Периодизация экономической истории

Раймон Барр выделяет четыре этапа развития экономической науки: 1.Донаучная фаза от возникновения до 1750 года: общество рассматривалось с отдельных его сторон и отсутствовало цельное представление об обществе как живом организме. К данному этапу относятся древние греки, канонисты, У.Петти, П.Буагильбера. Завершается этот этап Ричардом Кантильоном, работы которого стали предпосылкой научного этапа. 2.Рождение экономической науки. (1750-1870гг): общество уже рассматривается как органическая целостность. Первыми экономистами давшие миру экономическую науку были физиократы. Сюда так же можно отнести Адама Смита, Давида Рикардо, К.Маркса Дж.С. Милля, Сэя. 3.Открытие и разработка основополагающих теоретических принципов (1870–1930): происходит разработка наиболее значимых новых методов исследования действительности для более тесной связи ее с практикой. Крупными направлениями этого этапа были: Историческая школа в Германии, австрийская (венская) школа предельной полезности, Лозанская школа и теория всеобщего равновесия, Кембриджская школа с теорией частичного равновесия. 4.Современные исследования. Углубление и развитие политической экономии после 1930 года: тут можно выделить ряд подэтапов: а)Макроэкономический подход. Дж.М.Кейнс. б)Исследование несовершенной конкуренции. Дж. Робинсон и Эдвард Чемберлин. в)Динамика: колебание, рост и равновесие. Шведы: К.Виксель, Г.Мюрдаль. г)Экономический оптимум или, теория благосостояния. д)Конвергенция методов анализа. е)Эконометрика.

3.Сутність первісного нагромадження капіталу як істотної передумови капіталістичної системи господарства.

Розпад з феодалізмом держави був пов'язаний з: розвитком товарного господарства, спеціалізацією ремесла (до мануфактурного), посиленням майнової та соціальної диференціації, формуванням великих капіталів і розвиток розширеного відтворення.

Господарство 16-18ст. – мануфактурне.

Мануфактура – виробництво, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Буває розсіяна (групувалася на сільських промислах і дрібному ремеслі) та централізована (характеризується територіальною єдністю виробництва).

Розвивається сукняне виробництво, металургія, суднобудування, книгодрукарня => торговий капітал підпорядковувався підприємцем і купцем.

С/г: створення буржуазних форм земельної власності, феодальна рента =>капіталістична. Просте товарне виробництво перетворюється на ринкове. Розвивався міжнародний поділ праці. Формувався світовий ринок товарів та грошей.

4.Загальна характеристика економіки Західної Європи в умовах розкладу феодалізму

XVI—XVIII ст. в це період переходу від феодального до індустріального суспільства.

Перехідна епоха полягала у розкладі феодального господарства

Для перехідного періоду характерні значні досягнення в галузі науки і техніки. Посилився між- і внутрішньогалузевий поділ праці.

Істотні зрушення відбулися у текстильній промисловості, зокрема у виробництві сукна.

Поширилися сукновальні водяні млини. З'явилися в'язальні машини.

Технічний прогрес охопив гірниче і металургійне виробництво. Було механізовано процеси дроблення та промивання руди. Розвивалося доменне виробництво для добування заліза.

5. Економічні передумови і наслідки великих географічних відкриттів.

Передумови: 1.Криза Левантійскої торгівлі з др..половини XVст

- Турки після загарбання Констатнтинополя у 1453р. Контролювали Чорне та Середземне море.

- розпад Монгольскої імперії.

- торгові шляхи через Північну Африку були монополією арабів.

2.Золото, як матеріалізація багатства. Відчувалася нестача грошей у товарному обігу. Видобуток коштовних металів бум обмежений.

3.Розвиток абсолютизму => політична передумова для експедицій для колоніальних загарбань. 1497-1498 –Васко да Гама (з Європи до Індії). 1492 – Христофор Колумб (Америка). 1519-1521 – перша навколосвітня експедиція Магеллана.

Значення географічних відкритів: 1. Виникли економічні зв’язки між найвіддаленішими областями, землями. 2.торгові шляхи перемістилися на океани. 3.формування світового ринку. 4.до обігу були залучені нові товари: тютюн, кава, чай, какао. 5.революція цін => прискорився перехід до мануфактурного виробництва. 6.створення колоніальної системи.

6.Економічний розвиток Англії в ХVI – першій половині ХVIІІ ст. Аграрний переворот (огороджування). Мануфактура. Особливості первісного нагромадження капіталу.

У XVI ст. розпочалася колонізація європейцями Північної Америки. В цьому досягла успіху насамперед Англія, яка створила на Атлантичному узбережжі 13 колоній. Перед війною за незалежність в колоніях сформувалося ранньобуржуазне суспільство з пережитками європейського феодалізму і рабства Англії. Це призвело до війни за незалежність, яка закінчилася перемогою.

