Нововведень 81

ЛІТЕРАТУРА 84

Перехід до ринкових відносин викликав необхідність розробки цілого ряду теоретичних напрямів у галузі економіки й ілюстрації практичного застосування їх результатів. До одного з таких напрямів належить оцінювання ефективності різноманітних напрямів науково-технічного прогресу (НТП).

Без цього неможливий вибір оптимальної інноваційної політики в Україні в умовах наявності обмежених ресурсів, визначення ефективних варіантів інноваційних розробок, одержання іноземних інвестицій, укладення договорів на міжнародні проекти, які можуть виконувати українські фахівці. Цим, зокрема, було зумовлено проведення даної роботи.

Розробка відповідних критеріїв та показників оцінювання ефективності інноваційних та інвестиційних процесів дозволила втілити їх у створення відповідної методики, яка виконувалася б за програмами Державного фонду фундаментальних досліджень.

Ефективність – це здатність організації (системи, групи людей, людини) приносити ефект, результат. Ефективність управління являє собою результат діяльності системи управління, яка забезпечує в об’єкті, яким керують, досягнення поставленої мети при найменших витратах. Вона визначається як відношення результатів діяльності праці до витрат на управління.

Методологія оцінювання ефективності базується на припущенні того, що вона визначається шляхом співставлення ефекту (результату), отриманого під час управління, з витратами, пов’язаними з досягненням цього результату.

Управління економікою ставить сьогодні перед менеджерами задачі підвищення ефективності виробництва і його технічного рівня; засвоєння наукових методів планування в умовах конкуренції; побудови раціональних організаційних структур управління; використання досягнень науки і техніки. При вирішенні цих задач набуває важливого значення питання підготовки висококваліфікованих менеджерів, які мають глибоку теоретичну підготовку, широкий кругозір та навички практичної роботи.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

У практичній діяльності розроблена методика дозволить виконувати вибір оптимальних напрямів вкладення власних та зарубіжних інвестицій при розгляданні конкретних господарських заходів, надасть можливість встановити економічно доцільні варіанти створення, виробництва та використання нової техніки, технології з урахуванням потреб конкретних споживачів. Вона націлена на сприяння розвитку України як інноваційної держави, враховує положення Закону України «Про інноваційну діяльність», в розробці якого приймав участь автор даної методики.

Основні положення розробленої методики можуть бути використані у організаціях будь-яких форм господарювання. На їх основі можуть бути проведені розрахунки ефекту інноваційних заходів не тільки у виробничій сфері, але й у сфері надання послуг - соціальній сфері. Це визначає комплексний, широкий спектр її використання. При цьому пропонується розраховувати ефект на основі вартісних показників, котрі зберігаються в умовах товарно-грошових відносин. Такі розрахунки можуть бути виконані як в національній, так і в міжнародній валюті. У розрахунках визначаються як величина ефекту, так і ефективності. Під ефектом розуміють різницю результатів та витрат, а під ефективністю - відношення результатів до витрат. Вибір варіантів нововведень відбувається на основі визначення критеріїв та показників ефекту і ефективності. При цьому чисельні величини ефекту і ефективності розглядаються як показники, а максимізація або мінімізація їх величин - як критерії. Наприклад, максимізація прибутку (доходу), мінімізація витрат.

Економічне оцінювання інновацій, інвестицій виконується у три стадії. На першій стадії - передпроектній - із альтернативних варіантів вибирають найкращий. При цьому розраховують попередній можливий ефект від результатів майбутньої реалізації обраного варіанту. Після закінчення розробки визначають проектний ефект від її втілення. І, нарешті, на стадії використання інновацій знаходять фактичний ефект від її застосування, що являє собою реальну величину переваг/витрат, які мають місце в результаті розроблення, виробництва та впровадження інновацій. Саме розрахунок фактичного ефекту характеризує його справжній розмір.

Характер визначення ефекту на перших двох стадіях багато в чому ідентичний. Тому надалі об’єднаємо їх в одну стадію - попередню і будемо розраховувати визначення двох видів ефекту - попереднього та фактичного.

У даній розробці враховано особливості вибору варіантів в умовах переходу до ринку. Одна з них полягає в тому, що продукція буде вироблятися та купуватися в тому випадку, коли це вигідно як виробникові, так і споживачеві. У цьому зв’язку ефект слід розраховувати окремо по кожній сфері - виробничій та споживчій. В умовах ринку та переходу до нього стає неприйнятним використовуваний раніше підхід до розрахунку ефекту як добутку його питомої ваги на одиницю виробленої продукції і річного обсягу випуску товару у статистичному розумінні. Останній, що приймали як постійну величину по роках виробництва продукції, не відповідає умовам ринку. З огляду на це на підставі концепції маркетингу пропонується обсяг виробництва за роками розраховувати на основі динамічної потреби ринку за стадіями життєвого циклу виробів (ЖЦВ). Під ним розуміють період від зародження ідеї до закінчення експлуатації нового виробу. При цьому враховується імовірний характер економічних процесів, змінення витрат за роками ЖЦВ, зокрема, змінення обсягів продажу, цін на товари, сировину, матеріали, оплати праці; ступеня ризику можливості недосягнення бажаних результатів, інфляційні процеси, податкове та митне законодавство та ін.

Враховуються також фінансові можливості як власні, так і замовників; вплив кредитної політики та ін. В умовах ринку потрібна диференціація однотипної продукції відповідно до потреб та умов конкретних споживачів. Тому величина ефекту буде відрізнятися у залежності від сфери застосування виробів (металургія, машинобудування) та умов їх роботи (коефіцієнт змінення, інтенсивність використання, умови зовнішньої середи). Цю обставину також треба враховувати у розрахунках ефекту.

РОЗДІЛ 1 ВИЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНИ ПОПЕРЕДНЬОГО ЕФЕКТУ