Визначення резервів зменшення собівартості продукції

Основними резервами зменшення собівартості продукції є:

— збільшення обсягів виробництва;

— скорочення витрат на виробництво за рахунок підвищен­ня рівня продуктивності праці, ощадливого використання си­ровини, матеріалів, палива, електроенергії, скорочення непро­дуктивних витрат і виробництва браку (рис. 7.5).

Величина резервів визначається:

де См, Сф — максимально можливий і фактичний рівень собівартості виробу;

Дв - додаткові витрати, необхідні для освоєння резервів збільшення випуску продукції.

VВП - обсяг випуску продукції;

Р VВП — резерви зростання обсягів випуску продукції.

Резерви збільшення випуску продукції виявляються в процесі аналізу виробничої програми. При збільшенні об­сягів виробництва продукції зростають тільки змінні витра­ти (пряма заробітна плата основних робітників, відрядників, прямі матеріальні витрати й ін.). Сума ж постійних витрат не змінюється, і в результаті знижується собівартість ви­робів.

Резерви зниження витрат, виявлених за кожною статтею витрат за рахунок конкретних організаційно-технічних заходів (упровадження нової більш прогресивної техніки і технології, поліпшення організації праці) будуть сприяти економії зароб­ітної плати, сировини, матеріалів, енергії тощо.

Економію витрат із оплати праці в результаті впровад­ження організаційно—технічних заходів можна розрахувати шляхом множення різниці між трудомісткістю виробів до впровадження і після впровадження відповідних заходів на планований рівень середньогодинної оплати праці і на кількість планованих до випуску виробів:

Сума економії збільшиться на % відрахувань від фонду оплати праці, що включаються в собівартість продукції (відра­хування на обов'язкове державне пенсійне страхування, стра­хування на випадок безробіття, відрахування на інші со­ціальні заходи).

Резерв зменшення матеріальних витрат на виробництво зап­ланованого випуску продукції за рахунок упровадження нових технологій та інших організаційно-технічних заходів можна визначити за формулою:

де МВ₀ МВ , — витрата матеріальних ресурсів на одиницю продукції, відповідно до і після впровадження організацій­но-технічних заходів;

Цпл - планові ціни на матеріали.

Резерв скорочення витрат на утримання основних фондів за рахунок реалізації, консервації, передачі в довгострокову оренду і списання непотрібних, зайвих (будинків, машин і обладнання), які не використовуються, визначається мно­женням первісної їхньої вартості на норму амортизації:

Резерви економії накладних витрат виявляються на основі їхнього факторного аналізу по кожній статті витрат за рахунок розумного скорочення апарату управління цехами, дільниця­ми, ощадливої витрати коштів на відрядження, скорочення втрат від псування матеріалів і готової продукції та ін.

Додаткові витрати на освоєння резервів, збільшення ви­робництва продукції визначаються по кожному її виду. Це, в основному, заробітна плата за додатковий випуск про­дукції, витрата сировини, матеріалів, енергії й інших пере­мінних витрат, що змінюються прямопропорційно зміні обсягу виробництва продукції. Для визначення їхньої вели­чини необхідно резерв збільшення випуску продукції і-го виду помножити на фактичний рівень питомих перемінних витрат

Запитання для самоконтролю

1. Що є об'єктом аналізу собівартості продукції?

2. Особливості аналізу собівартості продукції за економічними елементами.

3. Аналіз собівартості за статтями калькуляції.

4. Як виконати аналіз витрат на 1 грн. товарної продукції?

5. Аналіз собівартості порівняльної продукції.

6. Вивчення причин зміни собівартості продукції.

7. Які фактори впливають на собівартість одиниці продукції?

8. Як виконати аналіз прямих матеріальних витрат?

9. Як виконати факторний аналіз прямої заробітної плати?

10. Під впливом яких факторів змінюються загальновиробничі витрати?

11. Основні резерви зменшення собівартості продукції.

12. Резерви зменшення матеріальних витрат та витрат на утримання