Денна форма навчання

ВСТУП

Україна інтегрується у якісно новий світ, головна ознака якого — глобальна взаємозалежність, котра охоплює та видозмінює політичні, економічні, соціальні і екологічні умови розвитку. Беззаперечно, що через розповсюдження інновацій у сфері технологій і менеджменту, активний обмін товарами, послугами, інвестиціями глобалізація сприяє загальному економічному прогресу. Одночасно посилюються нерівномірність, асинхронність та диспропорційність розвитку науково-технологічних, виробничих, торговельних, фінансово-інвестиційних відносин як у функціональному, так і у міжкраїновому планах. На одному полюсі сучасної світової економіки концентруються країни — глобальні лідери, ключовими детермінантами успіху яких у третьому тисячолітті стають інтелектуалізація, соціалізація, екологізація виробництв і середовища життєдіяльності. На іншому полюсі світової економіки — більшість країн, для котрих економічна глобалізація, насамперед, проявляється як якісно нові умови розвитку, на які вже практичне неможливо впливати, але обов’язково треба враховувати. Країни, які не встигнуть за динамікою нової епохи, не тільки не отримають дивідендів від глобалізації, але й можуть стати її заручниками, опинитися на узбіччі глобальних, загальноцивілізаційних процесів.

Виходячи із парадигми постіндустріалізму Україна має перспективи міжнародної конкурентоспроможності, здатна розвиватись на власній інтелектуальній основі з продукуванням новітніх науково-технологічних рішень в інноваційних сегментах світового ринку, забезпечувати належні умови життєдіяльності нації.

Метою науки є: формування розуміння студентами умов і факторів становлення та механізмів функціонування глобальної економіки.

Основні завдання полягають у виявленні системної сутності економічної глобалізації; визначенні глибини впливу глобальних трансформацій на світові інтеграційні процеси; ідентифікації принципових параметрів глобального розвитку; визначенні сучасних ринкових та інституційних методик глобального менеджменту; аналізі особливостей формування національних і міжнародних стратегій розвитку;

Предмет науки: відносини між суб’єктами глобального бізнесу, що визначаються специфікою, закономірностями та тенденціями сучасних економічних трансформацій.

Місце науки в навчальному процесі підготовки фахівців. Вивчення курсу базується на матеріалі нормативних дисциплін бакалаврського рівня освіти: менеджмент, міжнародна економіка, міжнародна економічна діяльність України, міжнародні фінанси.

Дисципліна спрямована на формування у студентів наступних професійних компетенцій: аналіз тенденцій глобалізації економічного розвитку; виявлення та оцінка проблем розвитку міжнародного бізнесу; розроблення стратегічних заходів для забезпечення міжнародної конкурентоспроможності товарів, послуг, підприємств, галузей, міжгалузевих комплексів; організація процесів управління міжнародною економічною діяльністю регіонів, галузей, міжгалузевих комплексів; виявлення умов і факторів формування інтеграційних та глобальної регулятивної систем; виявлення регулятивних пріоритетів формування сучасної міжнародної економічної політики.

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

РОЗДІЛ І. ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Тема 1. Часові кордони феномену глобалізації

· Основні підходи до визначення історичних кордонів і часових меж глобалізацій.

· Концепція архаїчної глобалізації. Її аргументація і характеристика.

· Глобалізація як сучасний феномен. Теоретико-практична доказова база.

Тема 2. Сучасна методологія глобалістики

· Методологічний інструментарій аналізу глобалізації.

· Сутність і природа глобалізації.

· Еволюція наукових концепцій глобалізації.

Тема 3. Школи і міждисциплінарний статус глобалістики

· Передумови формування глобалістики як науки.

· Основні напрямки теоретизування з приводу глобальних проблем.

· Ключові дискурси школи економічної соціології.

· Новітні наукові течії і теорії розвитку глобалістики.

Тема 4. Становлення глобальної економіки

· Основні етапи розвитку світової економіки.

· Характер і особливості сучасного економічного глобалізму.

· Науково-технологічна та виробнича глобалізація.

· Торговельна глобалізація.

· Інвестиційно-фінансова глобалізація.

· Соціальна складова глобальної економіки.

Тема 5. Цивілізаційні виміри глобальних економічних процесів

· Цивілізаційна компонента глобального економічного розвитку.

· Проблема реалізації цивілізаційного проекту глобалізації.

· Складові і потенціал модифікації стратегії американського економічного інтервенціоналізму.

· Тенденції економічної динаміки локальних цивілізацій.

