КАМПАНІЇ 1915-1916 рр

ПОДІЇ 1915 р. Мета: 1. Спрямувати основний удар проти Росії.

2. Завдати їй остаточної поразки.

3. Вивести Росію з війни.

4. Після поразки Росії всі сили зосередити проти Франції і Великої Британії на Західному фронті.

Лютий 1915 р. Австро-німецький наступ на Східному фрон­ті. У боях біля Мазурських озер німці витіснили росій­ську армію зі Східної Пруссії.

Травень 1915 р. Німецькі й австрійські війська перейшли в наступ і прорвали російську оборону (Горліцький про­рив). Бойові дії велись від Ризької затоки до кордонів Ру­мунії. Російські армії мали невеликий запас боєприпасів, обмундирування, медикаментів і тому змушені були від­ступати. За п'ять місяців боїв австро-німецькі війська за­хопили: Галичину, Північну Буковину, частину Волині, землі Польщі, Литву, частину Латвії і Білорусі.

Втрати росіян: 150 тис. убитими,

700 тис. пораненими, 900 тис. полонених.

Кінець 1915 р. Бойові дії обох сторін набули позиційного ха­рактеру.

Висновки:

1. Німеччина й Австро-Угорщина 54% своїх збройних сил використали проти Росії, але укласти сепаратний мир з Росією не вдалося.

2. Втрати Росії у воєнній кампанії 1915 р. становили 2 млн чол.

3. В Росії загострилася внутрішньополітична ситуація.

ЗАХІДНИЙ ФРОНТ 22 квітня 1915 р. Німці в районі р. Іпр вперше застосували

отруйні гази проти англо-французьких військ. Наслідки: 1. Загинуло 5 тис. англійських і французьких солдат.

2. 10 тис. солдат було отруєно.

3. Це було перше в історії воєн застосування хі­мічної зброї.

16 17

ВСТУП У ВІЙНУ ІТАЛІЇ

(23 травня 1915 р.) Італія мала претензії:

• на деякі території, які належали Австро-Угорщині,
Туреччині й Албанії;

• на західну частину Балканського півострова.
Квітень 1915 р. Італія підписала з країнами Антанти

секретну Лондонську угоду, за якою:

1. Італія зобов'язувалася вступити у війну проти Німеччини.

2. За це їй обіцяли:

• Трієст та інші австрійські області з італійським насе­ленням;

• Албанію під протекторатом Італії.

23 травня 1915 р. Італія оголосила війну Австро-Угорщині. Так був відкритий Італійський фронт.

• 4 оборонних позиції (частина бетонних), які були об­ладнані окопами, траншеями, ходами сполучення з дротяними загородженнями;

• оборону тримали 11 французьких дивізій з 632 гарма­тами.

21 лютого — червень 1916 р. Німцям вдалося подолати 4 обо­ронних лінії англо-французьких військ, але просунутися вглиб лише на 7 км. Прорвати фронт їм не вдалося. В ході битви масово використовувалися артилерія, авіація, ка­валерія, піхота. Під Верденом німці використали: 1200 гармат, 202 міномети, 160 бойових літаків, 14 аеростатів.

У ході битви загинуло 120 дивізій (69 французьких і 50 німе­цьких).

Наслідки кампанії 1915 р.:

1. Після тривалих переговорів у вересні 1915 р. Болгарія стала союзником Німеччини, а 14 жовтня 1915 р. вступила у вій­ну на боці Німеччини. Так утворився Четверний союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина).

2. У 1915р. вирішальних перемог не здобула жодна з коаліцій.

3. Зосередження головних німецьких військ на Східному фронті дало можливість союзникам на Заході укріпити свої позиції, накопичити матеріальні запаси і створити ре­зерви, перегрупувати сили для нанесення головного удару.

4. Війська союзників Німеччини були розпорошені на різних фронтах і не вели активних наступальних операцій.

5. Країни Антанти налагодили велике військове виробництво.

6. Економічне становище Німеччини значно погіршилося.

КОНТРНАСТУП ВІЙСЬК АНТАНТИ НА р. СОММІ (червень - листопад 1916 р.)

Червень — липень 1916 р. Англійські і французькі війська перейшли в наступ на р. Соммі, намагаючись прорвати німецький фронт. Вони використали 39 дивізій, 1700 важких гармат, 200 бойових літаків. Союзники вперше використали танки.

Листопад 1916 р. Завершення битви на р. Соммі. Величезні втрати у цій битві: французів — 341 тис, англійців — 453 тис, німців — 450 тис.

ВЕРДЕНСЬКА БИТВА

(лютий — грудень 1916 р.)

Початок 1916 р. Головні сили німецька армія зосередила на Західному фронті.

21 лютого 1916 р. Німецькі війська перейшли в наступ побли­зу Вердена, який прикривав шлях на Париж. У бій проти англо-французьких військ Німеччина кинула 12 дивізій. Ця битва увійшла в історію як "верденська м'ясорубка". Верденська фортеця мала потужну оборону:

Висновки:

1. Битва на р. Соммі знаменує перелом у ході Першої світо­вої війни на користь країн Антанти.