У сільському господарстві індустріальні відносини розвивалися повільніше, ніж у промисловості. Найрадикальнішим був аграрний переворот у XVI—XVIII ст. в Англії (Великобританії).

Економічному розвитку Англії в 16ст. сприяло те, що після великих географічних відкриттів и переміщення світових торгових шляхів вона стала центром уваги. Головною причиню успіху капіталізму в Англії було те, що процес первісного накопичення капіталу проходив інтенсивніше ніж в інших країнах. Важливу роль в процесі накопичення капіталу в Англії відіграла реформа церкви: землі та власність монастирів була частково продана за низькими цінами. Одним з головних методів накопичення грошових средств була участь Англії в продажі рабів та піратство.

7. Визначення промислового перевороту. Проблематика переворотів. Передумови, хід та наслідки промислового перевороту в Англії.

Промисловий переворот – це довготривалий історико-економічний процес, що характеризується корінними техніко-економічним, соціально-економічними та організаційно-економічними змінами.

Техніко-економічні: перехід від ручного до машинного виробництва, від мануфактури до фабрики.

Соціально-економічні: оформлення капіталістичних виробничих відносин, буржуазія і робітничий клас.

Організаційно-економічні: розвиток практики управління, ієрархічні системи керівництва, початкові етапи планування, поява дисциплінарних кодексів, диференційована система з/п.

+ ріст продуктивності праці, збільшують обсяги та здешевлюють собівартість, поглиблення концентрації та спеціалізації, більш раціональне розміщення підприємств.

- витіснення людини машиною, виключення жіночої та дитячої праці, падіння реальної з/п, звужує творчий ріст, приводить до безробіття, гибель для природи, «парниковий ефект».

Промисловий переворот в Англії: фабрика перемогла над мануфактурою, створені нові класи: промислова буржуазія та промисловий пролетаріат, ріст питомої ваги міського населення, замість купця – підприємець, здешевлення робочої сили, зниження реальної з/п, виникнення масового безробіття.

Англія – «фабрика світу» (бововняна) + продукція металургії, парові двигуни, індустріалізація транспорту (судно будівництво, залізнична мережа).

С/г: лендлорди + фермери, 1815 р – «Хлібні закони». До 19ст – промисловий протекціонізм. Середина 19ст – Лондон світовий кредитний центр. Англійський банк – «банк банків».

8. Соціально-економічні наслідки промислового перевороту в Англії.

Першою країною промислового перевороту була Англія. фабрика перемогла над мануфактурою, створені нові класи: промислова буржуазія та промисловий пролетаріат, ріст питомої ваги міського населення, замість купця – підприємець, здешевлення робочої сили, зниження реальної з/п, виникнення масового безробіття.

Англія – «фабрика світу» (бововняна) + продукція металургії, парові двигуни, індустріалізація транспорту (судно будівництво, залізнична мережа).

С/г: лендлорди + фермери, 1815 р – «Хлібні закони». До 19ст – промисловий протекціонізм. Середина 19ст – Лондон світовий кредитний центр. Англійський банк – «банк банків».

9.Особливості формування і розвитку капіталізму у Франції (середина ХУІІІ ст. –1870 р.).

На початку ХVІІІ ст. Франція була однією із значних держав Західної Європи. Це була аграрна країна.

Феодальні порядки перешкоджали розвитку капіталістичного фермерства, купівлі та продажу землі.

Французька буржуазія у другій половині ХVІІІ ст. все більше перетворювалася на панівний клас

14 червня 1789 р. почалася Велика Французька буржуазна революція.

Позитивна сторона Великої Французької революції ХVІІІ ст. це те, що вона повністю покінчила із феодалізмом у селі, створила сприятливі умови для розвитку капіталізму в сільському господарстві. 3 червня 1793р видано декрет, за яким землі дворян-емігрантів були поділені на дрібні ділянки й продані селянам у кредит на 10 років. Були ліквідовані всі феодальні права, повинності та побори => у Франції створилося вільне селянське землеволодіння.

10. Розвиток промисловості та сільського господарства Франції (1794 – 1870 рр.). (Промисловий переворот Франції)

Франція - аграрна країна. – основою феодальних повинностей був грошовий оброк і натуральний оброк, на користь держави – «двадцятину», на користь церкви «десятину». – У промисловості переважали дрібні централізовані мануфактури. 14 червня 1789р. почалася Велика Французька революція. 1793 – Конвенція =>вільне селянське землеволодіння. – Перша половина 19ст. – парцелювання (інтенсивне роздроблення селянських земельних ділянок). – Зросла маса зубожених селян =>вони перетворилися на майнових робітників.

Суспільно-політичний устрій Франції не сприяв розвитку виробничих сил, оскільки головну роль відігравали не промисловці, а банкіри. Франція постійно брала участь у затяжних війнах. Важкі наслідки для промисловості мала континентальна блокада Англії Наполеоном І. Негативну роль відіграла слабкість французької інженерної думки. Розвивалася машинобудування, текстильна, металургійна, бавовняна та шовкова промисловість.

11. Економічний розвиток Німеччині з кінця ХVІІІ ст. до 1870 р.

До 19 ст. в Німеччині була економічна та політична відсталість. Тут довше ніж у інших країнах Західної Європи збереглося панування феодальних відносин, феодальна політична роздробленість => була відсутня єдина держава. Промисловий розвиток відбувалося уповільненими темпами порівняно з Англією, Францією. Суконна промисловість зовсім впала. Нюрнберг втратив колишнє значення великого центру збройної промисловості. Разом з тим у деяких частинах Німеччини можна відзначити і ознаки промислового прогресу. В прирейнській Німеччині суконна і металургійна промисловість дещо пожвавилася до початку XVIII ст., хоча розвиток цих галузей гальмувався сильною конкуренцією Англії та Франції. Капіталістичні форми промисловості поширюються з кінця XVII ст., крім прирейнських областей, також в Бранденбурзі та Саксонії. У вовняній промисловості Берліна, у шовковій промисловості Крефельда виникають навіть великі централізовані мануфактури з кількістю робітників від 2 до 4 тис.; але лише до кінця XVIII ст. кількість підприємств цього типу, переважно в текстильному виробництві, зросла настільки, щоб визначати загальний характер промисловості. У більшості ж районів Німеччини пануючою формою промисловості протягом всього цього сторіччя залишалося цехове ремесло.

12. Особливості промислового перевороту в Німеччині

- Економічна та політична відсталість. – розмежованість, податки 1818

– Митний союз. – Німеччина залишалася с/г країною, а в промисловості переважали дрібні галузі. Промисловий переворот розгорнувся по справжньому у 50-ті роки й особливо у 60-70ті рр. 19ст. – Швидко йшов процес концентрації промисловості. – воєнно-промислова база. – друга половина 19ст. – швидко розвивався капіталістичний кредит, було створено мережу комерційних банків. – лише велике землеволодіння (процес обезземелення селян). – селянство: безземельні та заможні.

13. Розвиток сільського господарства в Німеччині (кінець ХVІІІ ст.–1870 р.р.). «Прусський» шлях розвитку капіталізму.

До середини XIX ст. Сільське господарство було головною галуззю економіки. В останній третині XVIII ст. прискорився процес обезземелення селян. Ліквідацію кріпосного права тут на відміну від Франції здійснено поступово "зверху", тобто шляхом урядових реформ. Едиктом 9 жовтня 1807 р. проголошено знищення особистого закріпачення, скасовувалась особиста залежність селян від поміщиків.

Указ від 14 вересня 1811 р. про регулювання земельно-тяглових відносин селян і поміщиків, призупинення орендного землекористування і закріплення права власності на землю за селянами, ліквідацію панщини й оброчних платежів. Сільське господарство Німеччини у XIX ст. розвивалося досить швидко. Відбулось значне поліпшення агрокультури. За збором картоплі й цукрових буряків Німеччина у другій половині XIX ст. зайняла перше місце у світі. Зміцнення кормової бази сприяло розвитку скотарства. Дуже швидко Німеччина стала світовим постачальником мінеральних добрив.

14. Економічний розвиток США до громадянської війни (70 рр. ХVІІІ ст. – 1870 рр.).

До початку 70-х років США оволоділи великою територією, витиснувши корінних мешканців - індійців. Крім того, у 1867 р. було взято в оренду, а фактично за безцінь викуплено у Росії Аляску з її запасами нафти, золота, вугілля. Колоніями стали Куба, Пуерто-Ріко, Філіппіни та ще ряд островів у Тихому океані. Економічному зростанню Сполучених Штатів сприяли як зовнішні, так і внутрішні фактори: високі митні тарифи на ввіз готових виробів і повна свобода для ввозу іноземних капіталів, що йшли у промисловість, сільське господарство, торгівлю, банківську справу. Дешевизна землі і практична відсутність ренти обумовили високу конкурентноздатність експортованих зі США в Європу пшениці, м'яса та птиці. До США приїхало багато працьовитих і енергійних людей - хліборобів, робітників, бізнесменів, інженерів і вчених. Усі вони своєю працею та інтелектом сприяли розвитку промисловості, транспорту, сільського господарства. За всіма показниками економіки США вийшли на перше місце у світі. Уолл-Стріт з її банками перетворилася на символ могутності банківського капіталу Америки. Нью-Йоркська фондова і Чиказька товарна біржі вже наприкінці XIX ст. почали обслуговувати клієнтів майже з усіх країн світу і одержали назву "барометрів економіки". В США особливо швидкими темпами створювались монополістичні об'єднання, які незабаром оволодіють світовими ринками.

15. Особливості промислового перевороту в США.

- Переселилися в Америку селяни, дрібні ремісники, а також купці у пошуках високого торгового прибутку в Новому Світі. - Початкове накопичення капіталу: масове зниження місцевого населення, захоплення їх земель, експлуатація робітників, рабоволодіння, работоргівля та морська контрабанда. - Підвенні колонії – рабовласники-плантатори,

Північні колонії – дрібне фермерське господарство, купецтво. 1750р – закон «Айрон-акт»(залізний закон). 1764р – грошовий закон, який заборонив випуск паперових грошей у всіх північних колоніях. - Війна за незалежність у Пн.Америці 1775-1783рр – перша буржуазна революція: 1.ліквідовано тенденцію до насадження феодальних порядків. 2.Аграрний закон 1784-1787рр: західні землі оголошувалися державними.3.виникла незалежна держава 4.Конституція США заклала правові підвалини розвитку реформ у підприємницькій діяльності громадян. 5.США отримали можливість виходити на міжнародну арену. – особливий розвиток залізничних колій + швидкий розвиток вітчизняної інженерної думки. – Наприкінці 18ст. – закон «Гамстед-акт» => роздача земельних наділів фермерам.

70рр. 19ст – завершився промисловий переворот.

16. Соціально-економічні наслідки громадянської війни в США (1861-1865 рр.).

Громадяська війна 1861-1865рр. Передумовою початку війни була суперечність між капіталістичною системою на Півдні та рабовласницьким плантаційним господарством на Півночі. Повна перемога капіталізму, безумовна перемога Півночі. Наслідки: 1.знищення рабства. 2.аграрне питання на користь фермерів. 3.зміцнення грошового обігу та банківської системи => Процес «Реконструкції Півдня» => с/г кооперативне.

17.Американський шлях розвитку сільського господарства.

Фермерские хозяйства, базировавшиеся на труде фер­меров и наемных рабочих, олицетворяли «американский» путь развития капитализма в сельском хозяйстве, и это означало полную сво­боду деревни от внеэкономических отношений. Гарантии быстрых темпов развития сель­скохозяйственного производства не было, должна еще быть и экономическая мощь фермерских хозяйств (чего не было во Франции). Рост сельскохозяйственного производства в США в конце XIX —начале XX в. полностью показал преимущества «американского» пути развития капитализма в сельском хозяйстве, свободном от феодальных пережитков. Широкий внутренний рынок, который создан развивающейся промышлен­ностью, обеспечивал устойчивый спрос на сельскохозяйственную продукцию, развитие железнодорожного транспор­та способствовало быстрой доставке американской продукции на внутренний и внешний рынки.

18. Соціально-економічні причини та наслідки буржуазної революції в США.

Разногласия между колониями и английской метрополией обострялись и привели в 1775 г. к войне за зависимость и провозглашению нового независимого государства — Соединенных Штатов Америки. В 1783 г. война завершилась полной победой колоний.

Война за независимость имела значение буржуазной революции. В стране был буржуазный общественный строй. Создание североамериканского государства в виде США не разрешили важнейших со­циальных вопросов. Не было уничтожено рабство негров, не был решен в интересах фермеров вопрос о земле. Было разрешило прода­вать ее только крупными участками. Образование в Северной Америке крупного буржуазно­го государства создало благоприятные социальные, демо­графические и внешнеполитические условия для развития капиталистической машинной индустрии: 1.про­мышленный переворот проходил в отсутствии цеховых ограничений. 2.огромную роль сыграли территориальные и демографические изменения, количество штатов удвоилось, а число жителей за счет переселенцев возрос­ло (=> создание емкого внутреннего рынка и ар­мии наемного труда).

19. Перетворення США наприкінці ХІХ – початку ХХ ст у провідну індустріальну державу. США з 1870 по 1914 рр. Особливості імперіалізму в США.

Кінець 19ст став справжнім піднесенням економіки США (оволодіння великою територією, викуплено Аляску, колоніями стала Куба, Філіппіни, Пуерто-Ріко) Економічному зростанню сприяли такі фактори: високі митні тарифи на ввіз готових виробів і повна свобода для ввозу іноземних капіталів, що йшли у промисловість, с/г, торгівля, банківська справа.

Дешевизна землі => висока конкурентоспроможність експортованих зерна, м’яса, птиці. Економіка США – І місце у світі. Уолл-Стріт – символ могутності банківського капіталізму. Нью-Йоркська фондова і Чикагська товарна біржі => відображали стан кон'юнктури ринку й давали можливість скласти прогноз його розвитку на близьку чи довгострокову перспективу для ринків товарів, цінних паперів і послуг, були як барометри економіки. Швидкими темпами створювались монополістичні об’єднання.

20. Втрата Англією промислової монополії. Особливості її імперіалізму.(промисловий переворот)

Англія - перша країна промислового перевороту, тут відбулися найбільші зміни в економіці. вона стала лідером світового капіталістичного господарства. Промисловий переворот починається із технічних винаходів, які змінили виробництво і мали велике значення для господарства інших країн. Технічна революція привела до перемоги машинного виробництва, фабрики над мануфактурою, змінився і характер виробництва, і його форми. Виникнення заводів і фабрик привело до підвищення питомої ваги міського населення. Змінилась структура англійської буржуазії – замість купця головну роль у буржуазному суспільстві починає відігравати підприємець. Промисловий переворот змінив організацію та умови праці, робітничий рух стає більш організованим, створення перших профспілок. => Англія стає фабрикою світу. Зростає бавовняна промисловість, продукція метлургії, швидкі темпи індустралізації транспорту, широка залізнична мережа

Лендлорди більшу частину землі здавали в оренду фермерам.

У середині ХІХ ст. виробляла близько половини світової промислової продукції.

Машинне виробництво безперервно здешевлювало вартість англійських промислових товарів. У середині ХІХ ст. Лондон перетворився на світовий кредитний центр. Англійський банк - головним банком.

21. Розвиток економіки Німеччини з 1870 до 1914 рр. Особливості її імперіалізму.

Німеччина мала додаткову територію з багатими природними ресурсами і працьовитим населенням, що сприяло економічному підйому цієї країни.

У 1871р. - обєднання 22 монархій в єдину імперію, згодом була запроваджена єдина грошова одиниця – марка, єдина система вимірювання ваги і мір, створені загальнонімецьке залізничне і поштове право.

Відбувався розвиток власної важкої промисловості, яка випередила легку промисловість, завдяки багатим природним ресурсам. Практично всі підприємства створювалися на новій технічній основі з використанням нових видів енергії, зокрема електричної, нові галузі промисловості – електротехнічна, синтетичних барвників, мінеральних добрив.

Прискорений розвиток промисловості був спрямований у мілітариське русло. Німеччина розвивалась дуже стрімко і за темпами поступалась лише США.

У господарчому житті суттєве місце посідали товарні біржі – оптова торгівля сировиною матеріалами та готовими виробами.

Держава сприяла біржовій торгівлі і контролювала її розвиток, не дозволяючи масової спекуляції.

Працювали фондові біржі, які також здійснювали операції з валютою.

Слабкою частиною Німеччини можна вважати наявність крупних землевласників, яким належали значна частина родючих земель.

В останні тридцять років ХІХ ст.. і на початку ХХ ст.. Німеччина щорічно імпортувала зерно, вовну, шкіру та інші товари сільгоспвиробництва. Залежність від імпорту сировини стримувала розвиток легкої промисловості. Саме в цей період у Німеччині виникла теорія про нестачу життєвого простору і перерозподіл колоній, що належали Великобританії, Франції,

22. Розвиток господарства Франції з 1870 по 1913 рр.(промисловий переворот)

На початок 70-х років ХІХ ст. Франція теж являла собою розвинену капіталістичну країну з колоніями в Африці та Азії. Були створені підприємства легкої й харчової промисловості, була створена металургійна промисловість. Французькі товари – шовкові тканини, парфумерно-косметичні та ювелірні вироби користувалися великим попитом на світовому ринку.

Майже все ХІХ ст. Франція посідала по рівню промислового виробництва друге місце у світі. Значну роль в економіці країни відігравали внутрішня і зовнішня торгівля завдяки мережі залізниць і судноплавству.

Провідну роль в економіці Франції відігравав банківській капітал. Хоча саме у Франції біржова діяльність була спрямована не на операції з товарами, а на купівлю і продаж цінних паперів – акцій, облігацій, векселів тощо, також діяла вільна біржова торгівля фондовими цінностями.

Під час війни з Пруссією у 1870-71р. економічне становище країни погіршилось, оскільки Франція втратила центр текстильного виробництва та сировинну базу вугілля і залізної руди.

Невдачі у сільському господарстві також вплинули на занепад промислового виробництва. Франція так і не змогла перетворитися на індустріальну країну. Більшість населення мешкали у селах. У промисловості переважали дрібні підприємства з застарілим устаткуванням.

Також проходила концентрація виробництва, був створений металургійний синдикат, цукровий картель, керосиновий картель.

Незважаючи на окремі успіхи в економіці Франція подібно у своєму розвитку і з другого перейшла на четверте місце у світовому рангу провідних країн світу.

23. Вплив першої світової війни на економіку США. Період «часткової» стабілізації капіталізму.

У війну ця країна вступила тільки у 1917році, тому фактично не приймала участь.

Вона торгувала з усіма воюючими країнами, збільшення промислової продукції. с/г сировини. Там сконцентрувалося ½ золотого запасу світу.

Із боржника стала кредитором багатьох країн. Центр світового господарства перемістився з Європи до США.

24. Вплив першої світової війни на провідні капіталістичні країни (Англія, Франція, Німеччина)

Англія: вона втратила 2/3 торгового флоту, заборгувала США 4 млрд. доларів. Вдвічі зменшився експорт товарів, вона втратила третину національного багатства. Борг зріс у 13 разів.

