Слідчий експеримент є окремою слідчою дією, яка полягає у здійсненні дослідів з метою перевірки, чи мог­ли відбутися за певних умов ті або інші події та яким саме чином

Проведення цієї слідчої дії пов'язано зі здійсненням дослідів, результати яких і є тими фактичними даними, що дозволяють дійти висновку про обставини, що мають значення для розкриття злочину.

У 30-х роках у криміналістичній літературі з'явилися праці П. І. Тарасова Радіонова, у яких вперше досліджувались питання процесуальної природи і тактики проведен­ня слідчого експерименту. Згодом питанням тактики про­ведення слідчого експерименту приділялося все більше уваги, а у підручниках з криміналістики з'явилися глави, присвячені слідчому експерименту, були видані окремі по­сібники для слідчих.

Слідчий експеримент схожий з науковим експеримен­том, І слідчий, і науковий експеримент дозволяє вивчати факти шляхом проведення дослідів. Однак слідчий експе­римент має свої відмінні риси:

1) його застосування потребує певних процесуальних умов;

2) він відтворює явище не повністю, а лише деякі умо­ви, за яких відбувалися події або мали місце факти, що цікавлять слідчого.

Слідчий експеримент має своїм завданням установ­лення того, могла чи не могла відбутися якась подія або дія у певних умовах. Крім того, слідчий експеримент далеко не завжди пов'язаний з місцем події, він може бути прове­дений залежно від його мети не на місці події. Слідчий експеримент супроводжується проведенням дослідів, що істо­тно відрізняє його від слідчого огляду і виділяє у самостій­ну слідчу дію.

Слідчий експеримент відрізняється від експертизи; незважаючи на їхню зовнішню схожість, експертиза потре­бує застосування спеціальних знань, у той час як слідчий експеримент у процесі його проведення не вимагає цього.

З'ясовуючи природу слідчого експерименту, слід вказа­ти на те, що він має на меті не тільки перевірку певних фа­ктів, а й одержання нових доказів по справі. Наприклад, у разі проведення слідчого експерименту для визначення мо­жливості витягнути викрадені товари крізь пролом у стіні магазину, слідчий встановлює новий доказ: можливість ви­тягнення викрадених товарів або його неможливість.

Слідчий експеримент відрізняється від перевірки по­казань на місці. Він може бути у деяких випадках проведе­ний без участі свідків та обвинувачених, тоді як перевірка показань на місці без їхньої участі є неможливою. При слідчому експерименті можуть бути присутніми всі свідки і обвинувачені одночасно, а при перевірці показань на міс­ці дія проводиться щодо кожного обвинуваченого або свід­ка окремо.

Залежно від мети слідчого експерименту розрізняють його види. Важко перелічити всі відомі в практиці роз­слідування види слідчого експерименту, тому зупинимося тільки на тих видах, які зустрічаються найчастіше.

Слідчий експеримент для перевірки можливості ба­чити у даних умовах. Завдання такого експерименту іноді полягає у встановленні можливості не тільки бачити, а й можливості розрізняти деталі та особливості об'єктів у пе­вних умовах.

Так, громадянка Е. подала заяву в прокуратуру про вимаган­ня від неї хабара за влаштування на роботу. Начальник від­ділу кадрів вимагав від неї хабара через Ф. у сумі 3000 грн. У Е. виник сумнів, що Ф. діє від імені С„ і вона попросила йо­го підтвердити цей факт. Ф. заявив, що якщо Е. прийде уве­чері до його дому, крізь вікно вона зможе побачити у нього у гостях С. Е. прийшла до зазначеного місця і дійсно побачила С. Бажаючи викрити хабарництво, Е. звернулась до проку­ратури. У процесі розслідування Ф. не заперечував своєї причетності до злочину, але заперечував факт перебування в нього С, вказуючи, що у таких умовах Е. не могла бачити обличчя людей, які знаходились у кімнаті. Слідчий провів слідчий експеримент, під час якого було встановлено, що Е. у даних умовах абсолютно чітко бачила всіх осіб, які сиділи за столом у квартирі Ф.

