Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Відкриття другого фронту в Європі в ході другої світової війни





Висадка союзних військ на Європейський континент почалася а запізненням, але була ретельно підготовлена. Союзники створили Верховний штаб об'єднаних експедиційних сил, який очолив американський генерал Д. Ейзенхауер. Були розроблені операції "Оверлорд" і "Енвіл", що передбачали висадку військ на півночі й півдні Франції. Для бойових дій у Нормандії було зосереджено 36 дивізій в Англії, а для наступу на узбережжі Середземного моря — 10 дивізій в Італії. Ще 40 дивізій знаходилися в повній бойовій готовності у США. До початку операції союзники мали понад 10 тис. літаків, у тому числі 5 тис. винищувачів і 3 тис. бомбардувальників. Німецьке командування на початку червня 1944 р. тримало у Франції і Нідерландах 59 дивізій. На аеродромах було всього 500 німецьких літаків, з яких лише 70 винищувачів і 90 бомбардувальників знаходилися в повній бойовій готовності. Висадка союзних військ у Нормандії почалася на світанку 6 червня 1944 р. їм вдалося захопити й утримати плацдарм. Але знадобилося ще сім тижнів, щоб зламати опір противника і почати загальний наступ у Північній Франції. 25 липня американські війська прорвали оборону біля Сен-Ло і 1 серпня захопили Авранш.

Продовжуючи наступ під командуванням енергійного генерала Дж. Паттона, американці зайняли Ле-Ман (9 серпня) і повернули на Алансон, намагаючись оточити німецькі війська з півдня, їм назустріч (на Фалез) просувалися канадські війська, і 19 серпня кільце замкнулося. Хоча більшості німецьких солдатів і офіцерів вдалося вирватися, 45 тне. із них залишилися в оточенні. Поразка німців у Нормандії дала можливість союзникам 25 серпня звільнити від окупантів Париж. Тим часом була підготовлена висадка на узбережжя Південної Франції. Вона почалася 15 серпня в долині річки Рони. На початку операції було задіяно 6 американських і 4 французькі дивізії. Внаслідок успішних дій союзників 28 серпня капітулювали німецькі гарнізони Тулона і Марселя. Не зустрівши сильного опору, американо-французькі війська продовжували просування вглиб континенту. З вересня вони ДОСЯГАЙ Ліона, 8-го — Безансона, а 11-го поблизу міста Діжон з'єдналися з військами північного угруповання. Німецькі війська у Південно-Західній Франції були відрізані й почали здаватися в полон. Наступ військ союзників продовжувався також у Північній і Центральній Франції. Британські війська З вересня вступили в Брюссель, 4-го — в Антверпен, а 6-го — у Льєж. Американські війська 11 вересня вийшли до кордону Німеччини, а 15-го захопили Нансі. Хоча німецькі війська зазнали значних втрат і суттєво поступалися союзникам за кількістю й озброєнням, у другій половині вересня вони зупинили наступ противника, створили міцну оборону і продовжували війну до травня 1945 р.

№29 Кримська (Ялтинська) та Берлінська (Потсдамська) конференції.

4-11 лютого 1945 р. «велика трійка» зібралась в Ялті у тому ж складі, що й у Тегерані. Ця зустріч стала кульмінаційною в розвитку відносин між Сталіним, Рузвельтом і Черчіллем. Атмосфера майбутньої перемоги немовби відсувала на другий план розбіжності і прагнення кожної із сторін зміцнити своє становище у післявоєнному світі.Конференція передбачала вироблення плану остаточного розгрому фашистської Німеччини і визначення основ післявоєнного влаштування світу. Союзники домовилися розділити Німеччину на окупаційні зони, в яких верховну владу будуть здійснювати відповідно СРСР, США та Англія. Для розв'язання загально-німецьких питань було створено Верховний контрольний орган, пізніше перейменований на Контрольну раду.

З багатьох питань вдалося досягнути реальних домовленостей. Серед них— погодження принципів беззастережної капітуляції гітлерівської Німеччини: ліквідація таких її інститутів, як нацистська партія, репресивний апарат гітлерівського режиму, розпуск збройних сил, встановлення контролю над німецькою військовою промисловістю, покарання воєнних злочинців.

Делегація СРСР заявила про потребу й необхідність відшкодування збитків, завданих Німеччиною. Загальна сума репарацій становила 20 млрд доларів. На конференції було досягнуто домовленості про створення у Москві міжсоюзної Комісії з питань репарацій.

