Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






ПРОМИСЛОВА РЕВОЛЮЦІЯ В АНГЛІЇ





Протягом XVIII ст. значно зростав вплив англійського парла-менту, який фактично керував країною. Королі були символічними правителями Англії. Після Вільгельма III (1689— 1702 рр.) правила королева Анна (1702—1714 рр.) — остання представниця династії Стюартів. Вона добилася того, що в 1708 р. Англія і Шотландія остаточно об’єдналися в королівство Великої Британії. Анна не залишила наступника, і парламент прийняв рішення передати анг-лійський престол Ганноверській династії. Королі Георг I (1714—1727 рр.), Георг II (1727—1760 рр.) і Георг III (1760—1820 рр.) належали саме до неї.

Існування в Англії парламентської монархії прискорило впевне-ну ходу країни по шляху до промислової революції. Її передумовами насамперед були:

закінчення аграрного перевороту;

нагромадження капіталів (великих грошей);

активний розвиток наукових знань.

І в XVIII ст. парламент не змінив своєї політики щодо селянства. Дозволяючи масові огороджування, він санкціонував розорення по-над 1,5 млн. селян. Зубожілі люди були змушені ставати сільськогос-подарськими робітниками у великих орендарів-капіталістів або шу-кати інше застосування своїм робочим рукам. Кінець кінцем англій-ське селянство як клас суспільства в основному зникло, а капіталіс-тичні відносини на селі остаточно перемогли.

Завершення аграрного перевороту сприяло швидкому розвитку промисловості і торгівлі. У зв’язку з обезземеленням селян з’явилася найвигідніша для промисловців дешева робоча сила. Її експлуатація забезпечувала подальше нагромадження капіталів у руках багатіїв. Гроші були потрібні не тільки для виплати заробітної плати найма-ним робітникам, а й для розширення виробництва, закупівлі сирови-ни, устаткування тощо. Великі прибутки давали колонії, а також розширення зовнішньої торгівлі.

Промисловій революції сприяли наукові відкриття і технічні ви-находи. Вагомий внесок у розвиток англійської науки зробив Ісаак Ньютон (1643—1727 рр.). Відкриті і сформульовані ним закони ме-ханіки й оптики були основою для розв’язання багатьох завдань науки і техніки. Найбільшим його досягненням є відкриття закону всесвітнього тяжіння.

Значних зрушень було досягнуто в бавовняній промисловості. Використавши створену Джеймсом Харгрівсом у 1765 р. прядильну машину «Дженні», Річард Аркрайт у 1771 р. заснував першу в історії фабрику (тобто промислове підприємство, де основні операції виконували машини). У 1784 р. Едмунд Картрайт винайшов механіч-ний ткацький верстат, що в 40 разів перевищував продуктивність праці ткача.

Остаточний перехід від мануфактури до фабрики відбувся після того, як Джеймс Уатт у 1784 р. створив парову машину. Саме завдя-ки їй через деякий час були можливі подальші винаходи: у 1807 р. американець Роберт Фултон збудував і випробував перший пароп-лав з гребними колесами, а в 1814 р. Джордж Стеффенсон створив перший паровоз.

З 70-х рр. XVIII ст. Англія почала перетворюватися із сільсько-господарської країни в промислову, а пізніше стала своєрідною майстернею світу. Роботу людських рук тепер було перекладено на машини, що значно підвищило продуктивність праці (тобто ефек-тивність затрат праці, яка виявляється у величині затрат робочо-го часу на виготовлення одиниці продукції). Внаслідок цього англій-ські фабрично-заводські вироби були дешевшими і доступнішими.

Промислова революція мала не тільки технічні, а й соціальні наслідки. Дрібні підприємства не могли скласти конкуренції вели-ким фабрикам і тому занепадали. Ремісники змушені були найма-тися до фабрикантів і працювати в дуже тяжких умовах. У тодішній Англії не було законів, які б захищали працю робітника. Не було визначеного часу роботи: люди працювали стільки годин, скільки їм наказували, в поганих гігієнічних умовах, що часто призводило до хвороб, а інколи й до каліцтва. Заробітну плату визначав господар, робітники не мали змоги добитися її збільшення. Панувала жорстока система експлуатації жінок і дітей, які за однакову з чоловіками ро-боту одержували значно меншу заробітну плату. Саме в таких склад-них умовах створювався новий робітничий клас — пролетаріат.

Промислова революція в Англії спричинила появу класичної по-літичної економії (тобто науки про розвиток суспільно-виробничих відносин). Одним із її засновників був Адам Сміт (1723—1790 рр.), який з’ясував джерела суспільного багатства і довів, що багатство будь-якої нації створюється саме в галузі матеріального виробни-цтва.

Date: 2015-09-19; view: 485; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию