Масові рухи за громадянські права

у 40-60-ті роки в сша розгорнулася активна боротьба за громадянські права різних верств населення, зокрема американських негрів проти расової дискримінації. це було пов’язано із зміною становища негритянського населення. у роки другої світової війни зріс попит на робочу силу в промислових містах півночі сша, і багато негрів залишило південь країни, де вони піддавались жорстокій дискримінації і фактично були позбавлені права голосу. на півночі, де не було традицій расової сегрегації, негри активно включились в політичну боротьбу. їхні голоси стали серйозною підтримкою для демократичної партії і вона не могла ігнорувати їхні вимоги. у 1948 р. було заборонено дискримінацію негрів при наймі на державну службу, почалась підготовка до ліквідації дискримінації в армії. у 50-ті роки боротьба вступила в новий етап. визнаним лідером негритянського населення став мартін лютер кінг, баптистський пастор. він запропонував використати в боротьбі тактику ненасильницьких дій махатми ганді. така тактика сприяла втягуванню в боротьбу значної кількості населення. у 1955 р. кінг організував бойкот автобусної компанії в алабамі, яка проводила сегрегацію пасажирів. у 1956 р. верховний суд визнав таку сегрегацію антиконституційною. ще раніше верховний суд визнав незаконною сегрегацію в школі. такі рішення суду наштовхувались на значний опір білих на півдні сша. у 1957 р. для виконання рішень суду в місті літтл-рок (штат арканзас) було використано війська. 60-ті роки рух за громадянські права збігся з початком масового руху соціального протесту. тоді школу закінчило чисельне покоління американців, яке народилося після війни. це було перше покоління, яке виросло в державі процвітання. воно не бачило масового безробіття і злиднів, вважало соціальну захищеність і матеріальний достаток нормою життя. їх цінності суттєво відрізнялись від цінностей їхніх батьків. молодь була схильна заперечувати цінності суспільства споживання, вона виступала за більшу простоту життя, вільного від умовностей і лицемірства. символом цієї контркультури стали джинси і рок-н-ролл. боротьба за реформу університетської освіти швидко переросла в рух проти в’єтнамської війни: “із-за чого повинні помирати солдати у в`єтнамі і гинути в`єтнамські діти? чому посилюється тиск на університети з боку воєнних відомств і урядових чиновників?” та ін. в’єтнамська війна була першою, показаною по телебаченню. кожен день американці бачили сцени насильства і кров. молодь з її загостреним почуттям справедливості, молодь, яка повинна була стати гарматним м’ясом на цій війні, стала найбільшим противником цієї війни. молоде покоління. що розчарувалося у старих ідеалах, стало шукати собі нових. їх вчителями стали мао цзедун, герберт маркузе, че гавара. не можна сказати, що погляди молоді мали чітке формулювання. скоріше це була гримуча суміш з ідей комунізму, анархізму, екзистенціалізму тощо. молодь не дуже переймалася теоретичними роздумами, вона взяла на озброєння гасло мао “бунт – справа вірна!”. початок молодіжних виступів припав на 1964 р. це було т. н. академічний рух. події спалахнули в університеті берклі у каліфорнії. для придушення виступу студентів довелось застосовувати війська. але на цьому виступи молоді не припинилися. новим каталізатором стала війна у в`єтнамі. збирались багатотисячні демонстрації. молодь в знак протесту спалювала прапор сша, ухилялась від призову на воєнну службу, вимагали звільнити університети від опіки військових тощо. поряд з молодіжним рухом активізувалися всілякі ультраправі, ультраліві екстремістські організації, організована злочинність. у 60-ті роки сталися трагічні події, які набули небаченого суспільно-політичного резонансу. у 1968 р. було вбито брата д.кеннеді – роберта, який висунув свою кандидатуру на посаду президента. у тому ж році було застрелено мартіна лютера кінга, який 1964 р. одержав нобелівську премію миру. його смерть викликала масові расові хвилювання (“чорні бунти” 1964- 1969 рр.) для придушення яких використовувалась армія. у 70-ті роки масові рухи припинились. причиною цього була не політика республіканців. що перемоги на виборах 1968 р., а економічна криза 70-х років, яка змінила пріоритетність проблем, які стояли перед населенням. крім того, більша частина вимог масових рухів була задоволена: американські війська були виведені з в’єтнаму, ліквідовано загальну військову повинність, расизм поставлено поза законом, а в 1972 р. набрала чинності 26 поправка до конституції сша, яка дала право голосу молоді з 18 років.