Франклін Рузвельт

(1882-1945)

Один із талановитих і визначних американських політичних діячів.

Народився у 1882 р. в родині великого підприємця і землевласника. Успішно закінчив Гарвардський університет. У 1913-1920 рр. пра­цював помічником морського міністра. У 1921 р. Ф. Рузвельт важко захворів, довго лікувався, але залишився з паралізованими ногами на все життя. Незважаючи на життєві незгоди, продовжував займа­тися активною політичною діяльністю.

У 1928-1932 рр. двічі обирався губернатором штату Нью-Йорк. На цій посаді здобув велику популярність пзиявив себе рішучим, на­полегливим, далекоглядним політиком. Йому характерний нова­торський підхід до вирішення важливих державних проблем.

Ф. Рузвельт — єдиний за всю історію США президент, який чоти­ри рази підряд обирався главою держави.

Втілення "нового курсу"

ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ

1. У зв'язку з кризою в банківській системі, банкрутством американських банків, були закриті всі банки країни.

2. Дозвіл на відкриття і одержання в державі позики мали тільки великі банки, позиції яких зміцніли. Вони одержали від держави 3 млрд доларів. З тис. дрібних банків розори­лися.

3. Для заспокоєння дрібних акціонерів і вкладників:

• були обмежені біржові операції;

• встановлювався державний контроль за ринком акцій;

• була створена корпорація по страхуванню банківських вкладів.

4. Було встановлено державний контроль над федеральною резервною системою, розширено її повноваження і пере­творено на Національний банк США.

5. Під контроль держави було взято весь золотий запас краї­ни.

6. Було відмінено золотий стандарт.

7. Золото заборонялося вивозити за кордон.

8. Долар девальвували.

Девальвація (від франц. — знецінення) — один із видів гро­шової реформи, який полягає у зниженні офіційного кур­су долара відносно золота.

9. Було реформовано систему оподаткування.
Підвищено ставки податків на: надприбуток, спадщину,
дарчі.

Висновок: всі ці заходи сприяли збільшенню фінансових ре­сурсів і посиленню їх регулюючої функції.

У ПРОМИСЛОВОСТІ:

1. Був прийнятий Закон про відновлення національної еко­номіки (набрав чинності 16 червня 1933 р.).

2. Для всіх галузей промисловості, поділених на 17 груп, розроблено "кодекси чесної конкуренції", які вста­новлювали:

• обсяги виробництва;

• ціни на продукцію, нижче якої не можна було прода­вати;

• розміри заробітної плати;

• регулювали ринки збуту.

3. Була створена Національна адміністрація відродження, яка здійснювала заходи з метою забезпечення корпора­ціям виходу з кризи з найменшими втратами.

4. Держава:

• надавала кредити великим корпораціям;

• робила вигідні замовлення;

• підтримувала ті підприємства, які могли витрима­ти міжнародну конкуренцію і забезпечити експорт товарів.

Висновки:

1. "Кодекси чесної конкуренції" сприяли:

• витісненню з ринку малих підприємств;

• посиленню концентрації виробництва.

2. Зміцнювалася власність великих компаній.

У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ:

1. Був прийнятий Закон про допомогу фермерам (1933 р.).

2. Конгрес США заснував Адміністрацію регулювання сільського господарства, яка займалася примусовим скороченням посівних площ під бавовну, пшеницю, ку­курудзу, тютюн тощо.

Тільки за один рік посіви пшениці й кукурудзи зменши­лися на 7 млн га.

3. Грошові винагороди надавалися тим фермерам, які ско­рочували посіви й поголів'я худоби.

4. Запроваджувалися "молочні кодекси", що визначали умови виробництва молока і його ціну.

5. Держава закупила у виробників мільйони свиней та ін­шої худоби, яку згодом знищили, щоб утримати стабіль­ні ціни на ринку.

Було закуплено і знищено 23 млн голів великої рогатої худоби і 6 млн свиней.

6. Фермерам надавалися кредити на пільгових умовах.

Висновок: діяльність Адміністрації регулювання сільського господарства принесла користь лише великим сільсько­господарським компаніям і багатим фермерам.

У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ:

1. Для боротьби з безробіттям була створена Адміністрація громадських робіт.

2. Щоб скоротити безробіття, уряд здійснив програму гро­мадських робіт (на громадських роботах було зайнято 2,5-3 млн осіб).

3. Безробітну молодь направляли в трудові табори (вони бу­дували мости, дороги, саджали ліси, здійснювали меліора­цію, тощо).

4. Нег програму допомоги безробітним держава асигнувала понад 3,3 млрд доларів.

5. Надавалася фінансова допомога окремим центрам зайня­тості.

6. У 1935 р. було прийнято робітниче законодавство. Конгрес затвердив Закон про трудові відносини (Закон Вагнера), що закріпив за робітниками право:

• організовувати профспілки;

• укладати колективні договори з підприємцями.

7. Уперше в США було прийнято Закон про соціальне за­
безпечення, який передбачав:

• допомогу безробітним;

• пенсії по старості.

8. Був прийнятий Закон про допомогу вдовам, сиротам, ін­валідам.

9. Було заборонено дитячу працю.

10. Спеціальним законом встановлювалися:

• мінімум заробітної плати;

• максимум тривалості робочого тижня.

Було передбачено поступовий перехід до 40-годинного робочого тижня.

Висновки:

1. Вперше в історії США держава взяла на себе роль гаран­та соціальної захищеності населення.

2. Значно поліпшилися умови життя і праці робітників.

Наслідки:

1. Активне державне регулювання економіки, реформи "нового курсу" Ф. Рузвельта зупинили кризові явища в США.

2. Значно розширилися функції держави.

3. "Новий курс" Ф. Рузвельта сприяв поступовому підне-і сенню економіки.

4. Було зроблено важливий крок перетворення США на, державу економічного процвітання.

5. В основних галузях промисловості робітники почали створювати виробничі профспілки.

6. Досвід США у реформуванні суспільства пізніше вико­ристовувало багато країн світу (Франція, країни Латин­ської Америки та ін.).

7. Досвід "нового курсу" державного регулювання еконо­міки — це важливий зразок для реформування економі­ки України.

8. Реформи "нового курсу" розширили рамки демократії.