Головне поняття. ВІЙНА — це озброєна боротьба між державами чи суспільними класами за здійснення їх економічних і політичних завдань

ВІЙНА — це озброєна боротьба між державами чи суспільними класами за здійснення їх економічних і політичних завдань.

Назва

РІЧ ПОСПОЛИТА — державне об’єднання Литви і Польщі.

Дати

1552 р.— завоювання військами Івана IV Казанського ханства.

1556 р.— завоювання Астраханського ханства.

1558—1583 рр.— Лівонська війна.

1581 р.— початок приєднання Західного Сибіру до Московії.

Запитання

1. Що таке доктрина «третього Риму»?

2. Які території були приєднані до Московії за часів Івана ІV?

3. Що таке війна? Поміркуйте, чи є вона засобом здійснення експансії?

4. Назвіть причини Лівонської війни. Порівняйте її наслідки для Мос-ковії після першого і другого етапів.

5. Назвіть позитивні і негативні надбання зовнішньої політики Мос-ковської держави під час царювання Івана IV.

ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ

1. Використовуючи підказки, вкажіть основні реформи, що були про-ведені у Московії в середині XVI ст., та визначте їх наслідки:

Ці реформи мали такі наслідки:

2. Визначте зовнішньополітичні завдання Московії в XVI ст.:

3. Розмістіть історичні події в хронологічній послідовності:

похід Єрмака;

початок опричнини;

прийняття нового Судебника;

взяття військами Івана IV Казані;

розгром Новгорода;

кінець правління Івана IV Грозного;

«Стоглавий» собор;

завоювання Астраханського ханства;

«вінчання на царство» Івана IV;

перший Земський собор.

ТЕМА 7

ТРИДЦЯТИЛІТНЯ ВІЙНА

Тридцятилітня війна була першим загальноєвропейським конфліктом з участю більшості держав тодішньої Європи.

Найголовнішими причинами цього конфлікту були:

внутрішні суперечності в німецькому світі;

суперництво європейських держав, зокрема Франції з австрійсь-кими та іспанськими Габсбургами.

Аугсбурзький релігійний мир 1555 р. створив достатні умови для спокійного життя, але тільки на півстоліття. Суперництво в німець-кому світі загострилося за часів цісаря Рудольфа II (1576—1612 рр.). У 1609 р. протестантські князі для захисту своїх прав об’єдналися в союз, який називали Унією. Незабаром католики відповіли утворен-ням свого об’єднання — Ліги. Обидві сторони готувалися до зброй-ної боротьби.

Франція усілякими засобами намагалася не допустити посилення впливу Габсбургів у німецькому світі і підтримувала князів-протес-тантів. Крім того вона сподівалася приєднати Ельзас і Лотарінгію. З Іспанією сперечалася щодо Південних Нідерландів і Північної Італії.

Воєнні дії почалися під час правління цісаря Матіса (1612— 1619 рр.), який намагався примирити німецькі Унію і Лігу. Проте він займав античеську позицію і одного разу на скаргу чеських про-тестантів відповів відмовою покарати католиків. Це дуже роздра-тувало протестантів Чехії. 23 травня 1618 р. відбулася так звана денестрація, коли з вікон празького замку чехи викинули трьох уря-довців, які управляли країною від імені цісаря. А згодом чехи повс-тали проти Габсбургів, що, власне, й було початком Тридцятиліт-ньої війни.

Історики поділяють Тридцятилітню війну на кілька періодів.

Чеський період (1618—1620 рр.)

Після подій 23 травня 1618 р. чехи-дворяни створили тимчасо-вий уряд на чолі з графом Турном. Незабаром почали організовува-ти чеську армію. Із Чехії вигнали усіх єзуїтів і вищих осіб католиць-кої церкви.

Тим часом помер Матіас, а його наступником став Фердінанд II (1619—1637 рр.). Чехи проголосили про свій вихід з-під влади Габс-бургів і створили самостійну державу. Своїм королем вони обрали Фрідріха (1619—1620 рр.), курфюрста Пфальського, керівника німе-цької Унії.

Спочатку чехи розвивали свій успіх. За допомогою пфальських військ вони перейшли на територію Австрії, а 6 червня 1618 р. були у передмісті Відня. Це стурбувало увесь католицький світ. Ферді-нанду II допоміг не тільки папа. Його підтримали Іспанія, Річ Пос-полита, німецька Ліга під проводом баварського князя Максимі-ліана. До того ж у таборі повстанців не було одностайності.

Військо цісаря на чолі з полководцем Тіллі швидко перейшло у наступ і згодом вступило на територію Чехії. 8 листопада 1620 р. сталася вирішальна битва під Білою Горою, в якій чеське і пфаль-ське війська зазнали поразки. Пізніше Фрідріх втік із Чехії, де поча-лися жорстокі розправи над протестантами.

21 червня 1621 р. у Празі було прилюдно страчено 27 керівників чеського повстання. Багато повстанців ув’язнено, решта змушено було емігрувати з країни. У Чехії відновили католицьку церкву. Пов-сюду знищували гуситську й протестантську літературу. Із самос-тійної держави Чехія на довгий час перетворилася на німецьку про-вінцію.

Після перемоги над чехами Фердінанд II продовжував боротьбу із Фрідріхом, позбавивши його князівства. Протестантські князі, налякані рішучостю цісаря, спочатку розгубилися, але потім повс-тали проти нього. Їх підтримували Англія і Голландія, а з часом і Франція. Кардинал Рішельє намовив проти Габсбургів також датсь-кого короля Крістіана IV (1588— 1648 рр.).

