Тоталітаризм, ознаки тоталітарних режимів

Одним із основних напрямів розвитку світової історії у XX ст. була бо­ротьба між тоталітаризмом і демократією.

Тоталітаризм (від лат. totaliter — всеохоплюючий) є феноменом, особ­ливістю XX ст. Найтиповішими його втіленнями були фашистська Італія, гітлерівська Німеччина і Радянський Союз протягом майже всього часу його існування. Основними видами тоталітаризму були фашизм (нацизм) і сталін­ський соціалізм.

Тоталітаризм як суспільне явище включає в себе такі основні ознаки:

У галузі ідеології і внутрішньої політики:

- спосіб втілення у життя утопічної ідеї (незалежно від того, які вихідні принципи в неї були закладені, наприклад, загальної рів­ності й добробуту і т. п.);

- абсолютний, всезагальний, нічим не обмежений контроль за жит­тям суспільства і кожної людини зокрема;

- панування єдиної ідеології, єдиної правлячої партії, яка володіє монопольним правом політичної діяльності; заборона політичної та ідейної опозиції і свободо-мислення;

- нічим не обмежене насильство, диктатура і терор для досягнення мети (сила — головний аргумент, а мета виправдує засоби).

У галузі економіки:

-перетворення всієї власності у державну, чи власність слухняних державі підприємців;

-неможливі або вкрай утруднені прояви особистої ініціативи, під­
приємництва у господарській діяльності;

-мілітаризація і централізація економіки, бюрократизація влади й
управління у цілому.

У галузі культури, освіти й виховання, прав людини:

-всезагальний (тотальний) контроль над духовним життям і твор­чістю;

-політичне стеження, нехтування прав і свобод людини й грома­дянина
-створення системи всебічного впливу на особистість через сім'ю,школу, засоби масової інформації, державні і громадські організації, діяльність яких повністю контролюється партійнодержавним апаратом;

-формування культу особи вождя: намагання перетворити народ у натовп, слухняний його волі.

У галузі зовнішньої політики:

Ø домінуюче намагання поширити на інші народи і на весь світ свої ідеали і порядки.

Тоталітаризм був і залишається ворогом демократії і гуманізму, грома­дянського суспільства і правової держави.В усіх державах, де панував тоталітарний режим, він залишив після себе страшну спадщину. Особливо гіркими були його плоди у країнах, які входили до складу тоталітарних держав на правах «молодшого бра­та», як, скажімо, Україна в СРСР.У кінці 20-х рр. закінчується формування тоталітарної держави в СРСР. Влада зосереджена в руках однієї людини. Для зміцнення режиму абсолютної влади створено централізований партійно-бюрократичний апарат і всевладні каральні органи ДПУ і НКВС. На цей час було встановлено політичну дикта­туру комуністичної партії. Усі опозиційні партії і рухи були ліквідовані. Ради і громадські організації перетворились у придаток до владних структур.

У результаті масових репресій, голодомору Україна втратила мільйони людей. Було винищено майже весь цвіт національної інтелігенції, досвідче­них фахівців, хазяйновитих, роботящих селян. Величезної шкоди було завдано розвитку національної культури, мис­тецтва, національної освіти. Були ліквідовані політичні партії, у тому числі й українські комуністич­ні партії, що виникли в 1918-1920 рр. (УКП, боротьбисти та ін.).Природні ресурси України значною мірою були вичерпані або виснаже­ні. Непоправної шкоди завдано довкіллю, ще протягом десятиріч нагадува­тиме про себе Чорнобильська катастрофа.