Еволюція двопартійної системи у міжвоєнній Великобританії

Двопартійна система зародилася у Великобританії, де вона існувала спочатку у формі суперництва між "вігами" і "торі", які у другій половині XIX ст. уконституювалися на чіткі партійні структури лібералів і консерваторів, а на початку XX ст. відбулася ще одна трансформація - місце лібералів зайняли лейбористи, які поділяють з консерваторами політичні впливи в державі. Двопартійна система відрізняється від багатопартійної не кількістю існуючих в країні партій, а кількістю політичних сил, які формують уряд.

Саме кількість партій, які формують уряд, і через уряд проводять власну політику на державному рівні є основною ознакою визначення типу партійної системи, а не, наприклад, кількість партій представлених в парламенті чи в суспільстві. В Палаті Громад парламенту Великобританії представлені в залежності від виборів близько 10 політичних сил, серед них такі екзотичні для українців, як Ліберальні Демократи, Шотландська Національна Партія, Юніоністська Партія Ольстеру, Демократична Юніоністська Партія, Партія Уельсу, Шин Фейн та ін.

Однак незважаючи на такий партійний плюралізм в парламенті, в реальності уряд почергово формують лише дві політичні сили – лейбористи та консерватори, тому партійна система Великобританії, як і США вважається двопартійною. Можна було би закинути про низький електоральний вплив згаданих «третіх» політичних партій, проте це не зовсім так. За кандидатів від ліберальних демократів, які традиційно є третіми в 2001 р. проголосувало 18,3% виборців, а в 2005 22% виборців і їх партійні об’єднання в парламенті становили 52 і 62 депутати відповідно. Подібний екскурс необхідний для демонстрації сутності двопартійної системи та проведення аналогії із вітчизняними реаліями.