Датський період (1625—1629 рр.)

У грудні 1625 р. з ініціативи Рішельє між Англією, Голландією і Данією був укладений Троїстий союз проти австрійських та іспансь-ких Габсбургів. Того ж року Данія вступила у війну. Військо Кріс-тіана IV перейшло німецький кордон і з’єдналося з військами про-тестантських князів. Велику грошову допомогу надали Англія і Гол-ландія.

Цісар Фердінанд II не мав змоги особисто протидіяти супро-тивникам і звернувся до багатого дворянина Альбрехта Валлен-штейна з пропозицією організувати військо. Той за короткий час зібрав 30-тисячну армію найманих солдатів і незабаром почав завда-вати датчанам поразки за поразкою. Врешті-решт Крістіан IV запро-сив миру, який було укладено в Любеку у травні 1629 р.

Шведський період (1630—1635 рр.)

Ще одного союзника у боротьбі з Габсбургами Рішельє знайшов в особі шведського короля Густава Адольфа (1611—1632 рр.). Вліт-ку 1630 р. його військо переправилося в Померанію. Цього разу ні-мецькі протестантські князі проголосили нейтральність, що не вхо-дило в плани шведів. Але прихильність німців Густав Адольф здо-був після трагедії Магдебурга, яке згоріло внаслідок нападу військ Ліги на чолі з Тіллі. Тоді союз із Швецією уклали Бранденбург і Саксонія — наймогутніші північнонімецькі князівства.

17 вересня 1631 р. поблизу Лейпціга шведи завдали нищівної поразки військам Ліги, а пізніше побували на Верхньому Дунаї і Рейні. Зиму 1631—1632 рр. Густав Адольф провів у Майнці. Його вже почали вважати й імовірним кандидатом на цісарську корону.

Весною 1632 р. шведські війська зайняли Нюрнберг, а незабаром розбили цісарські війська на річці Лех. Полководець католицької Ліги Тіллі був смертельно поранений. Згодом шведи оволоділи Аугс-бургом і баварською столицею Мюнхеном, а їхні союзники — сак-сонці зайняли Чехію.

Фердінанд II опинився в дуже скрутному становищі і вирішив знову звернутися до Валленштейна. Той зібрав нове військо і виру-шив у похід, захоплюючи територію за територією. 16 листопада 1632 р. біля міста Лютцен шведи перемогли Валленштейна, але втратили свого улюбленого короля. Загибель Густава Адольфа була для них великим ударом.

На початку 1634 р. Валленштейна звинуватили у державній зраді і вбили. Військо очолив цісарський син Фердінанд III. 6 вересня 1634 р. під Нордлінгеном шведи зазнали поразки і згодом відсту-пили з Південної Німеччини.

Навесні 1635 р. Габсбургам вдалося укласти мир із саксонським курфюрстом. Здавалося, що справи знов складалися для них сприят-ливо. Саме тоді кардинал Рішельє вирішив відкрито вступити у війну.

Франко-шведський період (1635—1648 рр.)

Франції допомогали насамперед Швеція і Голландія. Проте спочатку союзники не мали успіху. Тільки після смерті Рішельє ситуація змінилася на краще. Війська Габсбургів зазнавали поразки за поразкою. У 1642 р. шведи здобули перемогу під Лейпцігом, а в 1643 р. французи розбили іспанців під Рокруа.

У 1645 р. поблизу міста Янковіце в Чехії шведи знову перемогли цісарське військо, а в 1646 р. разом із французами увійшли в Баварію. Незабаром союзники створили безпосередню загрозу Від-ню і цісар Фердінанд III (1637—1657 рр.) змушений був розпочати мирні переговори.

Восени 1648 р. укладено Вестфальський мир. Його наслідками були:

значні територіальні приєднання до держав-переможців (Фран-ція одержала Ельзас і Лотарінгію, а також Мец, Тулон і Верден; Швеція здобула Померанію);

закріплення політичної роздробленості Німеччини (католицькі, лютеранські і кальвіністські князі дістали однакові права);

визнання повної незалежності Голландії і Швейцарії.

Дати

1618—1648 рр.— Тридцятилітня війна.

23 травня 1618 р.— так звана денестрація у Празі, початок чеського повстання — початок Тридцятилітньої війни.

Періоди Тридцятилітньої війни:

1618—1620 рр.— чеський;

1625—1629 рр.— датський;

1630—1635 рр.— шведський;

1635—1648 рр.— франко-шведський.

1648 р.— Вестфальський мир.

Запитання

1. Назвіть головні причини Тридцятилітньої війни.

2. Які суперечності існували в німецькому світі?

3. Які завдання в майбутній війні з Габсбургами ставила Франція?

4. Назвіть держави, що брали участь у Тридцятилітній війні.

5. Коли і як почалася ця війна?

6. Як розвивалося чеське повстання? Хто допомогав Фердінанду II придушувати його? Чому 8 листопада 1620 р. став могилою чеської самостійності?

7. Як розвивалися події до 1625 р.?

8. Хто вступив у війну в 1625 р.? Вкажіть наслідки цього кроку.

9. Хто такий Альбрехт Валленштейн? Визначте його внесок у загальну перемогу цісарських сил.

10. Хто вступив у війну в 1630 р.? Вкажіть наслідки цього кроку.

11. Які країни воювали проти Габсбургів у завершальному періоді Трид-цятилітньої війни? Розкажіть про їх успіхи.

12. Коли було укладено Вестфальський мир? Які наслідки він мав для Європи?