Методика навчання розв’язування простих задач на додавання та віднімання

Одним із завдань вивчення математики в початкових класах є формування в учнів уміння розв'язувати прості задачі. Задачу, для розв'язування якої треба виконати одну арифметичну дію, називають простою. Такі задачі учні розв'язують протягом чотирьох років навчання.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОСТИХ ЗАДАЧ:

I група. Задачі на застосування конкретного змісту арифметичних дій: (Задачі на знаходження суми, різниці, добутку і частки) /5 задач/

II група. Задачі на знаходження невідомого компонента арифметичних дій /8 задач/.

ІП група. Задачі, пов'язані з поняттям різницевого чи кратного відношення двох чисел. (Це задачі на збільшення чи зменшення числа на кілька одиниць чи кілька разів (пряма і непряма форма), на різницеве чи кратне порівняння двох чисел) /12 задач/

До окремих видів належать задачі на ділення з остачею, на знаходження частини числа і числа за його частиною та задачіна час. Щоб розв'язати просту задачу, треба перевести на математичну мову відношення між даними і шуканими величинами, а це учень може зробити, якщо буде розуміти конкретний зміст арифметичних дій, знатиме зв'язки між компонентами і результатами дій.

Тому в методиці роботи над задачами одного виду виділяють три етапи:

1) Підготовчий. Засвоюють зв'язки на основі яких вибирають дії.

2 )Основний. Ознайомлення із розв'язанням задачі даного виду.

3) Формування відповідних вмінь — розв'язувати задачі даного виду.

Зупиняюсь на методиці роботи над задачею I групи: на знаходження суми. Ці задачі вводяться в 1 класі після вивчення нумерації чисел першого десятку та ознайомлення з діями додавання та віднімання. Але цьому передує підготовча робота - розв'язування задач без застосування арифметичних дій, коли відповідь знаходять завдяки перелічування предметів чи їх рисунків. Особливості підготовчого етапу є виконання операцій над множинами, діти добре повинні засвоїти, що операції об'єднання множин пов’язані з дією додавання множин, а операції видалення частини множини з дією віднімання. Наприклад.

Задача. На годівниці спочатку було 3 горобці. Потім прилетіли 2 синиці. Скільки всього птахів стало в годівниці?

Вчитель організовує практичну роботу дітей.

- Знайдемо відповідь за допомогою кружечків.

На годівниці було 3 горобці, покладіть 3 жовтих кружечки.

- Прилетіли 2 синиці. Покладіть в цей рядок 2 зелених кружечки.

- Що означає кожний жовтий колір, кожен зелений?

- Покажіть всіх птахів.

- Полічіть кружечки і скажіть скільки всіх птахів?

Задачі на знаходження суми і остачі - це перші задачі, які розв'язують в І класі. На основному етапі увага вчителя зосереджується на формуванні у дітей умінь визначати що дано і що треба знайти для розв'язання задачі, на усвідомленні ними необхідності у виборі дії, якою розв'язується задача. Учні знайомляться з елементами задачі. Треба щоб діти засвоїли і розуміли терміни, пов’язані із задачею (умова, запитання, розв'язання, відповідь). Доцільно перші задачі складати з дітьми.

Наприклад, - Зараз складемо задачу про яблука.

Тарас, візьми 4 зелених яблука і поклади їх у корзину, Ніна, а ти поклади 1 червоне яблуко.

- Скільки яблук поклав Тарас?

- Скільки яблук поклала Ніна?

- Це нам відомо. Це умова задачі.

- Повторимо умову задачі.

- Що нам невідомо? (заглядає у корзину)

- Скільки всього яблук у корзині?

- Це запитання задачі. Повторимо запитання задачі.

- В кожній задачі є умова і запитання.

- Що треба зробити, щоб знайти скільки всього яблук у корзині?

- До 4 додати 1 - це розв'язання задачі.

- Повтори розв'язання задачі.

- То скільки всього яблук в задачі?

-5 яблук-це відповідь задачі.

- Повтори відповідь задачі: у коробці всього 5 яблук. Вчитель пропонує учням повторити компоненти задачі.

Основна вимога: учні повинні усвідомити, що для розв'язання задачі треба вибирати дію і виконувати її. У роботі над задачею слід дотримуватись послідовності, яка стає зразком для учнів, допомагає виробляти в них уміння загального підходу.

Доцільно працювати за такою схемою:

1. Вивчення умови задачі.

2. Аналіз задачі, вибір дії.

3. Розв'язання задачі, запис розв'язку.

4. Перевірка розв'язку задачі.

- При повторенні умови, вчитель записує на дошці числові дані і позначає шукане знаком запитання.(Скорочений запис задачі) Потім пропонує пояснити, що означає кожне число і поставити запитання до задачі. Учні самостійно думають над ним, яку дію треба виконати, а потім повідомляють її вчителю. Якщо дію визначено, учні записують розв'язання і відповідь у зошит.