Ведення стрільби

102. Стрільба з гранатомета, як правило, ведеться прямим наведенням. По цілях на відстанях до 700 м (із гранатометів ранніх випусків – до 550 м) стрільба як правило ведеться з використанням поділок сітки прицілу, при цьому приціл повинен бути обов’язково встановлений на 0-00. а кутомір – на 30-00 (якщо не вводиться бічне виправлення). Окремі вогневі задачі можуть виконуватися непрямим наведенням із закритих вогневих позицій.

103. Ведення стрільби з гранатомета включає установку прицілу та кутоміра чи вибір поділок сітки прицілу при стрільбі на дальність до 700 м (із гранатометів ранніх випусків до 550 м), установку регулятора темпу стрільби, наведення гранатомета, спуск ударника з бойового зводу та утримання гранатомету під час стрільби.

104. Вогонь з гранатомета ведеться по командах командира відділення або навідником самостійно в залежності від поставленої задачі та обстановки.

Команди для ведення вогню подаються чітко і з такою розмірною голосністю, щоб вони були досить чутні навідникам гранатометів. Кожну чергову команду командир відділення подає після того, як попередня буде прийнята навідниками гранатометів. У командах на відкриття вогню вказується: кому стріляти, ціль, приціл, кутомір (якщо установка кутоміра відрізняється від 30-00), точка прицілювання (наведення), спосіб стрільби, темп стрільби (якщо стрільбу необхідно вести з установкою регулятора на максимальний темп), кількість пострілів і довжина черги. Наприклад «Відділенню, по безвідкатній гарматі, приціл 2-10, кутомір 29-80, наводити в ціль, першому, однією короткою чергою – вогонь!». «Першому, по піхоті в чагарнику, приціл 1-40, у правий кут, з розсіюванням на ширину чагарнику, темп максимальний, стрічкою, безупинний – вогонь!». «По кулемету, п’ять на сітці – вогонь!». Команда «Вогонь!» подається після доповіді навідників «Готовий». Установки прицілу та кутоміру командувати завжди двома числами: першим – установки по шкалі великих розподілів, другим – установки по шкалі їх барабанчиків.

Для ведення методичного вогню подається команда «Відділенню (такому-то гранатомету), стільки-то пострілів (коротких черг), стільки-то секунд (хвилин) постріл (черга) - вогонь».

Кожна команда зберігає свою силу доти, поки не буде подані команда, що змінює її. Для зміни: установки прицілу – командувати нову установку прицілу, наприклад: «Приціл 1-52»; установки кутоміра командувати, наприклад: «Лівіше (правіше) 0-20»; точки прицілювання, способу та темпу стрільби, витрати боєприпасів і довжини черги – подавати відповідними їм новими командами. Для скасування неправильно поданої команди скомандувати, наприклад: «Стій, приціл (кутомір і т.д.) відставити», після чого подавати необхідну команду.

Для запису установок по закінченні стрільби по цілі командувати «Стій, записати ціль таку-то». По цій команді навідники доповідають, командиру відділення установки прицілу, кутоміра і положення точки прицілювання, що командир відділення записує в бланк запису стрільби.

У разі потреби перевірки правильності установок прицілу, кутоміра наведення гранатомета командир відділення командує, наприклад: «Стій обслуга – за гранатомет!». По цій команді обслуга шикується в одну шеренг на відстані 3 м позаду гранатомета. По закінченні перевірки подається команда: «Обслуга – до гранатомету!».

105. Навідник гранатомета, приймаючи команди, якщо бачить ціль доповідає: «Бачу» встановлює прицільні пристрої на поділки, які вказані у команді, вимовляючи вголос остаточні установки прицілу та кутоміра; наводить гранатомет у ціль і доповідає: «Готовий».

Якщо навідник помилився в установці прицілу чи кутоміра, у виборі кутнику (штриха) сітки прицілу і знайшов свою помилку після проведення черги, він повинен негайно доповісти про це командиру відділення.

Встановлення прицілу проводиться обертанням барабанчика до сполучення з покажчиками вказаних великих і малих поділок прицілу. При збільшенні установки прицілу барабанчик обертати вліво, а при його зменшенні – вправо.

Для установки кутоміра необхідно натиснути на відводку й обертанням головки прицілу установити вказаний великий розподіл на кутомірному кільці проти покажчика, а потім обертанням барабанчика – малі розподіли кутоміра. По команді «Правіше» барабанчик кутоміра обертати на себе (установка кутоміра збільшується), а по команді «Лівіше» – від себе (установка кутоміра зменшується).

Для установлення регулятора на мінімальний темп стрільби прапорець ручки регулятора темпу стрільби повертати вниз, а на максимальний темп стрільби – уверх.

106. Для наведення гранатомета у ціль з використанням поділок сітки прицілу необхідно відкріпити затискачі горизонтального та вертикального наведення після чого сполучити з ціллю кутник (штрих) сітки прицілу, що відповідає установці прицілу (дальності стрільби), та винести його на величину бічного виправлення, якщо воно враховується (Мал. 49, а).

а	б

Мал. 49. Наведення гранатомета в ціль
(відстань до кулемета 500 м, бічне виправлення відсутнє):

а – при використанні поділок сітки прицілу; б – при встановлені прицілу 0-76 на шкалі та барабанчику прицілу

107. Для наведення гранатомета у ціль при стрільбі прямою наводкою необхідно установити приціл, що відповідає дальності стрільби, та кутомір з урахуванням бічного виправлення, після чого за допомогою механізмів наведення навести верхній кутник сітки прицілу (мал. 49, б) у ціль або взяти рівну мушку та підвести її до зазначеної точки прицілювання при цьому стежити, щоб пухирець поперечного рівня був посередині.

108. Для наведення гранатомета при стрільбі непрямим наведенням необхідно:

- установити вказані приціл і кутомір;

- відкріпити затискач горизонтального наведення та, переміщаючи тіло гранатомета за рукоятки, сполучити кутник чи штрих на вертикальній лінії сітки прицілу з зазначеною точкою наведення, при цьому стежити, щоб пухирець поперечного рівня був посередині;

- відкріпити затискач вертикального наведення, обертанням маховичка вивести пухирець подовжнього рівня на середину.

109. У залежності від способу стрільби повинні бути закріплені:

- для ведення вогню в точку – затискачі горизонтального та вертикального наведення;

- для ведення вогню з розсіюванням по фронту – затискачі вертикального наведення;

- для ведення вогню з розсіюванням у глибину – затискачі горизонтального наведення.

У напружені моменти бою та при одночасному розсіюванні по фронту й у глибину стрільба ведеться з відкріпленими механізмами наведення.

110. Для спуску ударника з бойового зводу необхідно зняти гранатомет із запобіжника (якщо він був поставлений на запобіжник), натиснути на спусковий важіль та при веденні вогню утримувати гранатомет за рукоятки. Після кожної черги швидко відновлювати наведення і, якщо вогонь ведеться навідником самостійно, при необхідності змінювати установки прицілу чи кутоміру та точку наведення. Довжина черги регулюється навідником на слух.

111. При веденні вогню в точку навідник, навівши гранатомет у ціль, закріплює механізми горизонтального та вертикального наведення після чого відкриває вогонь; під час стрільби, утримуючи гранатомет за рукоятки, стежить за положенням лінії прицілювання. Після проведення черги відпустити спусковий важіль, уточнити наведення, якщо воно збилося, та знову натиснути на спусковий важіль.

112. При веденні вогню з розсіюванням по фронту навідник встановлює обмежники розсіювання, наводячи гранатомет у фланги цілі; переводить прапорець регулятора на максимальний темп стрільби; наводить гранатомет у лівий чи правий край цілі, закріплює затискач вертикального наведення, відкриває вогонь і плавно, без ривків, веде гранатомет вправо чи вліво в зазначених межах розсіювання, стежачи за лінією прицілювання.

Нормальна швидкість кутового переміщення ствола гранатомета повинна бути такою, щоб на кожні 15 м фронту цілі приходилося не менш однієї гранати.

113. При веденні вогню з розсіюванням у глибину навідник по закінченні наведення гранатомета закріплює механізм горизонтального наведення, береться за маховичок механізму вертикального наведення та відкриває вогонь, після першого пострілу плавно та рівномірно обертає маховичок у потрібний бік в зазначених межах розсіювання; для збільшення дальності стрільби маховичок обертати вправо, для її зменшення – вліво.

114. При веденні вогню з одночасним розсіюванням по фронту й у глибині навідник діє так само, як і при веденні вогню з розсіюванням по фронту, а помічник навідника береться за маховичок знизу та робить розсіювання в глибину, як зазначено в ст. 113.