Тема 6. Суперечності і дуалізм сучасного етапу глобалізації

· Теоретичні конструкції і сучасна практика глобальних трансформацій.

· Основні протиріччя глобального розвитку.

· Діапазон і характер критики глобальних економічних процесів.

Тема 7. Парадоксальна природа глобальних трансформацій

· Зміст і об’єктивна природа глобальних парадоксів.

· Сутність і характеристика парадоксу стратифікації.

· Сутність і характеристика парадоксу дисоціації.

· Сутність і характеристика парадоксів глобальної фінансової системи.

Тема 8. Альтерглобалізм та його форми

· Передумови, принципи і програми альтерглобалізму.

· Основні види і форми діяльності антиглобалістичних рухів.

· Оцінка перспективності альтерглобалізму як варіантної економічної платформи світового розвитку.

Тема 9. Глобальна економіка як «прогностична реальність»

· Геоекономічний простір і новітня картографія світу.

· Війни «нового покоління» як генератори нової конфігурації геокономічного простору.

· Характер сучасної архітектури геоекономічного простору.

· Домінантні прогностичні сценарії глобального розвитку.

Тема 10. Регулятивні механізми глобальної економіки

· Об’єкти і методи глобального регулювання.

· Глобальна ринкова саморегуляція.

· Роль держави в глобальних умовах розвитку.

· Становлення глобальних регуляторних інститутів.

· Глобальні виклики і проблеми розвитку.

· Глобалізація і безпека розвитку.

Тема 11. Міжнародні стратегії глобалізації

· Глобальні стратегії і стратегії глобалізації.

· Глобальний корпоративізм.

· Державні стратегії глобалізації.

· Державно-корпоративний глобалізм.

· Інтегративні стратегії глобалізації.

· Альтернативи глобалізації.

Тема 12. Конкурентна стратегія розвитку України в умовах глобалізації

· Проблема національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації.

· Україна в сучасних глобалізаційних процесах.

· Геоекономічна позиція України.

· Сучасна інтеграційна політика України.

· Конкурентна модель економічного розвитку України.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Білорус О. Г. Економічна система глобалізму. — К.: КНЕУ, 2003. — 357 с.

2. Кальченко Т. В. Глобальна економіка: методологія системних досліджень: Монографія. — К.: КНЕУ, 2006. — 248 с.

3. Кальченко Т. В. Глобальна економіка. – К.:КНЕУ, 2009. – 345 с.

4. Кочетов Э. Г. Геоэкономика. Освоение мирового экономического пространства: Учебник для вузов. — М.: Норма, 2006. — 528 с.

5. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. — М.: АСТ, 2003. — 603 с.

6. Яковец Ю. В. Глобализация и взаэмодействие цивилизаций. — М.: ЗАО «Издательство «Экономика»», 2003. — 411 с.

Додаткова:

7. Азроянц Є. А. Глобализация: катастрофа или путь к развитию? Современные тенденции мирового развития и политические амбиции. — М.: Издательский дом «Новый век», — 2002. — 416 с.

8. Анилионис Г. П., Зотова Н. А. Глобальный мир: единый и разделенный. Эволюция теорий глобализации. — М.: Междунар.отношения, 2005. — 676 с.

9. Бек У. Что такое глобализация? (Ошибки глобализма-ответы на глобализацию) / Пер. с нем. — М.: Прогресс-Традиция, 2001. — 304 с.

10. Білорус О. Г. Глобалізація і національна стратегія України. — К.: ВО «Батьківщина», 2001. — 300 с.

11. Білорус О. Г., Лук’яненко Д. Г. та ін. Глобальні трансформації та стратегії розвитку. — К.: ВІПОЛ, 1998. — 416 с.

12. Бузгалин А. В. и др. Альтерглобализм: теория и практика «антиглобалисткого движения» — М.: Эдиториал УРСС, 2003 — 256 с.

13. Гальчинський А. С. Суперечності реформ у контексті цивілізаційного процесу. — К.: Українські пропілеї, 2001. — 320 с.

14. Геєць В. М. Нестабільність та економічне зростання. — К.: Ін–т економ. прогнозув., 2000. — 344 с.

15. Глобалізація та безпека розвитку / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук’яненко та ін.; за ред. О. Г. Білоруса. — К.: КНЕУ, 2001. — 733 с.

16. Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ: Монографія / Кер. авт.кол і наук. ред. Т. М. Циганкова. — К.:КНЕУ, 2003. — 660 с.

17. Горбачёв М. С. и др. Грани глобализации: трудные вопросы современного развития. — М.: Альпина Паблишер, 2003. — 592 с.

18. Делягин М. Г. Мировой кризис: Общая теория глобализацыии: Курс лекций. / Институт проблем глобализации (ИПРОГ). — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2003. — 768 с.

19. Жаліло Я. А. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика: Монографія. — К.: НІСД, 2003. — 368 с.

20. Інноваційна стратегія українських реформ / Гальчинський А. С., Геєць В. М., Кінах А. К., Семиноженко В. П. — К.: Знання України, 2002. — 326 с.

21. Інноваційний розвиток економіки та напрямки його прискорення: За ред. докт. екон. наук, проф. В. П. Александрової. — К.: Ін–т економ.прогнозув., 2002. — 77 с.

22. Майер Джеральд М., Олесневич Даніела. Міжнародне середовище бізнесу: конкуренція та регулювання у глобальній економіці. — К.: Либідь, 2002. — 703 с.

23. Мартин Г.-П., Шуманн Х. Западня глобализации: атака на процветание и демократию / Пер. с нем. — М.: Издательский Дом «АЛЬПИНА», 2001. — 335 с.

24. Мунтян М. А., Урсул А. Д. Глобализация и устойчивое развитие — М.: Ступени, 2003 — 301 с.

25. Павловский М. А. Cтратегія розвитку суспільства: Україна і світ (економіка, політологія, соціологія) — К.: Техніка, 2004. — 312 с.

26. Панарин А. С. Глобальное прогнозирование. — М., 2000. — 324 с.

27. Панарин А. С. Искушение глобализмом. — М.: ЭКСМО-Пресс, 2002. — 416 с.

28. Пахомов Ю. Н. и др. Цивилизационные модели современности. — К., 2002.

29. Пахомов Ю. Н., Крымский С. Б., Павленко Ю. В. Пути и перепутья современной цивилизации — К.: Международный деловой центр, 1998. — 432 с.

30. Пахомов Ю. Н., Филипенко А. С., Лук’яненко Д. Г., Макогон Ю. В., Громеннова С. В. Международные стратегии экономического развития: учебное пособие. — Донецьк: ДНУ, 2001 — 239 с.

31. Петренко Е. Л. Глобальное управление: Учебно-методичесое пособие. — М.: РАГС, 2006. — 80 с.

32. Практика глобализации: игры и правила новой эпохи / Под редакцией М. Г. Делягина. — М.: ИНФРА, 2000. — 250 с.

33. Прыкин Б. В. Глобальная экономика — ключ к самосохранению: Деятельность эколого-экономических систем. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2033. — 335 с.

34. Рогач О. І., Шнирков О. І. Транснаціоналізація світового господарства та перехідні економіки. — К.: Вид-во центр «Київський ун-т», 1999. — 302 с.

35. Соколенко С. И. Глобальные рынки ХХІ столетия: Перспективы Украины. — К.: Логос, 1998. — С. 432—480.

36. Соколенко С. И. Производственные системы глобализации: сети, альянсы, партнерства, кластера: Украинский контекст. — К.: ЛОГОС, 1999. — 647 с.

37. Соколенко С. І. Глобалізація і економіка України. — К.: Логос, 1999. — 566 с.

38. Сорос Д. Криза глобального капіталізму: (Відкрите суспільство під загрозою) / Пер. з англ. — К.: Основи, 1999. — 259 с.

39. Стігліц Джозеф. Глобалізація та її тягар: Пер. з англ. — К.: Вид. дім «КМАкадемія», 2003. — 252 с.

40. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія / За редакцією Д. Г. Лук’яненка. — К.: КНЕУ, 2001. — 538 с.

41. Сумерки глобализации: Настольная книга антиглобалиста. — М.: ООО «Изд-во АСТ: ЗАОНПП «Ермак», 2004. — 348 с.

42. Тойнби А. Дж. Цивилизация перед судом истории. Сборник. Пер.с англ. — М.: Рольф, 2002 — 589 с.

43. Трансформація моделі економіки України (ідеологія, протиріччя, перспективи) / За ред. В. М. Гейця. — К.: Логос, 1999. — 500 с.

44. Україна в процесах міжнародної інтеграції / За ред. д-ра екон. наук В. Р. Сіденка. — Х.: Форт, 2003. — 280 с.

45. Уткин А. И. Глобализация: процес и осмысление. — М.: Логос, 2002. — 254 с.

46. Шнипко О. С. Національна конкурентоспроможність: сутність, проблеми, механізми реалізації. — К.: Наукова думка. — 2003. — 334 с.

47. Appadurai A. Modernity at Large: Cultural Dimentions of Globalisation. — Minneapolis, MN: University of Minnesota Press, 1996. — 890 p.

48. Colin Hay, David Marsh. Demystifying Globalization. — London: Palgrave, 2000. — 191 p.

49. Daniels P. W., Lewer W. F. The Global Economy in Tranition. — London: Longman, 1998. — 416 p.

50. Hirst P. And Thompson G. Globalization in Question: The International Economy and the Possibilities of Governance — Cambridge. 1996. — 317 p.

51. Sclair L. Sociology. Global System — Hemel Hempstead, 1991. — 456 p.

52. Wilson M. G. Whitmore E. Seeds of Fire. Social Development in an Era of Globalism — N.Y., 2000. — 345 p.

ПЛАНИ ТА ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Практичне заняття 1. Сучасна методика досліджень глобальних трансформацій

Під час проведення семінару у студентів формуються наступні компетентності: засвоєння базових знань із сучасної глобалістичної проблематики; здатність до аналізу новітніх тенденцій глобального розвитку; вміння застосовувати набуті знання на практиці у формі презентацій;здатність працювати в малих творчих групах.

I Програмні питання до семінарського заняття

1. Інтернаціоналізація: рівні, види та шляхи.

2. Сутність міжнародної інтеграції та її фактори.

3. Міжнародна макроінтеграція.

4. Міжнародна мікроінтеграція.

5. Підходи до глобалістичної проблематики.

6. Рушійні сили та фактори глобалізації.

7. Сучасні форми прояву глобалізації.

8. Порівняльна характеристика наукових концепцій та теорій глобалізації.

9. Міждисциплінарний статус сучасної глобалістики.

II Методологія проведення практичного заняття 1.

а) Експрес-опитування на тему: «Сучасні тенденції глобального розвитку». Під час проведення експрес опитування викладач кожному студентові групи ставить на вибір по одному питанню з теми: «Сучасна методика досліджень глобальних трансформацій» для виявлення рівня засвоєння лекційного матеріалу. Для отримання позитивної оцінки студент повинен чітко та однозначно відповісти на поставлене питання.

б) Семінар-дискусія на тему: «Часові кордони феномену «глобалізація». В рамках семінару-дискусії студенти діляться на 4 міні – групи, кожна з яких отримує одну наукову концепцію щодо часових параметрів феномену глобалізації, а саме: 1 група - концепцію «архаїчної глобалізації»; 2 група - концепцію глобалізації як сучасного економічного феномену; 3 група - концепцію протоглоболістів; 4 група - концепцію Азроянца. Дискусія починається після того, як в кожній із міні – груп студенти сформулюють власні тези на користь своєї наукової концепції. Для отримання позитивної оцінки учасникам міні – груп необхідно аргументовано відстояти свою точку зору щодо часових кордонів глобалізації.

в) Підготовка міні-презентації на тему: «Школи на напрями глобалістики». Міні-презентація на тему: «Школи та напрямки глобалістики» являє собою змістовне інформаційне повідомлення на основі дослідження науково – методологічної та періодичної літератури із використанням сучасних технічних засобів. Кожному студентові надається 5 хвилин для викладення підготовленого завдання. Для отримання позитивної оцінки студент повинен стисло та змістовно розкрити обрану тему.

Практичне заняття 2. Закономірності глобальної економіки

б)опрацювання теоретичних основ питання «Класифікація та виявлення глобальних економічних парадоксів» спрямоване на формування у студентів чіткого розуміння складної природи виникнення, закономірностей протікання та наслідків глобальних економічних парадоксів, при цьому основна увага приділяється варіативності тлумачення, пояснення та доведення парадоксів та їх статистичній верифікації. Таке опрацювання проблемного питання передбачає виявлення рівня засвоєних знань за результатами попереднього опитування, самостійну роботу з наданим статистичним метеріалом задля перевірки наявних парадоксів та обговорення можливих сценаріїв подальшого поглиблення глобальних економічних парадоксів

в)підготовка доповіді на тему: «Оцінка перспективності альтерглобалізму як варіантної економічної платформи світового економічного розвитку» передбачає презентацію аргументованих доповідей-презентацій (не більш трьох), головною метою яких є висвітлення основних ідеологем альтерглобалізму та демонстрація перспективності їх економічних проектів.Підготовка доповіді ґрунтується на основі опрацювання останніх наукових та періодичних джерел з проблематики, їх логічному викладенні з використанням новітніх презентаційних технологій. Логічним продовженням доповіді є відповіді на питання в процесі дискусії.

