ЗМІСТ І ЗНАЧЕННЯ ДЕМОНСТРУВАНЬ 3 ФІЗИКИ

ЗМІСТ

1. Система шкільного експерименту з фізики.

2. Зміст і значення демонструвань з фізики.

3. Основні вимоги до демонстраційних дослідів з фізики.

4. Фронтальні лабораторні роботи і фізичні практикуми.

5. Роль експерименту в процесі вивчення фізики в школі.

6. Зміст і завдання практикуму з методики і техніки шкільного фізичного експерименту.

7. Засоби НІТ у навчальному фізичному експерименті.

8. Приклади навчального фізичного експерименту.

Використовувана література.

СИСТЕМА ШКІЛЬНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ З ФІЗИКИ

Навчальний експеримент у школі є основою вивчення фізики. Без перебільшення можна сказати, що якість знань і практична підготовка учнів з фізики перебувають у прямій залежності від якості фізичного експерименту. Шкільний фізичний експеримент підводить учнів до розуміння сучасних фізичних методів дослідження, виробляє у них практичні вміння і навички.
Під системою навчального експерименту розуміють сукупність взаємоповязаних предметів навчального обладнання, методів і методичних прийомів, що відповідають домінуючій концепції навчання і виховання.
Пройшовши тривалнй шлях розвитку, шкільний фізичний експеримент перетворився з окремих дослідів у струнку систему навчального експерименту, яка охоплює такі його види:
1) демонстраційпі досліди, виконувані вчителем;
2) фронтальні лабораторні роботи;
3) роботи фізичного практикуму;
4) експериментальні задачі;
5) позакласні досліди.
Усі ці види шкільного фізичного експерименту підпорядковані загальній меті навчання і виховання. Проте, крім цієї загальної мети, кожен вид навчального експерименту має більш вузьке цільове призначення, свої особливості в методиці і техніці проведення експерименту.

ЗМІСТ І ЗНАЧЕННЯ ДЕМОНСТРУВАНЬ 3 ФІЗИКИ

Під демонструваннями з фізики розуміють покази фізичних явищ і звязків між ними. Демонстрування звичайно поділяють на дві групи: демонстрування самих фізичних явищ і демонстрування засобів унаочнення (моделей, плакатів, слайдів та ін.). Обидві ці групи демонструвань взаємно доповнюють одна одну, але основою для педагогічного процссу є перші з них, тобто демонстрування дослідів.
Демонстрування дослідів – активний цілеспрямований процес, у ході якого вчитель керує відчуттям та сприйманнями учнів і на їх основі формує певні поняття й переконання.
Метод і завдання демонструвань можуть бути різними. Здебільшого їх застосовують при розвязуванні таких дидактичних завдань:
а) створення початкових уявлень про фізичні явища (наприклад, демонстрування механічних рухів, теплової дії струму);
б) формування фізичних понять;
в) встановлення функціональних залежностей між величинами (демонстрування залежності опору провідників від температури, залежність прискорення тіла від його маси та ін.);
г) підведення учнів до розуміння сучасних фізичних методів дослідження (осцилографічного, стробоскопічного, спектрального та ін.);
д) показу практичного застосування фізичних законів в інших науках і техніці;
е) розкриття принципів, покладених в основу деяких технологічних процесів (електрофарбування, електроіскрова обробка матеріалів, міднення та ін.);
є) показу в мініатюрі природних явищ (грім, блискавка, північне сяйво, райдуга);
ж) формування практичних умінь і навичок у поводженні з фізичною апаратурою.
Демонстрування дослідів завжди повязане з відповідними поясненнями вчителя. У звязку з цим важливого значення набуває доцільне поєднання класного експерименту із словом учителя. Відомий педагог професор Л. В. Занков визначив чотири форми поєднання слова вчителя і демонстраційного експерименту.
І ф о р м а. Учні дістають навчальну інформацію, спостерігаючи дослід, у процесі проведення якого вчитель дає відповідні вказівки і пояснення, спрямовує в бажаному напрямі розумову діяльність учнів.
ІІ ф о р м а. Учитель, спираючись на спостереження учнями наочних обєктів і на наявні у них знання, веде їх до усвідомлення і формування таких звязків у явищах, яких учні самостійно не можуть побачити в процесі сприймання.
ІІІ форма. Відомості про об’єкт, що вивчається, учні дістають від вчителя, а засоби унаочнення і досліди є підтвердженням або конкретизацією словесних повідомлень.
ІV ф о р м а. Спираючись на відомості, одержувані учнями в процесі спостереження, учитель повідомляє про такі звязки між явищами, які безпосередньо учнями не спостерігаються, або робить висновок, об’єднуючи, узагальнюючи окремі результати спостережень.
Експериментально встановлено, що більш міцні й свідомі знання дають І і ІІ форми поєднання демонструвань і слова вчителя. Тому цим формам слід надавати перевагу над іншими при проведенні демонстраційного експерименту з фізики.