2. Технічна перевага і стратегічна ініціатива перейшла до країн Антанти.

3. До кінця війни Велика Британія і Франція мали на озбро­єнні понад 7 тис. танків.

4. Німеччина тільки з 1917 р. почала виробляти танки і мала до кінця війни лише 70 машин.

БРУСИЛОВСЬКИЙ ПРОРИВ РОСІЙСЬКОЇ АРМІЇ (червень - жовтень 1916 р.)

Весна 1916 р. Війська Південно-Західного фронту під ко­мандуванням генерала О. Брусилова знову захопили частину Буковини і Південну Галичину.

Червень 1916 р. Російські війська під командуванням О. Брусилова провели успішний наступ на позиції про­тивника. Ця операція одержала назву "Брусиловський прорив". Російські війська прорвали фронт австрійців і німців завдовжки 350 км і просунулися на 80-120 км.

Російські війська знову захопили:

Східну Галичину, всю Буковину, Волинь.

Німецьке командування було змушене припинити воєнні дії

під Верденом і перекинути на Схід шість дивізій, що дало

змогу зупинити наступ російських військ.

Висновки:

1. Це була остання успішна операція російських військ у ході Першої світової війни.

2. У російського командування не було резервів, щоб закрі­пити успіх, тому російські війська були змушені знову перейти до оборони.

3. Війна знову стала позиційною.

4. Лінія Східного фронту залишалася незмінною до літа

1917 р.

ПІДВОДНА ВІЙНА

1915 р. Німеччина вперше широко використала підводні човни і почала "підводну війну", наносячи удари навіть по кораблях нейтральних країн, щоб перешкодити вве­зенню до країн Антанти в Європу озброєння, необхідної сировини та продовольства. Потоплення пасажирських кораблів викликало протести нейтральних країн. Це змусило Німеччину не топити пасажирські кораблі без попередження. Країни Антанти проти підводних човнів використовували сотні міноносців і тисячі допоміжних суден, у тому числі й судна-пастки (звичайні торгові судна, на яких були за­масковані гармати), літаки, дирижаблі. На морі було вста­новлено десятки тисяч протичовнових мін. Для виявлення підводних човнів було винайдено гідроаку­стичні прилади, а для їх знищення — глибинні бомби. Із 400 підводних човнів, які діяли на морських театрах воєнних дій, було потоплено 185.

У Першій світовій війні німецькі підводні човни потопили: 6 тис. торгових суден,

200 бойових кораблів загальною тоннажністю понад 30 млн т. 1917 р. Німеччина проголосила необмежену підводну війну. Німецькі підводні човни активізували військові дії на морі (їх було 300). За 1917 р. вони потопили 2734 судна різних країн.

ПОДІЇ 1917-1918 рр.

Підсумки кампанії 1916 р.

1. Кампанії 1916р. характеризуються великими людськими жертвами обох сторін.

2. У 1916 р. становище країн Четверного союзу стало кри­тичним.

3. Німецьке командування змушене було перейти на всіх фронтах до оборони через нестачу сил.

4. Німеччина опинилася в економічній і військовій блока­дах.

5. Стратегічна ініціатива перейшла до країн Антанти.

ВИХІД РОСІЇ З ВІЙНИ

Становище Росії в роки війни було критичним:

• в російській армії під час війни опинилося майже поло­вина працездатних чоловіків;

• погіршилося становище народних мас;

• зменшилося споживання необхідних продуктів харчу­вання:

1914 р.— на 25%,

1915 р.— на 43%,

1916 р.— на 52%.

Населення вдалося до страйків, які в лютому 1917 р. перерос­ли в революцію.

Лютий 1917 р. В Росії відбулася демократична революція,, наслідком якої стало повалення царського уряду. До вла-*; ди прийшов Тимчасовий уряд, який не змінив зовнішньої * політики Росії.

Літо 1917 р. Тимчасовий уряд намагався провести наступ на Західному та Південно-Західному фронтах. Ця спроба закінчилася безрезультатно. Російські війська залишили Галичину, Буковину і західні райони Росії.

Жовтень 1917 р. Більшовицький переворот у Росії.

В Росії встановилася влада більшовиків, які, нама­гаючись припинити участь Росії у світовій війні, почина­ють переговори з Четверним союзом у Бресті.

З березня 1918 р. Радянська Росія підписує з Німеччиною та її союзниками сепаратний Брестський мир, за яким частина території колишньої Росії була окупована авст-ро-угорськими та німецькими військами. Згідно з дого­вором:

• армія Росії демобілізовувалася;

• військово-морський флот роззброювався;

• війська виводилися з України і Фінляндії.
Сепаратний мир — мир, укладений однією державою з про­
тивником окремо від своїх союзників під час війни.

5. Перешкодити зближенню Німеччини і Мексики (така

спроба робилася з боку Німеччини). 6 квітня 1917 р. Вступ у війну США на боці Антанти. Літо 1917 р. Початок відправлення американських військ у

Європу.