Два основних завдання вимірювання зв’язків

1. Визначити на основі великої кількос ті даних, як змінювалась би функціяпри зміні одного із своїх параметрів, якщо б інші її аргументи не змінювались. Причому завдання повинно вирішуватись на матеріалі, коли інші аргументи в дійсності змінюються і своєю змінністю викривляють залежність, що нас цікавить.

2. Визначити ступінь викривляючого впливу інших факторів на залежність, що нас цікавить. Іншими словами, необхідно виявити ступінь, за яким дана залежність проявляється серед різноманіття порушуючих їх впливів.

Завдання статис тичного вимірювання зв’язку завжди вирішувались при заданому числі враховуваних ознак.

Нехай світлотехнічна апаратура після зборки і наладки на підприємстві проходить стадію випробувальної роботи або тренінгу. У процесі тренінгу усуваються різні ефекти. В якості показника надійнос ті можна скористатися часом безвідмовної роботи приладу, причому гарантійний час приймемо за 100% надійності. Нас цікавить залежніс ть надійнос ті (в % до гарантійного терміну) від тренованості апаратури (в % до номінального терміну, встановленого ТЗ).

Надійніс ть Y, аргумент – тренованість Х.

Для дослідження цієї залежності скористуємося даними про партію із 200 приладів. Матеріал можна представити графічно, як показано на рис 3.1.

Результати кожного спостереження відмічаються точкою в системі координат.

Рис 3.1 - Поле кореляції

Зважаючи на представлений матеріал можна зразу ж сказати, що між

Y і Х існує залежність. Але це не функціональна залежність.

Вважається, що Y кореляційно залежить від Х, якщо

1) кожному значенню аргументу Х відповідає ряд розподілу функції Y;

2) із змінною Х ці ряди закономірно змінюють своє положення.

Рис 3.1 дає нам поле кореляції. Якщо із зміною Х ряди не змінюють свого положення або змінюють його випадково, Y кореляційно не залежить від Х.