Франція: окуповано було біля 13 районів Німеччиною, вони були зруйновані. Країна втратила 10% населення. З’явилась недостатність продовольства. Треба було відновлювати господарства. Втратила роль світового господарства.

Німеччина: різко скоротився обсяг промислового виробництва, збільшився борг, погіршився стан населення(голод, зниження заробітної плати).

Німецькі колонії поділилися між Англією, Францією, Бельгією, Японією. Вона повинна була сплатити контрибуцію. Вона втратила 1/8 території, 3Ї4 родовищ залізних труб.

25. Світова економічна криза 1929-1933 рр. та її вплив на господарство США. Криза 1929-1933 рр. в США. «Новий курс» Рузвельта. Посилення державного монополістичного регулювання господарства.

У 1929 році - біржовий крах у США, криза перевиробництва, величезні запаси товарів не могли знайти збуту.

Усе виробництво зменшилось на 70-80%, і також був глибокий розлад фінансів.

США у 30ті роки відійшла від золотого стандарту.

Зазнало тяжких втрат і сільське господарство США. Економічна криза поглиблювалась і непевними діями уряду США.

В 1932 році президент Рузвельт проголосив новий курс, основу якого становила ідея державного регулювання економіки.

Були прийняті: надзвичайний закон про банки та кодекс чесної конкуренції.

Сільське господарство: ціни на С/г продукцію, зменшення виробництва та площі посівів, фермери отримали компенсацію.

Соціальна програма: безробітні отримали роботу на будівництво автострад та інших державних споруд. Безробітнім начали видавали фінансову допомогу.

20. Втрата Англією промислової монополії. Особливості її імперіалізму.

Промисловий переворот, тобто перехід від мануфактури з її ручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва почався в Західній Європі наприкінці XVIII сторіччя.Великобританія була першою з європейських держав, яка створила у себе мережу фабрик по виробництву сукняних, вовняних та бавовняних виробів, металургійних і машинобудівних підприємств. Це стало можливим завдяки англійським винахідникам, які запропонували промисловцям ткацький верстат, паровий двигун, конвертори для переробки чавуну в сталь. ПП зробив неминучим зміни у засобах транспорту: були поліпшені сухопутні шляхи, прокладені сталеві колії, почалось пароплавне сполучення річок і морів, що з'єднували Велику Британію з Європою, Африкою, Америкою та Азією. У ІІ пол.. XIX ст.. Великобританія перетворилась на "фабрику світу". На її долю припадала половина світового видобутку кам'яного вугілля, виплавки чавуну і обробки бавовни. Питома вага Англії у світовій торгівлі становила 65%. Англійські товари завдяки своїй високій якості і дешевизні не потребують протекціонізму, і успішно конкурують з аналогічними іноземними виробами. Постійні потреби промисловців у великих партіях сировини та матеріалів сприяли розвитку оптової торгівлі та її центрів – товарних бірж. Майже у кожному торговельно-промисловому місті Великобританії діяли біржі, де купці і промисловці укладали угоди з купівлі й продажу значними партіями сировини, матеріалів та готової продукції. Починаючи з 1880 р. становище Великобританії на світовому ринку почалось погіршуватися. Це було викликано тим, що в англійській промисловості застосовували застарілу техніку - парові двигуни, механічні ткацькі верстати. Собівартість і ціни іноземних виробів стали нижчими, ніж на англійські товари, а тому обсяги продажу товарів, вироблених у Великобританії, на світовому ринку почали знижуватися. Замість вкладання коштів в модернізацію промисловості, вони йшли на поширення торгівлі з колоніями. Наприкінці XIX ст. Великобританія втратила роль "майстерні світу", але в цій країні також відбувались зміни: високими темпами розвивалися сталеплавильна, електротехнічна і хімічна промисловість, створювалися монополії у промисловості, сформувався грошовий ринок з банківським капіталом на чолі. Основа могутності Великобританії перейшла від заводів і фабрик до банків і фондових бірж, а сама країна стала фінансовим центром світу.

21. Розвиток економіки Німеччини з 1870 до 1914 рр. Особливості її імперіалізму.

Німеччина внаслідок перемоги у війні з Францією одержала додаткову територію з багатими природними ресурсами і працьовитим населенням, що сприяло економічному підйому цієї країни. У 1871 році відбулось об'єднання 22 монархій в єдину імперію. У 1877 р. у Німеччині була запроваджена єдина грошова одиниця - марка. Характерною особливістю імперії став розвиток власної важкої промисловості. Практично всі підприємства створювалися на новій технічній основі з використанням нових видів енергії, зокрема електричної, з'явились нові галузі промисловості - електротехнічна, синтетичних барвників, мінеральних добрив. Особливістю індустріалізації Німеччини було те, що прискорений розвиток промисловості, особливо важкої, був спрямований у мілітаристське русло. Процес монополізації відбувався на основі створення картелів та синдикатів. Німеччина розвивалась дуже стрімко і за темпами поступалась лише США. У господарчому житті Німеччини суттєве місце посідали товарні біржі. Держава сприяла біржовій торгівлі і контролювала її розвиток. Також діяли корабельні біржі, фондові біржі. Слабким ланцюгом економічного механізму Німеччини слід вважати наявність крупних землевласників - юнкерів, яким належала значна частина родючих земель. В останні тридцять років XIX ст.. і на початку XX ст.. Німеччина щорічно імпортувала зерно, вовну, шкіру та інші товари сільгоспвиробництва. Залежність від імпорту сировини стримувала розвиток легкої промисловості. Саме в цей період у Німеччині виникла теорія про нестачу життєвого простору і перерозподіл колоній, що належали Великобританії, Франції, Росії

22. Розвиток господарства Франції з 1870 по 1913 рр.

На початок 70-х років XIX ст. Франція являла собою розвинену капіталістичну країну з колоніями в Африці та Азії. У Франції були створені підприємства легкої й харчової промисловості, що працювали на сировині й матеріалах місцевого і колоніального виробництва, була створена металургійна промисловість. Французькі товари - шовкові тканини, парфумерно-косметичні та ювелірні вироби користувалися великим попитом на світовому ринку. Франція посідала по рівню промислового виробництва друге місце у світі, поступаючи лише Великобританії. Значну роль в економіці країни відігравали внутрішня і зовнішня торгівля завдяки мережі залізниць і судноплавству. Провідну роль в економіці Франції відігравав банківській капітал. Саме у Франції біржова діяльність була спрямована не на операції з товарами, а на купівлю і продаж цінних паперів. Зі вступом Франції у війну з Пруссією у 1870-71р. економічне становище країни погіршилось, оскільки Франція втратила провінцію Ельзас - центр текстильного виробництва та Лотарингію - сировинну базу вугілля і залізної руди. На занепад промислового виробництва Франції в останній чверті XIX ст також вплинули невдачі у сільському господарстві. Французькі селяни вели натуральне господарство і обходились без багатьох промислових виробів. Парцелярне господарство гальмувало процеси урбанізації. Франція так і не змогла перетворитися на індустріальну країну. Дві третини населення мешкали у селах. У промисловості переважали дрібні підприємства з застарілим устаткуванням. У Франції проходила концентрація виробництва. Був створений металургійний синдикат, цукровий картель, керосиновий картель.

23. Вплив першої світової війни на економіку США. Період «часткової» стабілізації капіталізму.

У війну США вступили тільки у 1917 р., фактично не приймали участь. У той же час ця країна торгувала з усіма воюючими країнами, що допомогло їй збільшити промислову продукцію, сільськогосподарську сировину та продовольство. За роки війни в США сконцентрувалося половина золотого запасу світу. Із боржника (до війни) США стали кредитором багатьох країн. Американська валюта посіла панівне місце у світовій фінансово-кредитній системі. Центр світового господарства перемістився з Європи до США.

Період часткової тимчасової стабілізації (1924-1928рр) характеризувався масовим оновленням устаткування, раціоналізації виробництва, зростання енергоозброєння праці, запровадження нових методів у виробництві. Особливо слід відзначити реорганізацію управління виробництвом на основі системи Ф.Тейлора – наукового менеджменту, що став одним із головним факторів зростання продуктивності праці. Це досягалося за рахунок: - вивчення робочих рухів працівника; - навчання робітників раціональним прийомам праці; - одночасно з раціоналізацією праці здійснювалася стандартизація знарядь праці. І внаслідок: - Зростали основні галузі економіки США: хімічна, електрична, автомобільна, радіотехнічна тощо. - Стандартизація, масовий випуск деталей, вузлів стали звичайним явищем у багатьох галузях промисловості.- Конвеєризація дала змогу підприємцям наповнити товарами національний та світовий ринки.- Промислово-фінансові групи Рокфеллера, Моргана, Дюпона та ін. процвітали. -Нафтова, автомобільна, електротехнічна галузі в темпі росту не мали собі рівних. -США стають процвітаючою країною, яка виробляла промислову продукцію на 10% більше, ніж усі індустріальні країни разом. -Особливо великі досягнення були у виробництві машин: найбільші заводи “Форд”, “Дженерал Моторс”, “Крейслер”. -Відбувалися структурні перетворення у сільському господарстві, індустріалізація ферм.

24. Вплив першої світової війни на провідні капіталістичні країни (Англія, Франція, Німеччина).

Причинами І-ої світової війни слугували суперечності між провідними країнами на початку ХХ століття, також такі фактори: зростання воєнного виробництва, вивіз капіталу, суперечності на ринках збуту, особливо між Німеччиною, Англією та Францією. Зростала питома увага США у світовому господарстві.

