Робота частин і механізмів пострілу до гранатомета

33. До пострілу висаджувач ВМГ-М знаходиться у вихідному положенні: капсуль-детонатор у заслінці зміщений відносно жала, заслінка утримується від переміщення у бойове положення штифтом запобіжно-відцентрового механізму.

34. Під час пострілу від удару бойка затвора по капсулю-запальнику порохового заряду вибухає капсульний склад і запалюється пороховий заряд. Гази, що утворилися при згорянні порохового заряду, викидають гранату з каналу ствола.

При пострілі капсуль-запальник висаджувача ВМГ-М (мл. 34) під дією сили інерції, долаючи опір пружини, наколюється на жало. Промінь вогню від капсуля-запальника через пази у втулці запалює запалювальний склад, який запалює пороховий склад сповільнювача механізму самоліквідації та пороховий склад механізму дальнього взведення.

Під час польоту штифт запобіжно-відцентрового механізму під дією відцентрової сили стискає пружину та виходить із зачеплення з заслінкою. Після вигоряння порохового складу механізму дальнього взведення стопор під дією пружини опускається та звільняє заслінку з капсулем-детонатором, заслінка під дією пружини переміщається в бойове положення. Пружинне кільце ударного механізму під дією сили інерції опускаються вниз. Під дією пружини жала ударного механізму кришка піднімається нагору.

При зустрічі з перешкодою:

а) при реакційній дії кришка, просуваючи вниз, передає вплив перешкоди жалу через ковпачки та пластини. Жало, переборюючи опір пружини, наколює високочутливий капсуль-детонатор, який викликає підрив капсуля-детонатора;

б) при інерційній дії вкладиш просувається нагору і передає зусилля жалу через пластини. Жало наколює високочутливий капсуль-детонатор, який, як і в попередньому випадку, викликає підрив капсуля-детонатора.

в) у випадку відмови висаджувача при зустрічі з перешкодою вигорає пороховий склад сповільнювача від якого запалюється капсуль-детонатор механізму самоліквідації, що викликає послідовний підрив капсулів-детонаторів.

35. Гранатомет при правильному догляді та поводженні з ним є міною та безвідмовною зброєю. Однак у результаті необережного поводження з гранатометом, забруднення та зносу частин, а також при несправності пострілів можуть виникати затримки під час стрільби.

Для попередження затримок при стрільбі необхідно:

- постійно зберігати гранатомет у повній справності;

- суворо дотримуватись правил зберігання, огляду, розбирання, збирання, чищення та підготовки гранатомета до стрільби;

- оберігати частини та механізми гранатомета від забруднення та ударів;

- під час перерв у стрільбі періодично оглядати гранатомет, видаляти бруд і загусле мастило, змащувати частини, що труться, рушничним мастилом;

- не допускати перегріву ствола, охолоджуючи його при напруженій стрільбі по можливості через кожні 80 – 90 пострілів.

У формулярі необхідно вести облік кількості пострілів, зроблених із гранатомета, записувати усі випадки затримок при стрільбі, поломок і заміни частин і механізмів.

36. У випадку виникнення затримки під час стрільби варто спробувати усунути її перезарядженням гранатомета, для чого швидко відвести затвор за рукоятку перезарядження крайнє заднє положення, відпустити його та продовжувати стрільбу. Якщо перезарядженням затримка не усунулася чи після усунення знову повторюється, необхідно розрядити гранатомет, з’ясувати причину затримки й усунути затримку, як зазначено нижче, при цьому не застосовувати надмірних зусиль, що можуть призвести до поломки частин і механізмів гранатомету.