г)експрес-опитування на тему: «Суперечності, проблеми та парадокси глобального розвитку» являє собою завершальний етап опанування теми «Суперечлива природа глобалізації» і ставить за мету виявити у студентів комплексного бачення нерівномірності і парадоксальності процесів глобалізації. Експрес-опитуваня з теми проходить у формі питання-відповіді. Викладач ставить кожному студенту у довільному порядку питання, які можуть бути специфічними – з даної теми або з інших тем науки, що передували її вивченню. Використання міжтематичних зв’язків дозволяє викладачу активізувати студентів, відтворювати ретроспективні знання і створити середовище для подальшої пізнавальної діяльності. В свою чергу, студенти повинні на поставлене ним питання надати чітку однозначну вичерпну відповідь. Викладач виставляє оцінки студентам відповідно до повноти розкриття поставлених ним питань.

Практичне заняття 4. Глобальна інституалізація економічного розвитку

Під час проведення семінару у студентів формуються наступні компетентності: здатність до аналізу взаємодії об’єктів глобальної економіки; здатність до формулювання та обґрунтування власної точки зору щодо глобальних викликів і проблем інституціоналізації глобального розвитку; вміння прогнозувати сценарії розвитку глобальних процесів та використовувати оптимальний інструментарій управління кризами на мікро-рівні.

I Програмні питання до семінарського заняття

1) Глобальна ринкова саморегуляція

2) Об’єкти глобального регулювання

3) Закономірності сучасної корпоратизації

4) Аргументація лібералістів, реалістів та структуралістів щодо функціональної специфіки держав в глобальних умовах

5).Трансформація дії екзогенних та ендогенних факторів на формування державної політики

6) Перспективні форми державної реорганізації

7) Еволюція механізму та функцій міжнародних організації в умовах глобалізації, їх роль в встановлені глобального світового порядку

II Методологія проведення заняття;

а) підгототовка міні-презентації на тему: «Становлення глобальних регуляторних інститутів» організується з метою виявити сучасну інституційну взаємодію в глобальних умовах та показати роль та значення кожного глобального інституту в ієрархізованій та мережевій структурах. Міні-презентація може мати вигляд невеличкого повідомлення, структурованого за типологією інститутів та їх можливих зв’язків (міжнародні організації - держави-копрорації; держави – міжнародні організації- корпорації; корпорації- держави – міжнародні організації тощо)

б) ділова гра на тему: «Майбутнє національної держави» передбачає розподіл студентів на чотири міні-групи, учасникам яких рекомендується взяти участь у розв'язанні ряду проблемних ситуацій стосовно функціональної обмеженості ролі держав (як типові можуть бути запропоновані ситуації: управління зовнішньою заборгованістю, проблематика національного економічного суверенітету, незалежність національних банківських установ, впровадження системи електронного уряду і національна безпека тощо) Студенти пропонують власний варіант вирішення проблемної ситуації, після чого прийняте рішення підлягає всебічному аналізу з метою виявлення його обґрунтованості, відповідності ситуації, нарешті, його оптимальності. Ухвалене рішення і його аналіз надають можливість оцінити конкретні дії учасників цієї гри, проаналізувати хід їхніх міркувань і опрацювати певний алгоритм дій у стандартних ситуаціях, а також сприяють формулюванню певних правил ефективної діяльності в екстремальних умовах, розвиткові евристичного мислення.

в) проведення дебатів на тему: «Глобальні виклики і проблеми розвитку» орієнтується на формування навичок самопрезентації власної аргументованої позиції, коректуванні її з урахуванням точок зору інших учасників дебатів та схильності до компромісів. Викладач розподіляє студентів на дві групи – в підтримку запропонованої тези та проти неї. Студенти кожної з підгруп, в свою чергу, готують конструктивні аргументи, які ґрунтуються на кількох положеннях, логічно викладених та підкріплених відповідним фактажем. Під час дебатів студенти з кожної підгрупи, виступаючи промовцями, є опонентами інших попередніх виступаючих та мають намір переконати студентів з іншої підгрупи в тому, що з їх точки зору та бачення ситуації, є найбільш ефективним рішення. Викладач слідкує за тим, щоб поведінка всіх учасників дебатів не порушувала певних регламентованих норм. Дебати складаються з наступних елементів: формулювання та обґрунтування студентами власної точки зору, обмін аргументами та запитання інших студентів (опонентів), заключне слово промовців

Практичне заняття 5. Прогностичні сценарії глобалізації

Під час проведення семінару у студентів формуються наступні компетентності: навички управління інформацією; знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку; вміння працювати у команді; здатність породжувати нові ідеї (креативність); виявлення регулятивних пріоритетів формування сучасно міжнародної економічної політики; здатність працювати самостійно.