Німеччина потерпіла катастрофічну поразку. Різко скоротився обсяг промислового виробництва. Зростав державний борг. Різко погіршився стан населення країни: у 1916 р. розпочався голод, знизилася заробітна плата, робочий день зріс до 12-14 годин.

За умовами Версальського договору 1919 р. Німеччина повернула Франції Ельзас та Лотарингію. Німецькі колонії поділили між собою Англія, Франція, Бельгія, Японія. І крім того, Німеччина повинна була сплатити воєнну контрибуцію (132 млрд. золотих крон).Німеччина втратила 1/8 території, 3/4 родовищ залізних руд, 1/3 вугілля та сталі.

Англія та Франція були серед країн-переможців, але і вони вийшли з війни знесиленими.

Англія втратила 2/3 торгового флоту, заборгувала США 4 млрд. дол. Вдвічі зменшився експорт товарів. Англія втратила третину національного багатства. З’явилися труднощі у таких галузях, як сталеплавильна, текстильна, суднобудівельна. Державний борг зріс у 13 разів.

Франція в роки війни постраждала ще більш ніж Англія. 13 найрозвиненіших районів Франції були зруйновані, особливо житниці. Франція втратила понад 10 % населення. Після війни з’явилася недостатність продовольства. Франція змушена була відновлювати своє господарство, розвивати промислове виробництво, електростанції. Великі витрати на війну підірвали стабільність французької валюти. Вона перестає грати роль світового кредитора.

25. Світова економічна криза 1929-1933 рр. та її вплив на господарство США. Криза 1929-1933 рр. в США. «Новий курс» Рузвельта. Посилення державного монополістичного регулюванн господарства.

Економічна криза почалася в США, далі поширилася в інших країнах світу.

Початок кризи поклав біржовий крах, що стався у жовтні 1929 року у США. В загальному плані це була криза перевиробництва і величезні запаси товарів не могли знайти збуту. Криза охопила кредитно-фінансову сферу, важку промисловість. Випуск автомобілів, виплавка чавуну, сталі скоротилися на 80 %. Промислове вир-во, нац доход, роздрібна торгівля знизилися двічі, імпорт і експорт - на 75%. Прийшли у глибокий розлад фінанси. За роки кризи збанкрутували 130 тис. фірм, 19 залізничних компаній, 5760 банків. Мільйони громадян США втратили майно, робочі місця. Було масове безробіття.

У цих умовах новообраний президент Ф. Рузвельт (1932р.) проголосив “новий курс”, основу якого становила ідея державного регулювання економіки. Було прийнято “надзвичайний закон про банки”. За цим законом найбільш життєздатні банки одержали з федеральної резервної системи субсидії і кредити, понад 2 тис. банків (невизнаних “здоровими”) не одержали дозволу продовжувати свою діяльність. Відмінялося вільне ходіння золота. Центральне місце в заходах “нового курсу” зайняло держ регулювання промисловості. Усі галузі промисловості було поділено на 17 груп. Вони прийняли “кодекс чесної конкуренції” - партнери встановлювали розмір вир-ва, ціну, ділили ринки збуту, рівень заробітної плати тощо. Планувалося підвищити ціни на с/г продукцію, скоротивши виробництво та площі посівів. За тимчасові збитки фермери одержували від держави компенсацію. Проводилася важлива соціальна програма. Безробітні працювали на громадських роботах. Безробітним почали видавати фінансову допомогу.

Отже, вперше в мирних умовах держава почала відігравати важливу роль регулятора і координатора у сфері економіки. Це допомогло спочатку зупинити, а потім подолати наслідки кризи 1929-1933 рр.

26. Вплив другої світової війни на економіку США.

США реально вступили у війну проти фашистської Німеччини тільки в 1944 р., коли основні сили противника були розгромлені радянською армією. Втрати американських військ порівняно з СРСР, Францією і Англією були мінімальними. Війна сприяла подальшому успішному розвитку економіки США. Вони стали основним постачальником сировини, обмундирування, озброєння для воюючих країн.В умовах сприятливої кон’юнктури всі галузі господарства збільшили випуск продукції. Особливо значні успіхи мали місце в металургії та машинобудуванні. Відбулися зміни й у сільському господарстві – збільшилися площі посівів, зріс обсяг продукції. У кінці війни економіка США давала 60 % загального випуску промислової продукції світу. Національний прибуток збільшився в 2 рази. Зросли прибутки монополій. У країні було сконцентровано ¾ світових запасів золота. Заборгованість союзників внаслідок допомоги їм по так званому ленд-лізу склала 44 млрд. дол.. У роки війни США емігрували видатні європейські фізики – Р. Оппенгеймер, А. Ейнштейн, Нільс Бор, Енріко Фермі, і їх зусиллями була створена атомна зброя. Війна сприяла значному посиленню економічної, політичної і військової могутності Америки.