2. Слідчий експеримент для перевірки можливості чу­ти в конкретних умовах. У деяких випадках при прове­денні слідчого експерименту на відкритій місцевості важ­ливо встановити силу та напрямок вітру в момент події злочину, а також наскільки суттєво ці чинники впливають на можливість почути.

3. Слідчий експеримент для перевірки можливості проникнути крізь певний отвір та вийняти через нього ті чи інші предмети. Таким експериментом повинна бути встановлена як об'єктивна можливість вчинення дій (про­никнення, витягування), так і суб'єктивна здатність на це певної особи або осіб. Важливо з'ясувати, чи може предмет певної конфігурації та об'єму пройти крізь даний отвір, а також чи може вказана особа проникнути через виявле­ний пролом.

Так, по одній із справ директор магазину стверджував, що викрадення великої кількості товарів було вчинено через на піввідчинене вікно, яке веде до підсобного приміщення мага­зину. При огляді слідчий дійсно виявив напіввідчинене вікно. При проведенні слідчого експерименту з метою перевірки можливості витягнення названих предметів всі спроби від­чинити вікно виявилися марними. Вікно не змогли відчинити й після запрошення столяра, бо у зв'язку з осіданням стіни воно було перекошене. При такому його стані виявилось не­можливим витягнути товари певних габаритів через утво­рений отвір.

4. Слідчий експеримент для перевірки можливості вчинення якоїсь дії за певний проміжок часу. При прове­денні такого експерименту головним чинником є час, ос­кільки викликає сумнів не сам факт можливості вчинення певних дій, а час, протягом якого вони були вчинені.

5. Слідчий експеримент для перевірки можливості на­стання певних наслідків даних дій (розгоряння, поламки та ін.). Такі експерименти слід проводити у випадках, коли ці питання не вимагають експертного дослідження і засто­сування спеціальних знань.

6. Слідчий експеримент для встановлення спеціальних та професійних навичок особи. Такі експерименти реко­мендують проводити тоді, коли обвинувачений або свідок стверджує, що він володіє можливістю виконати ту чи ін­шу роботу. У разі заперечення ним цього проводити слід­чий експеримент не рекомендується.

Цікаві випадки такого слідчого експерименту відомі прак­тиці. Так, у справі про розкрадання коштів при виконанні художньої реклами було встановлено, що бригадир художни­ків включає до відомості на зарплату підставних осіб, які взагалі не вміють малювати. Отримані гроші підставні осо­би передавали бригадиру. Найбільші суми отримував родич бригадира Г. При допиті Г. стверджував, що він виконував вказані роботи. У процесі проведення слідчого експеримен­ту Г. намагався зробити декілька штрихів, однак, перекона­вшись у своїй безпорадності, відмовився від подальшого за­перечення фактів.

7. Слідчий експеримент для встановлення, яким чи­ном відбулась подія.

До прокуратури стали надходити заяви, що з пральні молоч­ного комбінату прачки виносять топлене масло. Факт зда­вався малоймовірним. При перевірці були затримані прачки, які дійсно виносили масло. Під час обшуку у пральні було ви­явлено декілька кілограмів масла. У процесі розслідування прачки показали, що при пранні марлевих мішочків з-під сиру вода, пропущена крізь них, містила велику кількість масла, яке вони збирали. При проведенні слідчого експерименту з'я­сувалось, що при обробці 1000 мішків залишається 11,5кг масла.

Слідчий експеримент може бути проведений не в усіх випадках. Неприпустимо проведення експериментів, які:

1) принижують гідність людини;

2) загрожують життю або здоров'ю учасників експери­менту або інших осіб;

3) загрожують майну або можуть призвести до знач­них матеріальних збитків.