Конференція прийняла Декларацію про звільнення Європи, за якою СРСР, США та Англія зобов'язувалися проводити узгоджену політику щодо розв'язання політичних і економічних проблем держав, які будуть звільнені від фашизму, відповідно до принципів демократії.Важливим досягненням Ялтинської конференції стало рішення заснувати Організацію Об'єднаних Націй. Для прийняття статуту ООН сторони погодилися скликати конференцію в Сан-Франциско.

Було розв'язано і питання про участь Радянського Союзу в війні з Японією. Рузвельт вважав, що це необхідно для якнайшвидшого закінчення війни на Далекому Сході. Саме тому він не заперечував проти пропозиції Сталіна зафіксувати у спеціальному документі повернення СРСР після перемоги над Японією Південного Сахаліну, Курильських островів, відновлення права на Порт-Артур як військово-морської бази СРСР, забезпечення інтересів Радянського Союзу в порту Дайрен на території Китаю. Було погоджено й інші далекосхідні проблеми.Відбувалися і гострі дискусії. Не було до кінця погоджено питання про післявоєнні зони окупації Німеччини, про репарації на користь переможців. Радянська сторона запропонувала стягувати репарації не грошима, а натурою — одночасним вилученням устаткування підприємств, суден, рухомого складу залізниць, товарними поставками протягом десяти років. У цьому питанні Сталіна підтримав Рузвельт, який підкреслював необхідність задовольнити вимоги СРСР.Черчілль, говорячи про складності компенсації Радянському Союзові його величезних втрат, фактично гальмував розв'язання цієї проблеми. Та все ж вдалося домовитись про створення репараційної комісії.

Найбільш складними були дискусії з польських проблем. Якщо питання про кордони Польщі з СРСР було в принципі розв'язане — кордон повинен проходити по «лінії Керзона» з деякими відхиленнями на користь Польщі, щодо західного кордону було сказано лише в загальній формі: «Польща повинна дістати істотне прирощення на півночі і на заході». Питання з польським урядом остаточно вирішити не вдалось. Зрештою його було відкладено, а в декларації «Про Польщу» говорилось, що «діючий нині в Польщі Тимчасовий уряд повинен бути реорганізований на більш широкій демократичній основі з включенням демократичних діячів із самої Польщі і поляків з-за кордону».

25 квітня на Ельбі відбулася зустріч військ союзників, після чого розпочався штурм Берліна. Уніч з 8 на 9 травня представники німецького командування підписали акт про беззастережну капітуляцію фашистської Німеччини. Верховна влада на німецькій території перейшла до уряду союзних держав.Після завершення війни у Європі 17 липня - 2 серпня 1945 р. відбулася Потсдамська конференція «великої трійки». Делегацію СРСР очолював Й. Сталін, США представляв президент Г. Трумен, а Велику Британію — прем'єр-міністр К. Еттлі. Черчілль був відкликаний у зв'язку з поразкою консерваторів на виборах. На конференції було розв'язано питання про майбутнє Німеччини, де мали бути проведені денацифікація, демілітаризація, декартелізація та демократизація. Для суду над головними воєнними злочинцями створювався Міжнародний військовий трибунал.

Була прийнята система чотиристоронньої окупації Німеччини: СРСР, США, Великою Британією та Францією; визначено нові польські кордони на заході та сході; розв'язані питання про передачу СРСР Кенігсбергу й області; про поділ флоту Німеччини союзниками; про передачу військових злочинців Міжнародному військовому трибуналові; про заснування Ради міністрів закордонних справ, яка мала підготувати проекти мирних угод з Німеччиною та її союзниками.Щодо майбутнього Німеччини, то конференція вирішила залишити її як єдину державу. Малося на увазі в майбутньому провести в країні загальні вибори і підписати з Німеччиною мирний договір. До цього часу владні функції мала здійснювати окупаційна адміністрація. Відповідно на чотири сектори було поділено Берлін.На конференції розглядалися також проблеми репарацій. Із загальної суми в 20 млрд доларів 50% повинен був отримати Радянський Союз. Вирішено було компенсувати її за рахунок промислового устаткування, що вивозилося із Німеччини до СРСР. Домовилися і про взаємну репатріацію військовополонених, які опинилися в різних зонах.Таким чином, на конференції були закладені основи для післявоєнного розвитку не тільки країн Європи, а й усього світу.

Date: 2015-09-19; view: 591; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.008 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию