Підготовка вихідних даних для стрільби

127. Підготовка вихідних даних для стрільби з гранатомета включає вибір виду траєкторії; визначення установок прицілу та кутоміра; вибір точки прицілювання (наведення), способу та темпу стрільби, виду вогню та визначення витрати боєприпасів, а при стрільбі з закритої вогневої позиції – віяла.

128. Вид траєкторії вибирається в залежності від місця розташування цілі. Якщо ціль розташована відкрито і видна в приціл навіднику, стрільба ведеться прямою наводкою настильною траєкторією. При цьому вогнева задача виконується швидше, надійніше, з меншою витратою боєприпасів і часу. Настильна траєкторія застосовується на усіх відстанях стрільби з гранатомета.

Якщо ціль розташована у відкритих окопах, траншеях і за укриттями (у лощинах, ярах і на зворотних схилах висот), стрільба на дальності від 1000 до 1700 м ведеться навісною траєкторією.

129. Для визначення установок прицілу, кутоміра і положення точки прицілювання необхідно визначити відстань до цілі та врахувати зовнішні умови, що можуть вплинути на дальність і напрямок польоту гранати. При стрільбі по рухомих цілях, крім того, враховуються напрямок і швидкість руху цілі.

У напружені моменти бою виправлення на зовнішні умови стрільби не Враховуються чи враховуються приблизно.

Приціл, кутомір та точка прицілювання вибираються з таким розрахунком, щоб при стрільбі середня траєкторія проходила якнайближче до середини цілі.

130. Точне визначення відстаней до цілей є найважливішою умовою успішної ураження цілі. Знання відстаней до місцевих предметів (орієнтирів) полегшує визначення відстаней до цілей. Тому, якщо дозволяє обстановка, відстань до орієнтирів і місцевих предметів варто визначити стрільбою (пристрілюванням) чи іншим способом.

Головним способом визначення відстаней до цілей у бою служить окомір. Крім того, відстань може бути визначена за формулою «тисячної» і проміром місцевості кроками.

Визначення відстаней робиться: окоміром по відрізках місцевості, що добре запам’яталися в зоровій пам’яті (наприклад, відрізок у 100, 200, 400 м), що думкою відкладаються від себе до цілі (предмета); по ступеню видимості й удаваній величині цілей (предметів) у порівнянні з їхніми величинами, що запам’яталися в пам’яті; шляхом сполучення обох способів.

Для визначення відстаней за формулою «тисячної» необхідно знати розміри цілей (місцевих предметів) і виміряти їх кутову величину у тисячних. Вимір кутової величини цілей (місцевих предметів) робиться сіткою бінокля, барабанчиком чи сіткою прицілу. При цьому необхідно враховувати, що висота верхнього (великого) кутнику сітка прицілу дорівнює 0-05; висота великого штриха шкали бічних поправок 0-03, а малого – 0-02.

Приклад. Визначити відстань до наступаючої піхоти противника (висота ціпі 1,5 м), якщо кутова величина цілі, обмірювана сіткою прицілу, дорівнює 0-02 (2 тисячним).

Рішення:

Д м,

де Д – відстань до цілі;

В – висота (ширина) цілі;

Y – кутова величина цілі в тисячних.

Для виміру відстаней проміром місцевості кроками гранатометникам потрібно знати середню величину однієї пари своїх кроків; рахунок пари кроків вести під праву чи ліву ногу.

Уночі відстань до освітлених цілей визначається так само, як і вдень.

131. Значні відхилення зовнішніх вимог стрільби від табличних (нормальних) змінюють дальність польоту гранати та відхиляють її в сторону від площини стрільби. За табличні вимоги стрільби приймаються: температура повітря та заряду +15°С; відсутність вітру; перевищення місцевості над рівнем моря не більше 110 м; атмосферний тиск 750 мм рт.ст.; відсутність бокового відхилення гранатомета; ціль знаходиться на горизонті зброї.

132. Установка прицілу визначається по таблиці (Додаток 2.) на основі виміряної відстані до цілі та поправок дальності на відхилення вимог стрільби (температури повітря та заряду, поздовжнього вітру, перевищення місцевості над рівнем моря та кута місця цілі) від нормальних з урахуванням вибраного виду траєкторії. При стрільбі на дальності до 700 м (з гранатометів ранніх випусків – 550 м) звичайно встановлюється приціл 0-00 і на сітці прицілу вибирається кутник чи штрих, відповідній відстані до цілі.

Приклад. Визначити установку прицілу для стрільби по безвідкатній гарматі противника прямою наводкою, якщо відстань до цілі 1200 м.

Рішення: По таблиці (додаток 2) в графі «Дальність стрільби» знаходимо цифру 1200 і праворуч в графі відповідну їй установку прицілу, що дорівнює 2-54.

133. Вплив температури повітря при стрільбі на дальностях до 700 м не враховується, тому що її вплив незначний. При стрільбі на дальностях понад 700 м потрібно враховувати вплив температури повітря на політ гранати, збільшуючи установку прицілу в холодну погоду і зменшуючи її в жарку погоду, керуючись таблицею (Додаток 3.). Приблизно виправлення дальності на зміну температури повітря та заряду на кожні 100 м на дальностях від 700 до 1200 м можна прийняти рівним 15 м, від 1200 до 1700 м – 25 м.

Приклад. Визначити установку прицілу для стрільби по піхоті в окопі навісною траєкторією, якщо вогнева позиція і ціль розташовані на висоті 1200 м над рівнем моря і відстань до цілі 1500 м

Рішення:

1. По головній таблиці (Додаток 3.) знаходимо поправку дальності на зміну температури повітря та заряду на 10°С; на 1200 м вона дорівнюс22 м (13+9).

2. Визначаємо величину відхилення температури повітря від нормальної; вона дорівнює 40°С (15+25).

3. Визначаємо величину поправки дальності на відхилення температури повітря і заряду від нормальної; вона дорівнює 88 м ().

4. Визначаємо дальність стрільби; вона дорівнює 1288 м (1200+88) чи приблизно 1300 м.

5. По таблиці (Додаток 2.) знаходимо установку прицілу, відповідну дальності стрільби 1300 м; вона дорівнює 2-92

134. Зустрічний вітер зменшує, а попутний збільшує дальність польоту гранати, особливо при стрільбі навісною траєкторією.

Поздовжній вітер при стрільбі на дальностях до 700 м суттєвого впливу на політ гранати не дає і поправки на такий вітер не вводяться. При стрільбі на більші дальності необхідно враховувати поправку дальності на повздовжній сильний вітер, керуючись таблицею (Додаток 3.). Приблизно поправку на сильний (10 м/с) поздовжній вітер можна прийняти: при стрільбі прямою наводкою на дальності від 700 до 1200 м – 25 м, а на більші дальності – 50 м; при стрільбі навісною траєкторією – 100 м. На помірний вітер (4 – 6 м/с) поправку зменшують в 2 рази.

135. Поправки дальності на перевищення місцевості над рівнем моря і на кут місця цілі враховуються при стрільбі у горах.

При підвищенні місцевості над рівнем моря на кожні 100 м атмосферний тиск знижується на 9 мм.

Зміна атмосферного тиску при стрільбі на дальностях до 700 м впливає незначною мірою на дальність польоту гранати і тому не враховується. При стрільбі на більші дальності та перевищенні місцевості над рівнем моря більш 1000 м необхідно враховувати поправку на атмосферний тиск, керуючись таблицею (Додаток 3.) і віднімаючи її від визначеної відстані до цілі. Приблизно поправку дальності на атмосферний тиск при стрільбі прямою наводкою можна прийняти рівною, якщо місцевість перевищує над рівнем моря 1000 м – 50 м; 2000 м – 100 м; при стрільбі навісною траєкторією відповідно 100 та 200 м.

Приклад. Визначити установку прицілу для стрільби по піхоті в окопі навісною траєкторією, якщо вогнева позиція і ціль розташовані на висоті 1200 м над рівнем моря і відстань до цілі 1500 м.

Рішення:

1. По головній таблиці (додаток 3) знаходимо поправку на зміну тиску повітря на 10 мм; вона дорівнює на 1500 м 10 м.

2 Визначаємо величину зміни атмосферного тиску у зв’язку з підвищенням місцевості; вона дорівнює 98,1 мм рт.ст. () чи приблизно 100 мм рт. ст.

3. Визначаємо величину поправки дальності на перевищення місцевості над рівнем моря; вона дорівнює 100 м ().

4. Визначаємо дальність стрільби; вона дорівнює 1400 м (1500-100).

5. По таблиці (додаток 2) знаходимо установку прицілу, відповідну дальності стрільби 1400 м навісною траєкторією; вона дорівнює 10-05.

При стрільбі з гранатомета прямою наводкою по цілях, розташованих вище (нижче) вогневої позиції під невеликими кутами місця цілі (до ±15), поправки на кут місця цілі не враховуються. При стрільбі з закритих вогневих позицій необхідно вводити виправлення на кут місця цілі, при цьому, якщо ціль вище вогневої позиції, установку прицілу збільшувати при кутах прицілювання, менших
6-67, і зменшувати при великих кутах прицілювання; якщо ціль нижче вогневої позиції, установку прицілу збільшувати при кутах прицілювання більше 6-67 і зменшувати при менших кутах прицілювання.

136. Установка кутоміра визначається в залежності від виду наводки (пряма, непряма) та з урахуванням поправок направлення на деривацію та боковий вітер.

Поправки на деривацію і боковий вітер можуть вводитися в установку кутоміра чи враховуватися шкалою бокових поправок сітки прицілу.

У нормальних умовах під час стрільби прямою наводкою (коли ціль видно в приціл) і під час стрільби непрямою наводкою (коли ціль не видно в приціл), коли гранатомет наводиться по осі, яка виставлена в створі з ціллю, кутомір встановлюється на 30-00.

Для визначення кутоміра під час стрільби непрямою наводкою, коли ціль видима командиру, який знаходиться поблизу вогневої позиції, необхідно виміряти кут між ціллю та орієнтиром (місцевим предметом), видимим у приціл, і додати цей кут до 30-00, якщо ціль знаходиться правіше орієнтира, чи відняти його від 30-00, якщо вона ліворуч від орієнтира.

Приклад. Визначити установку кутоміра до головного гранатомета з закритої вогневої позиції по реактивній протитанковій гвинтівці, якщо кут між ціллю та окремим деревом, яке видиме в приціл і яке знаходиться ліворуч від неї, дорівнює 2-80 (мал. 47).

Рішення.

Установка кутоміра дорівнює 32-80 (30-00 + 2-80).

137. Внаслідок деривації граната відхиляється праворуч від площини стрільби. Під час стрільби настильною траєкторією на відстані до 1000 м величина цього відхилення незначна і її можна не враховувати. Під час стрільби на великі відстані, особливо навісною траєкторією, необхідно враховувати поправки на деривацію, зменшуючи установку кутоміра, керуючись основною таблицею (Додаток 3.). Приблизно поправку на деривацію можна прийняти під час стрільби настильною траєкторією на відстані більше 1000 м 10 тисячних (0-10); при стрільбі навісною траєкторією – 50 тисячних (0- 50).

Приклад. Визначити установку кутоміра під час стрільби прямою наводкою навісною траєкторією по спостережливому пункту супротивника, якщо відстань до цілі 1200 м.