Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Головне поняття





ІНТЕРВЕНЦІЯ — збройне вторгнення іноземних загарбників, насильницьке втручання для встановлення свого панування.

Дати

1607—1608 рр.— похід Лжедимитрія II на Москву.

1609 р.— початок відкритої інтервенції поляків у Московію.

24 червня 1610 р.— поразка царських військ біля Клушина.

1610 р.— «семибоярщина»; початок відкритої шведської інтер-венції.

1611 р.— перше народне (рязанське) ополчення та його поразка.

1611—1612 рр.— друге (нижньоновгородське) ополчення та його перемога.

1612 р.— визволення Москви від польських інтервентів.

Запитання

1. Хто такий Лжедимитрій II? Чим закінчився його похід на Москву?

2. Що спричинило відкриту польську інтервенцію?

3. Що таке «семибоярщина»? Чому, на вашу думку, вона стала на шлях зради власного народу?

4. Що ви знаєте про народні ополчення? Розкажіть про визволення Москви від поляків.

ФОРМУВАННЯ СТАНОВОГО СУСПІЛЬСТВА

І САМОДЕРЖАВСТВА РОМАНОВИХ

У 1613 р. в Москві зібрався Земський собор, проголосивши но-вим царем шістнадцятирічного Михайла Романова (1613—1645 рр.). Саме він поклав початок новій царській династії, яка правитиме понад 300 років.

Молодий цар відразу уклав мирні договори із Швецією (у Стол-бові; 1617 р.) і Річчю Посполитою (в Деуліно; 1618 р.). Московія погодилася на деякі територіальні втрати для того, щоб у країні за-панував спокій. Польсько-шведська інтервенція закінчилася.

До середини XVII ст. вдалося подолати господарську розруху ча-сів неспокою. Відновилося землеробство, розвивалися різні промис-ли і ремесла, зростали міста — центри промислово-торгівельного життя країни. У 30-х рр. XVII ст. виникли перші мануфактури в чор-ній металургії (на Уралі та поблизу Тули). Зростали обсяги зовніш-ньої торгівлі, головними пунктами якої були Архангельськ (із Захід-ною Європою) та Астрахань (з країнами Сходу).

У державі поступово склалося станове суспільство. Боярська ду-ма була найвищим дорадчим органом при царі. Продовжували скли-кати Земський собор, в якому засідали виборні представники різних станів.

Курс на посилення самодержавства проводив наступний цар Олексій Михайлович (1645—1676 рр.). На початку його правління по всій країні прокотилася хвиля повстань: у 1648 р. в Москві, Козлові, Воронежі, Курську та в інших містах, а в 1650 р. у Нов-городі і Пскові. Це значно прискорило проведення в Московії деяких реформ.

У 1649 р. Земський собор ухвалив новий звід законів — так зване «Соборне уложення», що складалося з 25 розділів і містило близько тисячі статей. Зокрема, у перших трьох розділах описано злочини проти церкви і царської влади. Навіть за незначну критику Бога і церкви спалювали на вогнищі. Осіб, звинувачених у зраді або образі честі государя, бояр чи воєвод, страчували. Юридично закріп-лювалося й кріпосне право. «Соборне уложення» регламентувало різні аспекти життя країни.

Над усіма державними справами наглядав приказ Таємних справ, діяльністю якого керував особисто цар. Державу було поділе-но на 250 повітів на чолі з воєводами. Реформи зачіпали й військо: було створено нові полки на західноєвропейський лад за допомогою чужеземних старшин.

Сталися зміни і в церковному житті Московської держави. Пат-ріарх Нікон зайнявся упорядкуванням церковних приписів і нама-гався піднести освіту духовенства. Тепер треба було хреститися трьома пальцями, а не двома; було замінено окремі ікони, виправ-лено тексти богослужебних книг. Але реформи Нікона спричинили невдоволення в низах, що звикли до давніх обрядів.

Для розв’язання церковного конфлікту цар Олексій Михайлович у 1666 р. скликав собор. На ньому дуже вороже поставилися до Нікона і скинули його з патріархату. Втім більшість раніше започат-кованих змін було затверджено. Це зумовило подальший церковний розкол.

Соборним постановам спротивилися старообрядці — прихиль-ники старовини, які створили свою секту. Їх ще називали розкольни-ками. Незважаючи на переслідування з боку церковної і світської влади, вони продовжували засновувати розкольницькі общини — скити.

Date: 2015-09-19; view: 392; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.005 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию