СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ

Для утвердження своєї незалежності Сполученим Штатам була потрібна нова Конституція (тобто основний закон держави, який визначає підвалини її політичної, економічної і правової системи). Перша Конституція, прийнята в 1777 р., вже не відповідала тодіш-нім потребам громадян США. Проект нового документа розробив адвокат Олександер Гамільтон, який під час Війни за незалежність був ад’ютантом головнокомандувача північноамериканської армії. Незабаром цей проект знайшов багатьох прихильників в усіх шта-тах.

У 1787 р. конституційні збори представників усіх штатів у Філа-дельфії прийняли Конституцію США. Вона зафіксувала основні принципи демократичної держави — принцип народоправства і принцип поділу влади.

У країні зберігалася республіка, а її державна влада поділялася на три гілки: законодавчу, виконавчу і судову.

Законодавчу владу мав Конгрес, що складався з двох палат — верхньої (сенату) і нижньої (палати представників). До сенату кож-ний штат надсилав двох представників, яких обирали на відповід-ному законодавчому зібранні. Членів палати представників обирали всі громадяни держави загальним голосуванням. Їх кількість від штатів відповідала чисельності населення. Головним повноважен-ням Конгресу було прийняття законів.

Виконавчу владу очолив Президент, якого обирали всі грома-дяни строком на чотири роки. Саме він формував уряд, командував армією і флотом, вів переговори тощо. Першим президентом США був Джордж Вашінгтон (1789—1797 рр.), а після нього країною керували президенти Джон Адамс (1797—1801 рр.), Томас Джеф-ферсон (1801—1809 рр.), Джеймс Медісон (1809—1817 рр.) та ін.

Судову владу очолював Верховний суд, що складався з членів, яких довічно призначав Президент. Цей орган міг відмінити будь-який закон, котрий суперечив Конституції.

Через деякий час після прийняття Конституцію затвердили всі штати. Проте невдовзі розпочався рух за внесення до неї демокра-тичних поправок. У 1791 р. її таки доповнили «Біллем про права», що містив 10 поправок і визнавав за громадянами різні свободи: совісті, друку, союзів, зборів, недоторканності приватного житла тощо.