I Програмні питання до семінарського заняття

1) Геоекономічний простір, новітня поляризація світу та

війни "нового покоління" як генератори нової конфігурації геоекономічного простору

2) Характер сучасної архітектури геоекономічного простору

3) Домінантні прогностичні сценарії глобального розвитку

4) Глобальні стратегії і стратегії глобалізації

5) Глобаьний корпоративізм і державні стратегії глобалізації

6) Деравно-корпоративний глобалізм

7) Інтегративні стратегії глобалізації

8) Альтернативи глобалізації

ІІ Методологія проведення семінару

а) дискусія на тему: "Геоекономічний простір, новітня поляризація світу" передбачає обговорення сучасної, історично обумовленої, поляризації світу, формуючи у студентів навички активного обміну інформацією, ідеями і власними припущеннями щодо новітнього геоекономічного устрою;

б) робота в малих творчих групах на тему: "Домінантні прогностичні сценарії глобального розвитку" полягає у поділі групи студентів на три підгрупи, кожна з яких доводить перспективність певного сценарію глобального розвитку (уні-, бі- та поліполярного) з метою прогнозування та аргументації позитивних та негативних проявів кожного з них, перспективного інституційного забезпечення та перспективного співвідношення полюсів влади

в) імітаційна ділова гра на тему: "Взаємодія основних глобальних акторів у глобальному середовищі (держава, корпоративний сектор, міжнародні інституції)" передбачає адвокацію студентами позицій різних глобальних акторів (держав, міжнародних інститутів, корпорацій, банків, інтеграційних об’єднань). Викладач-модератор пропонує різноманітні проблемні ситуації глобального масштабу (кризи, політичні суперечки, економічні, політичні, культурні та релігійні конфлікти), які студенти намагаються вирішити, з врахуванням інтересів уособлених ними акторів, що дозволяє розвивавати навички практичного використання їх теоретичних знань, поглиблює розуміння закономірностей глобального середовища;

г) експрес опитування на тему: "Характер сучасної архітектури геоекономічного простору" залучає всіх студентів групи, кожному пропонується 5 питань різного типу (відкриті, альтернативні і такі, що вимагають чіткого визначення). Позитивну оцінку студент отримує в разі відповіді або на три альтернативних питання, або на два таких, що вимагають чіткої відповіді.

Практичне заняття 6. Геоекономічне позиціонування України на глобальних ринках

У ході семінару студенти отримують такі компетентності, як: вміння розробляти стратегічні заходи для забезпечення міжнародної конкурентоспроможності; здатність критично мислити, генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; навики прийняття стратегічних рішень і здатність до аналізу й синтезу; формування лідерських якостей.

I Програмні питання до семінарського заняття

1) Проблема національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації

2) Україна в сучасних глобальних процесах

3) Геоекономічна позиція України

4) Сучасна інтеграційна політика України

5) Конкурентна модель економічного розвитку України

ІІ Методологія проведення семінару

а) дискусія з елементами аналізу на тему: "Проблема національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації" передбачає обговорення студентами проблеми національної конкурентоспроможності у сучасних умовах. Наголос робиться на вмінні визначати та аналізувати оптимальні приклади досягнення та забезпечення національної конкурентоспроможності.

б) підготовка інтелект-карти на тему: «Інтеграційна політика та геоекономічна позиція України: позитиви та негативи», суть якої полягає в тому, що студентам для обговорення, аналізу та прийняття рішень щодо стратегічної орієнтації інтеграційного курсу України пропонується ситуаційна варіативна матриця (карта), яка повинна бути заповнена кожним студентом самостійно і презентована групі з аргументацію власної позиції щодо позитивів та недоліків тих чи інших варіантів інтеграційної політики:

в) мозковий штурм на тему: "Оптимальна конкурентна модель геоекономічного позиціонування України" організується таким чином, що першому доповідачу надається до 5 хвилин часу на висловлення власної думки щодо створення оптимальної конкурентної економічної моделі України, всі наступним – до однієї хвилини на альтернативні пропозиції. Характерною особливістю даного виду роботи є мінімізація критичних зауважень з боку викладача та колег на представлені студентами конкурентні моделі, що дозволяє сформувати міжособистісні навички і уміння. Результатом повинна стати оптимальна модель геоекономічного позиціонування України, що враховує попередні раціональні пропозиції і виключає ті, що все ж таки викликали об’єктивні критичні зауваження і були неадекватними потенціалу національного розвитку.

5. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

5.1. Карта самостійної роботи студента з науки «глобальна економіка» для студентів спеціальності 8503 «міжнародна економіка»

Денна форма навчання

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ

«ГЛОБАЛЬНА ЕКОНОМІКА»

5.2. Перелік завдань та форми організації самостійної роботи студентів при вивченні теоретичного матеріалу дисципліни

Методики активізації процесу навчання

З метою активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів в опануванні знаннями з науки «Глобальна економіка» застосовується Інтернет-конференція «Глобалізація: молодіжні альтернативи ХХІ століття».

Етапи:

А. Проведення анкетування з суперечностей та проблем глобалізації (додаток 1).

Б. Представлення результатів анкетування.

В. Виявлення ключових дискусійних проблем.

Г. Інтернет-дискусія.

Д. Заключна Інтернет-сесія.

Додаток 1

Анкета

1. Глобалізація у політичній сфері призведе до:

1. зникнення держави як основного інституту політичного устрою;

2. збереження і посилення ролі держави як антикризового інституту;

3. важко відповісти.

2. Ви притримуєтеся думки, що держава на сучасному етапі:

1. є обов’язковим (необхідним) представником національних інтересів;

2. виступає механізмом роз’єднання

3. важко відповісти.

3. На Вашу думку, впливові міжнародні організації:

1. виступають в ролі органів примирення міжнародних інтересів;

2. відстоюють інтереси і потреби окремих, провідних держав світу;

3. важко відповісти.

4. Якою Ви вбачаєте структуру світу в майбутньому:

1. території і регіони будуть інтегровані у глобальні економічні та політичні системи;

2. залишаться окремі національні і регіональні угрупування;

3. важко відповісти.

5. Чи вважаєте Ви, що міжнародна політика:

1. монолітна, послідовна в просторовому й часовому аспектах;

2. втілює інтереси окремих держав та регіонів;

3. важко відповісти.

6. Яку ознаку буде мати глобальна економіка

1. відсутність будь-якої циклічності розвитку;

2. коливання від піку розвитку економіки до її депресивного стану будуть досить значними і частішими ніж раніше;

3. глобалізація ні як не вплине на економічний цикл;

4. важко відповісти;

5. не погоджуюсь із жодним твердженням.

7. Вплив глобалізації на фінансову систему світу призведе до того, що:

1. капітал матиме вигляд переважно прямих іноземних інвестицій ТНК;

2. фіктивний (спекулятивний) капітал буде мати визначальні позиції в економічному розвитку;

3. важко відповісти.

8. Чи можете Ви сказати, що термін «глобалізація» відповідає терміну «західна експансія»:

1. так;

2. ні;

3. важко відповісти.

9. Як Ви вважаєте, чи необхідно підприємствам, що діють на національному рівні, орієнтуватися на глобальне конкурентне середовище:

1. так, тому що існуючі лідери на глобальному рівні є джерелом конкурентних переваг, в тому числі і на національному рівні;

2. ні, тому що без відповідної орієнтації підприємство може бути конкурентоспроможним на внутрішньому ринку, а врахування конкурентного середовища є доцільним лише за умови виходу на зовнішні ринки;

3. важко відповісти.

10. Економічний глобалізм може призвести до:

1. збільшення свободи дій підприємств (корпорацій);

2. втрати самостійної діяльності на мікрорівні;

3. важко відповісти.

11. Ваше відношення до процесу «вестернізації»:

1. негативне;

2. позитивне;

3. важко відповісти.

12. Як глобалізація впливає на культурну сферу:

1. відбувається духовне збагачення особистості;

2. відбувається нівелювання людських цінностей;

3. важко відповісти.

13. Глобалізація призведе до:

1. більшої поляризації країн;

2. вирівнювання умов економічної життєдіяльності у світовому мас­штабі;

3. важко відповісти.

14. Для того, щоб успішно існувати у світовій глобальній системі, нації потрібно:

1. переглянути свої традиційні цінності для їх максимального узгодження із загальноприйнятими;

2. намагатися захистити свої основні цінності, адаптуючи другорядні до загальноприйнятих;

3. важко відповісти.

15. Розвиток глобальних мас-медіа:

1. сприятиме демократизації суспільств;

2. деформує принципи суспільної демократії;

3. важко відповісти.

16. Глобальна інформатизація може мати наслідком:

1. розширення свободи самовиразу особистості;

2. зростання небезпеки для особистості;

3. важко відповісти.

17. Глобальні засоби масової інформації:

1. збільшують можливість отримання об’єктивної інформації;

2. сприяють маніпуляціям свідомістю людей;

3. важко відповісти.

5.4. Перелік індивідуальних завдань

Теми рефератів з науки «глобальна економіка»

для студентів денної та заочної форми навчання

1. Соціокультурні аспекти глобалізації

2. Цивілізаційні виміри глобалізації

3. Протиріччя сучасного глобалізаційного процесу

4. Позитивні і негатині проявии глобалізації

5. Глобальні проблеми людства та шляхи їх подолання

6. Планетарна стратифікація в умовах глобалізації

7. Суспільно-економічні глобальні проблеми

8. Суспільно-природні глобальні проблеми сучасності

9. Глобальні проблеми розвитку і забезпечення майбутнього людини

10. Школи і напрямки розвитку глобалістики

11. Основні конфлікти сучасного глобалізму

12. Передумови виникнення, ідеологоя та основні протиріччя антиглобалізаційного руху

13. Цивілізаційні виміри глобальних економічних трансформацій

14. Національні школи глобалізації: порівняльний аналіз

15. Становлення ТНК і глобальний монополізм.

16. Глобалізація як ключова тенденція розвитку і процес

17. Політичні фактори глобалізації

18. Економічна глобалізація, її структура і особливості

19. Глобалізаційні тенденції у науково-технологічній сфері

20. Глобалізація виробничих процесів

21. Торгівельна глобалізація та її масштаби

22. Характер і особливості фінансової глобалізації

23. Передумови і особливості інвестиційного глобалізму

24. Конструкції корпоративних структур глобальної економіки

25. Еволюція сучасної міжнародної економічної інтеграції

26. Стратегія горизонтальної мікро інтеграції в умовах глобалізації

27. Процеси і форми вертикальної мікроінтеграції: проблема набуття глобального корпоративного статусу

28. Цілі і принципові напрями реалізації змішаних форм мікроінтеграції в глобальних умовах

29. Феномен глобальних корпорацій

30. Міжнародна економічна макроінтеграція (економічний регіоналізм) і проблема стратифікації глобального простору

31. Дезінтеграція і реінтеграція у глобальній економіці

32. Соціально-економічний вимір глобалізації

33. Тенденції посіндустріалізму і новітня поляризація світу

34. Глобальна інформатизація і економічний розвиток

35. Концепція «нової економіки»

36. Інтелектуальний ресурс глобального економічного поступу

37. Глобальні економічні парадокси

38. Об’єкти і суб’єкти регулювання у глобальній економіці

39. Характер глобальної ринкової саморегуляції

40. Роль держави в глобальних умовах розвитку

41. Становлення глобальних регуляторних інститутів

42. Глобалізація кризових явищ і процесів

43. Економічні кризи в умовах глобалізації

44. Глобальні економічні парадокси в глобальній економіці

45. Світові фінансові кризи, їх передумови та особливості в глобальних умовах

46. Проблема економічної безпеки в умовах глобалізації

47. Глобалізація і нові форми організації та управління

48. Передумови і можливі сценарії глобальних криз

49. Проблема глобальної фінансової стабільності

50. Антикризовий потенціал національних економік в глобальних умовах

51. Глобалізація і безпека економічного розвитку

52. Передумови і концепція формування глобальних стратегій розвитку

53. Міжнародні стратегії глобалізації

54. Державно корпоративний глобалізм і проблема силової глобалізації

55. Альтернативи глобалізації та антиглобалізаційні рухи

56. Національна конкурентоспроможність в глобальних умовах розвитку

57. Проблема відкритості економіки в глобальних умовах розвитку

58. Проблема конкурентоспроможності України в глобальних умовах розвитку

59. Стан і проблеми транснаціоналізації української економіки

60. Геоекономічний вимір економічного розвитку України

61. Пріоритети регіональної економічної інтеграції України: потенціал набуття глобального економічного статусу

62. Євроінтеграційна стратегія України і проблема її реалізації в глобальних умовах

63. Наслідки розширення ЄС і проблема геоекономічного статусу україни

64. Україна і Євроазійська регіональна інтеграція: глобальні аспекти

65. Глобальні імперативи динамік українсько-американського політико-економічного співробітництва

66. Глобальні імперативи масштабів і напрямів реалізації україно-російського економічного співробітництва

67. Субрегіональний вектор інтеграційної політики України в глобальних Умовах. Співробітництво в межах ОЧЕС і ГУАМ

68. Співробітництво «Україна-СОТ» і проблема глобальної лібералізації

69. Геостратегічні наслідки співробітництва України з міжнародним економічним організаціями