теорії будови органічних сполук і пояснювати їхні фізичні та хімічні властивості;

þ класифікувати органічні сполуки згідно теорії будови органічних сполук та особливостей будови характеристичних груп;

þ утворювати назви органічних сполук за тривіальною, раціональною, радикально-функціональною та систематичною (IUPAC) номенклатурами;

þ класифікувати органічні реакції згідно теорії будови органічних сполук,

особливостей хімічного зв’язку та теорії електронних зміщень;

þ визначати в органічних сполуках реакційні центри;

þ визначати в сполуках кислотні і основні центри, порівнювати силу органічних кислот і основ, використовуючи теорії Арреніуса, Бренстеда-

Лоурі та Льюїса;

þ пояснювати та прогнозувати механізми хімічних перетворень, використовуючи теорію будови органічних сполук, характер розподілу

електронної густини у молекулах;

þ на основі хімічних властивостей класів органічних сполук, здійснювати їх хімічні перетворення з метою одержання сполук з наперед зазначеними властивостями;

þ на основі теоретичних знань пояснювати лабораторний експеримент як самостійне дослідження з постановкою наукової задачі, експериментальною перевіркою гіпотези і теоретичним обгрунтуванням висновків;

þ встановлювати закономірності в зміні властивостей сполук, зазначати зв’язки між ними, виявляти спільне та відмінне з метою формування

наукового світогляду;

þ класифікувати хімічні речовини, явища та процеси, методи синтезу, виділення, очистки та ідентифікації хімічних сполук;

þ використовуючи знання про функціональні можливості різних класів хімічних сполук, встановлювати залежність хімічних властивостей від будови, прогнозувати продукти перетворень речовин;

þ здійснювати хімічні перетворення з метою одержання сполук різних

класів та готувати реактиви для цих перетворень;

þ розраховувати хімічні та фізико-хімічні величини за формулами, рівняннями реакцій хімічних процесів;

þ аналізувати, порівнювати, узагальнювати окремі факти, аналізувати та

інтерпретувати результати експериментальних досліджень та теоретичних розрахунків;

þ з’ясовувати екологічні проблеми, пов’язані з антрогенними джерелами хімічних сполук, прогнозувати можливість зменшення екологічного навантаження на навколишнє середовище.

Розділ І. «ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ»

Поняття про матерію. Речовина та поле – конкретні види матерії. Рух як форма існування матерії; форми руху матерії; хімічна форма руху. Предмет і завдання хімії, місце загальної хімії в системі хімічних наук. Зв’язок хімії з біологією, фізикою та іншими науками про природу.

Основні етапи розвитку хімії. Хімія і навколишнє середовище. Завдання хімії як навчального предмету у формуванні особистості вчителя. Педагогічна діяльність великих учених-хіміків. Внесок українських вчених у розвиток хімічної науки.

1. ОСНОВНІ ХІМІЧНІ ПОНЯТТЯ І ЗАКОНИ У СВІТЛІ АТОМНО-