Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Риси економічного розвитку





Економічна криза 1920-1921 рр. призвела до:

• активізації крайніх правих сил (в Італії у 1922 р. при­йшли до влади фашисти);

• проведення економічних реформ у тих країнах, де були сильні демократичні традиції.

Причини економічної кризи 1920-1921 рр.:

1. Сповільнення темпів економічного розвитку внаслідок переорієнтації промисловості, яка під час Першої світо­вої війни випускала воєнну продукцію, на випуск продук­ції мирного часу.

2. Зниження купівельної спроможності більшості населен­ня, викликане наслідками Першої світової війни, а отже, звуження споживчого ринку і зростання кризи збуту продукції.

3. Демобілізовані колишні воїни поповнили лави безробіт­них, що призвело до загострення суперечностей у країнах Європи.

У міжнародних відносинах:

1. Були розроблені та підписані мирні договори з країнами, що зазнали поразки в Першій світовій війні.

2. Створена Версальсько-Вашингтонська система врегулю­вання міжнародних відносин.


3. ПЕРІОД ЕКОНОМІЧНОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ (1924-1929 рр.)

СтабілЬація — деяке зміцнення економічних і політичних позицій світового капіталізму.

В економіці:

1. Відбувалося економічне піднесення.

2. Успішно розвивалася промисловість.

3. У виробництво запроваджувалися нові технології і фор­ми організації праці (конвеєрна, стандартизація).

4. Введення нової техніки, конвеєрів привело до значного підвищення продуктивності праці.

5. Розвивалися нові галузі промисловості, в тому числі хі­мічна, автомобільна, авіаційна, електротехнічна.

6. Збільшувався вивіз капіталу.

7. США перетворилися у центр фінансової експлуатації світу.

8. Відбувалася широка механізація виробництва, збільшен­ня його енергоозброєності.

9. Вводилася стандартизація, масове виготовлення типових деталей з подальшим складанням на конвеєрних лініях.

 

10. Посилювалася концентрація виробництва.

11. Зміцнювалися позиції монополій.

12. Відбулася стабілізація кредитно-фінансової системи.

13. Зміцнення валют позитивно вплинуло на промислове ви­робництво і світову торгівлю.

14. Зменшилося втручання держави в економіку.

У політиці:

1. Економічне піднесення супроводжувалося зміцненням державних режимів.

2. Відбувся спад революційного руху.

3. В цей період не було значних політичних конфліктів.

В соціальних відносинах:

1. Розширення промислового виробництва привело до зменшення безробіття.

2. Знизилася соціальна напруга.

3. Підвищився життєвий рівень окремих верств населення.

4. Урядами провідних країн світу проводилася реформа­торська політика:

 

• підвищено зарплату,

• зменшено робочий день,

• введено відпуски,

• запроваджено соціальне страхування.



У міжнародних відносинах:

1. Була досягнута рівновага сил.

2. Послабилися зовнішньополітичні суперечності.

3. Відбулася стабілізація міжнародного становища на основі

Версальсько-Вашингтонської системи та інших міжна­родних договорів.

4. ПЕРІОД "ВЕЛИКОЇ ДЕПРЕСІЇ", КРИЗИ ЕКОНОМІКИ (1929-1933 рр.)

Світова економічна криза охопила всі капіталістичні країни.

Причини економічної кризи:

1. Посилення концентрації виробництва і централізації ка­піталу.

2. Стандартизація виробництва, запровадження конвеєр­них систем і перехід до масового випуску товарів, що привело до значного зростання виробництва.

3. Зростання виробництва внаслідок використання досяг-
"нень технічного прогресу і відставання у забезпеченні

платоспроможності населення.

4. Це вело до вузькості внутрішнього ринку, бо розширення
ринку відставало від розширення виробництва.

Прояви економічної кризи:

1. Падіння промислового виробництва становило 44%.

2. Промислова криза перепліталася з аграрною. Катастрофічно впали ціни на продукцію сільського гос­подарства, що призвело до масового розорення фермерів і селян.

3. Падіння цін на цукор, каву, пшеницю призвело до зни­щення цих та інших продуктів.

У 1933 р. в Чилі було знищено 225 тис. овець, в Бразилії потоплено в морі 22 млн мішків кави.

4. Відбувалася валютно-фінансова криза, крах міжнародної ва­лютної системи, що призвело до знецінення валюти 56 країн.

5. Внаслідок валютно-фінансової кризи утворилися три зони: •

 

• стерлінгова зона — Велика Британія, її домініони та колонії;

• зона франка — Франція та її колонії;

• зона долара — СІЛА, країни Латинської Америки.

 

6. Різко зменшився обсяг торгівлі (на 70%).

7. Надзвичайно знизився життєвий рівень населення.


 

8. Зросло безробіття (у 1932 р. в промислово розвинених країнах світу було 48 млн безробітних).

9. Зросла соціальна напруженість.

У 1929-1932 рр. у 15 найрозвиненіших країнах відбулося 19 тис. страйків, у яких брали участь 8,5 млн чоловік. Наслідки економічної кризи:

1. Економічна криза в багатьох країнах спричинила полі­тичну кризу.

2. В багатьох країнах відбувалися відкрите насилля і полі­тичний авантюризм (Німеччина, Італія, Японія та ін.).

3. Широко використовувався державний апарат для регу­лювання економіки.

4. Поглибилися міждержавні протиріччя, що призвело до нової світової війни.

5. ПЕРІОД НАЗРІВАННЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

(1933-1939 рр.)

В економіці:

1. Нового економічного піднесення після кризи не відбулося. До середини 1937 р. промислове виробництво зросло лише на 5% порівняно з 1929 р.

2. Посилилася господарська функція держав.

3. В багатьох країнах посилилося державне регулювання економіки.

4. В Німеччині, Італії, Японії державне регулювання було пов'язане з воєнними потребами.

5. У США розпочався "новий курс" Ф. Рузвельта — прогре­сивні реформи.

В політичній сфері:

1. В Німеччині, Італії, Японії, Болгарії, Угорщині та інших країнах були встановлені тоталітарні режими фашистсь­кого типу.

2. Розвивалися реакційні тенденції в багатьох країнах, від­бувався поворот до фашизму.

3. У Франції, Іспанії до влади прийшли уряди Народних фронтів, що прагнули перешкодити наступу фашизму. '

4. Завершилося формування тоталітарного режиму в СРСР.

У міжнародних відносинах:

1. У 30-х рр. загострилися міжнародні проблеми.

2. Відбувалася спроба переглянути результати Першої сві­тової війни, здійснити воєнну експансію та досягти світо­вого панування.

3. Основою міжнародного життя стала конфронтація.

4. Створено блок агресивних держав (Німеччина, Італія, Японія).


 




Тема 1. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (1914-1918 рр.) ПОЧАТОК ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

ПРИЧИНИ ВІЙНИ

1. Нерівномірність розвитку країн і намагання провідних держав світу поділити уже поділений світ.

2. Посилення боротьби між провідними державами світу за сфери впливу, ринки збуту, джерела сировини, колонії, світове панування.

3. Модернізація систем озброєння, гонка озброєнь, поява новітніх засобів винищення людей, які приносили над­прибутки власникам військово-промислового ком­плексу.

4. Поглиблення внутрішньополітичної кризи в провідних країнах світу, яка підривала їх могутність, прагнення по­долати наростання революційного та національно-ви­звольного рухів, знешкодити опозиційні політичні сили, перенести увагу народів із внутрішніх проблем на зовнішню загрозу.

Характер війни: загарбницька, несправедлива з боку всіх
воюючих держав як Троїстого союзу (Німеччина, Авст­
ро-Угорщина, Італія, 1882 р.), так і Антанти (Велика
Британія, Франція та Росія, 1904-1907 рр.). _________

Привід до війни: вбивство 28 червня 1914 р. в м. Сараєво
сербським студентом-націоналістом, членом таємної ор­
ганізації "Молода Боснія" Гаврилом Принципом спад­
коємця австрійського престолу ерцгерцога Франца
Фердинанда та його дружини. ____________________

23 липня 1914 р. Австро-Угорщина, маючи підтримку з боку
Німеччини, висунула Сербії ультиматум, вимоги якого
порушували суверенітет Сербії. __________________

ПОЧАТОК ВІЙНИ

28 липня 1914 р. Австро-Угорщина оголосила війну Сербії,

незважаючи на те, що майже всі пункти ультиматуму

були прийняті. Наприкінці липня 1914 р. австро-угорські війська вторглися

на територію Сербії, бомбардували Белград. У відповідь

Росія оголосила мобілізацію. 1 серпня 1914 р. Німеччина оголосила війну Росії. З серпня 1914 р. Німеччина оголосила війну Франції.


4 серпня 1914 р. У відповідь Велика Британія оголосила вій­ну Німеччині.

Так почалася Перша світова війна, в яку було втягнуто 38 країн світу з населенням понад 1млрд чол., що стано­вило 87% населення планети. У збройні сили цих країн було мобілізовано понад 70 млн чол. Війна стала світовою.

Іспанія, Швейцарія, Нідерланди і скандинавські країни (Швеція, Норвегія, Фінляндія) зберегли нейтралітет до кінця війни.

Серпень 1914 р. Японія оголосила війну Німеччині.

29 жовтня 1914 р. Османська імперія виступила проти Росії
та інших країн Антанти. ________________________

СТРАТЕГІЧНІ ПЛАНИ ВОЮЮЧИХ ДЕРЖАВ

Date: 2015-09-19; view: 372; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.005 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию